Ліквідатори складають нові списки вкладники «України», Олбанку, «Нашого банку» і «Росток банку» зможуть отримати додаткове відшкодування

У Росії — банківська криза. Вкладники шикувалися в чергу перед дверима банків, щоб забрати свої заощадження. Парадоксальна, на перший погляд, особливість російської банківської кризи — вона не має під собою найменшого економічного підгрунтя. Основна причина широкомасштабної банківської кризи — елементарні чутки, підігріті російськими ЗМІ. Виникли вони відразу після перевірок, проведених Центробанком Росії, у результаті чого втратили ліцензії Содбізнесбанк і Траст-банк. Коли ж до преси й на телебачення просочилася інформація про існування чорних списків банків, російські вкладники справді запанікували.

На наш погляд, головний урок, який Україна має винести з кризи сусідів, полягає в потребі більш бережно та уважно ставитися до банківської системи. Точніше, до її найвразливішої ланки — довіри рядових вкладників-фізосіб до вітчизняних банків. На Заході система цих відносин вибудовувалася століттями. Наша ж банківська система ледь розміняла другий десяток. Глибоких традицій не має, і тому увагу слід приділити створенню та розвитку механізмів довіри.

Нагадаємо, 17 травня поточного року набрало чинності рішення Фонду гарантування вкладів населення про збільшення розміру компенсації по вкладах фізичних осіб у банках–учасниках фонду — із 2 тис. до 3 тис. грн. Та, напевно, не всім відомо, що в цьому рішенні є додаткові нюанси. Вони, мабуть, порадують вкладників, які вже пізнали всі «принадності» ліквідації банку. Щоправда, не всіх.

Як запевнили нас у фонді, підвищення торкнеться не лише нових вкладників, а й тих, хто мав рахунок у банках, що вже збанкрутіли, виплати по яких здійснюються нині. При цьому вкладники, які вже отримали відшкодування в розмірі 2 тис. грн., але мали більші вклади, зможуть отримати додатково до 1 тис. грн. Річ у тім, що фонд виплачує відшкодування впродовж трьох років від моменту недоступності вкладу. На сьогоднішній день виплачуються компенсації власникам рахунків у чотирьох ліквідованих банках: «Україні», Олбанку, «Нашому банку» та «Росток банку». Ліквідатори цих банків тепер складають списки вкладників, які мають право отримати додаткову суму відшкодування.

Не пощастило вкладникам банку «Слов’янський» — їм виплата грошей із коштів фонду закінчилася 11 січня поточного року.

База для підвищення суми компенсації вкладникам збанкрутілих банків сформувалася завдяки збільшенню вкладів громадян у банківській системі. Сума коштів, акумульованих фондом на кінець квітня, становила 307,2 млн. грн. Загальна сума банківських вкладів громадян лише за перший квартал нинішнього року збільшилася на 3,6 млрд. грн. і становить 32,8 млрд. грн. За даними Фонду гарантування вкладів населення, нині в країні налічується 11,6 млн. вкладників, тоді як, наприклад, на початку 2003 р. їх було лише близько 7 млн. Вклади в розмірі до 3 тис. грн. сьогодні становлять 89% від загальної кількості рахунків. Банкіри не сумніваються, що до кінця року розмір компенсації знову збільшиться. Представники фонду практично пообіцяли, що при збереженні нинішніх тенденцій приросту вкладів, уже восени ця сума підвищиться до 4 тис. грн.

До речі, голова НБУ Сергій Тігіпко пропонував збільшити її до 5 тис. грн. При цьому НБУ хотів навіть поділитися з Фондом гарантування вкладів 20% свого прибутку. Сергій Тігіпко повідомив, що НБУ подає в парламент законопроект, що передбачає спрямування прибутку Нацбанку не лише в бюджет (на чому наполягала ВР), а й на потреби банківської системи. Зокрема, 20% передбачалося спрямувати у Фонд гарантування вкладів фізосіб, 40 — на власну капіталізацію та 40% — у бюджет.

Ідучи на канікули, парламентарії разом з урядом прийняли практично новий «передвиборний бюджет». У ейфорії збільшення дохідної та видаткової частин бюджету і «соціальної спрямованості» змін, мало хто помітив, що пропозиції Нацбанку практично проігнорували. Депутати спрямували 80% прибутку НБУ на поповнення бюджету і 20% на збільшення статутних фондів держбанків. Безсумнівно, посилення капіталізації Ощадбанку та Укрексімбанку річ необхідна, але ігнорування парламентом пропозиції про допомогу фонду свідчить, швидше, про недостатню компетентність наших обранців.

Систему гарантування можна розглядати, скоріше, як соціальний інструмент. Гарантовані депозити 89% вкладників (що, до речі, відповідає міжнародним стандартам) у сумі становлять лише 6% загальних вкладів. Тобто захищається найменш забезпечений прошарок вкладників. Крім того, фонд виконує завдання — підвищити довіру вкладників до банківської системи.

Звичайно, ідеалізувати роботу Фонду гарантування вкладів також не варто. У банкірів накопичилося чимало питань. Наприклад, їх турбує неефективне використання коштів фонду. Реальну вигоду від його існування має тільки Мінфін, у папери якого організація вкладає свої активи.

Тривають диспути й про саму ідеологію реалізації ідеї гарантування вкладів. Як показує світовий досвід, система гарантування вкладів існує практично в усіх країнах, проте принципи її реалізації різні. Так, у багатьох країнах повернення коштів вкладників гарантують страхові компанії. У тій самій Росії використовують принцип обов’язкового страхування вкладів. До речі, за умов посилення банківської кризи депутати Держдуми терміново прийняли закон, що поширює обов’язкове страхування вкладів на всі російські банки й підвищили суму гарантованого відшкодування до 100 тис. руб. (3,5 тис. доларів!). Щоправда, страхування знижує реальну ефективну ставку за депозитом, що за наших умов наразі неприйнятно.

Банкірам набридла й зрівнялівка при відрахуванні грошей до Фонду гарантування вкладів. Вони всерйоз говорять про впровадження нової, диференційованої, системи відрахувань (залежно від ступеня ризику в роботі банку, його надійності та частки депозитів фізосіб). Багатьом не подобається також особливе становище Ощадбанку, який не є учасником фонду й користується особливим привілеєм — гарантією держави по вкладах.