Сафарі на «Царя звірів»

Цієї п’ятниці, 13 травня, уповноважений Кабміном кримський прем’єр Василь Джарти підписував у Брюсселі угоду України з Євросоюзом про реалізацію програми «Підтримка спільної ініціативи співробітництва в Криму». Згідно з документом, ЄС упродовж чотирьох років спрямує на розвиток туристичної сфери і залучення інвестицій в економіку Криму та Севастополя 12 млн. євро. Напередодні поїздки стало відомо, що підписанням угоди і протокольних заходів кримська делегація не обмежиться: Василь Джарти «презентує керівництву та діловим колам Великобританії і Євросоюзу економічний потенціал та інвестиційні можливості автономної республіки» (тут і далі - за повідомленнями главку інформполітики РМ Криму). А саме: у Лондоні і Брюсселі організовано «Кримські інвестиційні форуми», на які запрошено представників великих інвестиційних, туристичних та будівельних компаній, фондових бірж, компаній, що працюють у сфері енергетики і видобутку корисних копалин, а також представників європейських і міжнародних організацій. На жаль, на час здачі матеріалу повна підсумкова інформація про «прорив команди Джарти в Європу» до Криму ще не дійшла, але суть події зрозуміла. Чималі бюджетні кошти витрачалися на те, щоб світ почув: інвесторам у Криму «будуть забезпечені комфортні умови для роботи: прозорість і передбачуваність політики місцевої влади, верховенство закону і відсутність корупції».

У дні, коли керівництво уряду АРК переконує Європу в безпеці й вигідності вкладання грошей у Крим, в самій автономії набирає обертів скандал навколо підприємства одного з найуспішніших і найбільших внутрішніх інвесторів. Підприємства, яке стало новою візитною карткою Криму, - зоопарку «Казка» в Ялті, створеного Олегом та Оксаною Зубковими. Зоопарку, унікального за колекцією звірів і птахів та «сімейними» умовами їх утримання, завдяки чому вони розмножуються з небаченими бажанням та успіхом; єдиного приватного зоопарку на пострадянських просторах, широко відомого в усьому світі, - про нього написано і знято тисячі захоплених матеріалів та фільмів. Зоопарку, право на життя якого Зубкови не просто вистраждали, а відвоювали - в чиновників і бандитів, у погонах і без. Тільки відведення ділянки землі під зоопарк в оренду тривало 15 років! Притому що гектари землі поруч віддавалися селищною радою Лівадії з видачею держакту за чотири дні! (До цих унікальних випадків ми ще повернемося).

Власне, нинішній скандал пов’язаний не з самим ялтинським зоопарком, а з його філіалом у Білогірському районі.

Коли кілька років тому Олег Зубков, купивши неподалік Аянського водосховища руїни будівель колишньої військової бази аерокосмічних досліджень «Сокіл», заявив, що невдовзі тут з’явиться сафарі-парк із прайдами левів, які гулятимуть на волі, з чередами козуль, жирафами, тиграми, птахами та безліччю «диких мавп», - багато хто розцінив його проект як дуже ризикований.

Ні, у тому, що з’являться тварини і птахи, сумнівів не було, - затія видавалася ризикованою з погляду окупності. Одна річ - ПБК, де сотні тисяч курортників і туристів, яким, окрім палаців та зоопарку, за великим рахунком, більше й дивитися ні на що. А інша річ - Білогірський район, про існування якого багатьом навіть невідомо, а ключовим словом може слугувати хіба що Біла скеля, - на ній Вершник без голови в радянському фільмі нам являвся. Але Зубков був сповнений ентузіазму, і не в останню чергу тому, що не сумнівався: тут уже жодних проблем із землею не буде. По-перше, вона тут мало кому потрібна, - район депресивний, по-друге, інвестору, котрий створює об’єкт, що привабить туристів та їхні гроші, місцева влада рада, тому не перешкоджатиме. Але головне, що в нього тут законно придбана нерухомість, цілий комплекс будинків та споруд, а вся територія колишньої бази площею 35 га обгороджена кам’яним парканом. І коли оформлення 20 га землі, вільних від споруд, для укладання договору оренди затягнулося на чотири роки, він не дуже переживав (порівняно з Ялтою - це дрібниця), продовжував відроджувати будинки і завозити в Білогірськ звірів. На час порушення кримінальної справи Білогірською прокуратурою за самовільне захоплення землі під сафарі-парк тут уже було 48 левів...

Справа - фактова, і хоча самозахоплення землі, кажуть, - стаття суто міліцейська, порушена й розслідується прокуратурою. Пояснюється це, мабуть, наявністю у справі ще однієї статті КК - 365-ї (перевищення службових повноважень), тобто посадового злочину з боку керівництва підприємства. А подія злочину, як випливає з повідомлення прес-служби прокуратури АРК, полягає ось у чому: «Протиправним використанням землі - її обгородженням та розміщенням вольєрів - завдано збитків на суму понад 350 тис. гривень».

На жаль, повідомлення прес-служби, вивішене на сайті прокуратури АРК, - поки що єдина інформація про цю кримінальну справу. Від коментарів та роз’яснень прокуратура відмовляється. Статус Олега Зубкова на сьогодні, зважаючи на все, - свідок, хоча в прокуратуру його ні до, ні після порушення не запрошували й не викликали, до нього прокурорські працівники теж не навідувалися. Загалом, дізнався з преси. В її присутності цього четверга Зубкову вручили і першу повістку - на 16 травня...

Щоб не ходити околяса, викладемо версії виникнення цієї незвичайної справи. Незвичайної тому, що історій схожих (купив нерухомість і роками оформляє землю) у Криму не злічити, і якщо порушувати щодо всіх справи, то працювати буде нікому. Починаючи зі знаменитої ДУСі - оскільки на землю деяких держрезиденцій правоустановчих документів немає. Взяти хоча б той-таки Юсуповський палац із пам’яткою-парком.

Незвичайної тому, що вказаний у повідомленні факт самовільного обгородження 20 гектарів можна поставити під сумнів, тільки побачивши сам паркан, - його побудували в радянські часи, і він заріс мохом. А є ж і документи БТІ, які підтверджують, що, згідно з даними інвентаризації ще 2002 року, об’єкт складався з 34 основних споруд, до яких входять сім парканів, одна хвіртка і четверо воріт. Тобто паркан існував уже на час придбання Зубковим цієї нерухомості.

Чи був у Зубкова злочинний намір завдати державі зазначених збитків, чи ухилявся він від оформлення користування землею у встановленому порядку? Та ні, майже чотири роки ходив кабінетами і переносив папери. Оскільки місто Білогірськ вважає, що ця земля перебуває у його межах, і присвоїло 2007 року об’єктові адресу - вулиця Лавандова, 1. А РДА вважає, що земля - за межами міста, і теж видала дозвіл на складання проекту землевпорядження, тому продовжила термін. А потім, у березні 2011 року, за листом СБУ земінспекція провела перевірку. І нарахувала збитків за існуючою методикою: якби ця земля використовувалася за призначенням, то дохід від неї становив би 355 тисяч. А якби не використовувалася, а якби її продали з аукціону?.. Усі припущення доказом у кримінальній справі бути не можуть!

Тому невипадковість і вибірковість цього сафарі на Царя звірів, як у Криму називають Зубкова, очевидна.

Версії, що це може бути переділом власності або вибиванням грошей, Зубков відкидає: майже готовий сафарі-парк нікому, крім нього, створити не вдасться, а хабарів він не дає, - це загальновідомо. Найбільш імовірна версія - помста. Помста за справи минулих днів із боку людей, яким Зубков насолив і які сьогодні при владі. Причому помаранчеве минуле директора зоопарку стало дуже в пригоді.

З безлічі ворогів, яких встиг нажити нестриманий в обвинуваченнях Олег Зубков за ці роки, найбільші - не прокурори і ялтинські мери, а нинішній начальник Рескомзему Криму Олександр Чабанов. Це йому, молодому підприємцю і директору ТОВ «Музей «Галявина Казок», 1997 року вдавалося за чотири-п’ять днів отримати держакт на три гектари землі поруч із зоопарком з рук мера Лівадії Мамикіна, нещодавно, до речі, дивом звільненого з-під варти у залі суду, куди його привела кримінальна справа за земельні шахрайства. Далі - розповідь Олега Зубкова.

«Близько року Олександр Іванович Чабанов був директором музею «Галявина казок». Колись комунального, але при Чабанові він швидко став ТОВ «Музей «Галявина казок», за лічені дні отримавши держакт. Крім того, було зроблене рішення Ялтинської міськради на виділення 60 гектарів - на відведення ТОВ «Галявина казок» для проектно-пошукових робіт для реконструкції регіону. У ці 60 га входила і територія музею «Галявина казок», яка насправді площею 900 квадратних метрів, і територія зоопарку, і всі прилеглі вулиці, і поля, і все - аж до цвинтаря. Вся ущелина належала б Чабанову. Це була справжня війна не на життя, а на смерть, - хто кого. Зрештою зоопарк переміг, і Чабанов вийшов із засновників «Галявини казок», продав мені майно, яке було в нього тут у вигляді кафе, і почав працювати в місті, давши зоопарку спокій та можливість розвиватися».

Можна тільки здогадуватися, якими аргументами Зубкову вдалося переконати Чабанова піти, втративши 60 гектарів і майно. Майже впевнена: те, що стало відомо про сумнівні сторінки біографії Чабанова (Писаренка) з подачі нардепа Ю.Кармазіна у 2005 році, О.Зубкову було відомо ще 1997-го. А наступного року в Криму грянула та сама знаменита зачистка з розпуском Ялтинської міськради, повальними арештами «сейлемівських» та втечею інших. Одне слово, тоді Зубкову пощастило. Але такого не вибачають.

Реалізувати своє право на відповідь Олександр Чабанов відмовляється: усі інтерв’ю з приводу перевірки Рескомзему, результати якої стали підставою для порушення кримінальної справи, дає його заступник, керівник земінспекції. Тому думки Чабанова з приводу версії про помсту навести не можемо. Але готові в будь-який момент.

Як постскриптум - фрагмент інтерв’ю з прем’єром Василем Джарти, яке відбулося майже рік тому. Я запитувала: чому саме Чабанова призначено на посаду голови Рескомзему і що робити з чутками з приводу продажу цієї посади.

DT.UA: Яка може бути довіра до людини з такою неординарною біографією?- судимість, зміна громадянства, що викликає багато запитань, зміна прізвища, шлейф скандалів у часи обіймання ним посади секретаря Ялтинської міськради та в. о. мера?..

В.Д.: Є довіра моя до нього. Якщо він порушить право і закон, порушу і я в тому числі.