Загальна кількість жертв пандемії значно перевищує офіційну статистику — The Economist 

Офіційні дані говорять про те, що з 27 березня минулого року в Південній Африці було 55 тисяч смертей від коронавірусу. Це означає, що рівень смертності в країні становить 92,7 на 100 тисяч осіб. Але це, швидше за все, не показує реальну смертність унаслідок пандемії коронавірусу. Як і в більшості країн світу, офіційна статистика не відображає реальні масштаби впливу COVID-19, пише журнал The Economist.

За рік в країні було зафіксовано 158 499 надлишкових смертей. Органи охорони здоров'я впевнені, що 85-95% цих смертей були спричинені COVID-19. Але для реєстрації смерті від коронавірусу загиблій людині треба зробити тест на COVID та офіційно констатувати, що вона померла від цієї хвороби. Хоча Південна Африка робить багато тестувань порівняно з сусідніми країнами, загальний показник все ще залишається низьким. А причини смерті не завжди чітко фіксуються.

Дослідження таких невідповідностей показали неоднозначні результати в деяких країнах. Наприклад, Британія спостерігала вищий рівень надмірної смертності, ніж офіційна смертність від COVID-19 під час першої хвилі, але нижчий, ніж офіційна смертність від COVID у другій хвилі пандемії – це також показує, що заходи, спрямовані на боротьбу з поширенням вірусу дійсно рятують життя. Подібна ситуація склалася і у Франції.

Але метод розрахунку надмірної смертності не зміг надати надійні глобальні показники з тієї простої причини, що більшість країн, і зокрема більшість бідних країн, не надають статистику надмірної смертності своєчасно. Офіційні дані називають число 3,3 мільйона, що, швидше за все, є заниженим показником.

Щоб спробувати підрахувати, наскільки це значення занижене, журнал намагався змоделювати рівень надмірної смертності протягом пандемії в країнах, які не надавали офіційні дані. Згідно з оцінками аналітиків, з 95% ймовірністю можна сказати, що кількість загиблих на сьогодні становить від 7,1 до 12,7 мільйона, тобто, в середньому близько 10,2 мільйона. Офіційні дані у кращому випадку показують дещо менше половини справжньої смертності, а в гіршому - лише близько чверті реальних цифр.

Не дивно, що більшість смертей, спричинених COVID-19, але не «приписаних» вірусу офіційно, фіксується в країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Дані The Economist свідчать, що показник смертності для переважно багатих країн, які належать до ОЕСР в 1,17 раза перевищує офіційну статистику. Орієнтовний рівень смертності для Африки в 14 разів перевищує офіційні дані. Загалом пандемія «більше концентрується» в країнах, що розвиваються. Щоб створити глобальні оцінки загальної кількості надмірних смертей під час пандемії, аналітики спиралися на широкий спектр даних.

Демографія має велике значення: більше молодих людей в країні, як правило, означає нижчий рівень смертності. Крім того, велике значення мають і менш очевидні фактори, такі як системи державного управління та ступінь свободи ЗМІ. Для конкретного прикладу, надмірна смертність у Росії в 5,1 рази перевищує офіційну кількість смертельних випадків коронавірусу.

Всього було зібрано дані за 121 показником для більш ніж 200 країн та регіонів світу. Потім була розроблена автоматична модель, яка використовувала процес, що називається посиленням градієнта, щоб знайти взаємозв'язок між цими показниками та даними про надмірну смертність там, де вони були доступні. Готова модель використовувала ці взаємозв'язки для надання оцінок надлишкової смертності для регіонів, офіційні дані в яких були відсутні.

Згідно з підрахунками, до 10 травня існувала 95% ймовірність того, що пандемія призвела до надмірної смертності в Азії від близько 2,4 мільйона до 7,1 мільйона осіб (офіційні показники смертності від COVID-19 в Азії -  0,6 мільйона ); від 1,5 до 1,8 мільйона осіб у Латинській Америці та Карибському басейні (офіційні дані - 0,6 мільйона), від 1,5–1,6 мільйона смертей в Європі (офіційні дані 1,0 мільйона) та 0,6–0,7 мільйона смертей в Америці та Канаді (офіційні дані - 0,6 мільйона смертей від коронавірусу).

Діапазон розриву для Африки та Азії надзвичайно широкий. Протягом 2020 року кількість смертей за добу зростала протягом 33 із 52 тижнів. Після короткого затишшя на початку 2021 року смертність піднялася до нових максимумів, що значною мірою обумовлено критично хвилею коронавірусу, що розгортається в даний час в Індії. Модель журналу припускає, що в країні спостерігається від 6 тисяч до 31 тисячі надмірних смертей на добу, що значно перевищує офіційну статистику, яка говорить про близько 4 тисячі смертей від коронавірусу на добу.

Врешті-решт, з часом масштаби катастрофи в Індії зменшаться, так само як і в інших регіонах світу. Але це не означає, що глобальна картина покращиться. Попри те, що поширення хвороби то активізується, то уповільнюється, така «циклічність» призводить до пом’якшення обмежувальних заходів, тоді як чергова хвиля хвороби наростає. До того ж, хвилі пандемії не завжди синхронізовані.

Однак попри те, що вірус сильніше вдарив по бідних частинах світу, ситуація з цією хворобою часто була більш критичною саме в багатих країнах. В Азії та Африці середня оцінка смертності на мільйон людей становить приблизно половину цього показника в Європі (включаючи Росію).

Це може здатися дивним для європейців, які більшу частину року перебували під дією локдаунів. Як люди в здебільшого бідних країнах спостерігають меншу смертність, попри те, що в цих регіонах часто не запроваджували жорстких карантинних обмежень, крім того, в бідних країнах менш якісне медичне обслуговування. Цілком імовірно, що все зводиться до віку населення. У країнах із більшою кількістю людей похилого віку був підвищений показник смертності.

Якби демографія була єдиною різницею, оцінки того, як ризик смерті від COVID-19 змінюється залежно від віку, дозволяють припустити, що в Японії хвороба була б в 13 разів смертельнішою (середній вік населення – 48 років), ніж в Уганді (середній вік населення – 17 років).

Попри відносно низьке значення в абсолютних показниках, рівень смертності серед бідних молодих груп населення набагато вищий, ніж смертність серед населення в багатому світі зі схожими віковими характеристиками. Але для людей похилого віку в бідних країнах прогноз ще більш похмурий.

Для прикладу, Південно-Африканська Республіка спостерігала 120 тисяч надмірних смертей серед осіб старше 60 років. Той факт, що відносно менша смертність в країнах, що розвиваються, швидше за все, зумовлена саме віком, має серйозні наслідки. Зокрема вірус легко поширюється серед молодих людей, а це свідчить про велику кількість випадків захворювання. Це також означає, що вірус отримує безліч можливостей для мутацій, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Пандемії коронавірусу можна було уникнути — FT

Нагадаємо, в країнах Європейського Союзу розпочалась масова вакцинація від COVID-19. Аналогічні кампанії минулого місяця також стартували у Великій Британії, Канаді, США, Росії та інших країнах. У лютому вакцинація розпочалася в Україні, для щеплень використовується індійський препарат CoviShield (торгова назва вакцини Oxford/AstraZeneca).

Однак у ВООЗ попереджали, що сама лише вакцинація не зможе зупинити пандемію - у боротьбі з коронавірусом потрібне «підкріплення».

Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.

Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.