«Можливо, варто замислитися про ядерний статус»: посол Мельник закликав Захід підтримати Україну

15 квiтня, 2021, 10:53 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Дії Росії біля українських кордонів і в окупованому Криму - не просто психологічна атака, вважає дипломат.

«Можливо, варто замислитися про ядерний статус»: посол Мельник закликав Захід підтримати Україну
© m.day.kyiv.ua

Посол України в Німеччині Андрій Мельник вважає, що стягування російських військ до кордонів нашої країни, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму, досягло критичних масштабів, і про психологічний тиск або залякування вже не йдеться.

Дипломат закликав Захід допомогти Україні захиститись від агресора, надавши додаткову військову підтримку.

«Ситуація катастрофічна. Розміщення російських військ (біля кордонів) - це більше, ніж просто брязкання зброєю. За цей час мобілізовано 90 тисяч російських військових. Росія хоче стерти Україну з лиця землі як державу», - зазначив Мельник у коментарі німецькій радіостанції Deutschlandfunk.

Мельник наголосив на тому, що Україні від Заходу потрібні не лише висловлювання солідарності, а й новітні системи озброєнь, щоб мати можливість захистити себе.

«Можливо, варто подумати і про ядерний статус» - додав дипломат.

Мельник також закликав якомога швидше прийняти Україну в НАТО. Такий коментар він залишив на своїй сторінці в Twitter.

«Одними заявами про солідарність нам не прикритися від російських ракет! (...) Закликав Берлін негайно надати Києву сучасне озброєння і прийняти Україну в НАТО, щоб запобігти новій агресії Росії », - написав він.

Після розпаду СРСР Україна відмовилася від успадкованої ядерної зброї, і, отримавши гарантії безпеки, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї - 16 листопада 1994 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон.

5 грудня 1994 був підписаний Будапештський меморандум, згідно з яким держави-гаранти (Росія, США, Велика Британія, до яких приєдналися Франція і Китай) зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України - зокрема і від економічного тиску.

2 червня 1996 року Україна офіційно позбулася статусу країни, що володіє ядерною зброєю.

Докладніше про те, як проходила денуклеаризація України, читайте в статті Аріадни Войтко «Невиправдане благородство?». Чи було рішення правильним і чи варто було Україні зберегти хоча б тактичну ядерну зброю, читайте в статті Володимира Горбуліна «Військово-ядерний тупик: український варіант» в ZN.UA.

Читайте також: Байден і Меркель вимагають від РФ припинити нарощувати війська на кордоні України

Росія стягує війська до кордону України, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму, з кінця минулого місяця. 8 квітня розслідувачі Conflict Intelligence Team (CIT) опублікували матеріал про новий польовий табір російської армії на полігоні «Погоново» у Воронезькій області. Військовий тиск посилюється войовничою риторикою Кремля - російське МЗС пригрозило Україні «незворотними наслідками» вступу в НАТО.

Україна і партнери стурбовані перекиданням російських військ і збільшенням їх кількості біля кордонів з нашою державою, зокрема з боку тимчасово окупованого Криму.

На початку квітня відбулася серія телефонних розмов між держсекретарем США і головами МЗС України, Німеччини та Франції. Ентоні Блінкен закликав Німеччину і Францію активніше підтримувати Україну. А також запевнив, що ескалація агресії проти України матиме наслідки для Росії.

2 квітня телефонну розмову провели президенти України і США Володимир Зеленський і Джо Байден. 16 квітня - президенти Байден і Путін, під час розмови президент США закликав російського лідера до деескалації і запропонував зустрітися найближчими місяцями.

Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами. Напередодні відбулося позачергове засідання Комісії Україна-НАТО, на якому обговорювалася протидія російській агресії. Держави-члени ОБСЄ засудили дії Кремля. Голови МЗС G7 закликали Росію припинити провокації на кордоні, а також відзначили стриманість України.

Українські та зарубіжні експерти вважають, що, нагнітаючи напруженість на кордоні та ескалацію в Донбасі, РФ переслідує кілька цілей : «тестує» західну демократію на готовність жорстко протидіяти авторитарним режимам, чинить психологічний тиск на Україну, відволікає увагу росіян від внутрішніх проблем, посилає сигнал підтримки бойовикам в ОРДЛО.

Докладніше про те, як Київ хоче домогтися від НАТО виконання рішення Бухарестського саміту і чи вдасться Україні отримати хоча б План дій щодо членства, читайте в статті Володимира Кравченка «Обіцяного тринадцять (?) Років чекають» у ZN.UA.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Ольга Чекис
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК