Після нищівної поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах минулого тижня дострокові вибори в Болгарії 19 квітня набули додаткового значення для Москви, яка прагне відновити свої позиції впливу в Європейському Союзі.
Відносини Болгарії з Росією вже впливали на вибори. Перед голосуванням у соцмережах активно просували нову партію Румена Радева, проросійського кандидата, якого вважають фаворитом у боротьбі за владу, зазначає Кетрін Белтон — міжнародна журналістка-розслідувачка газети The Washington Post.
Згідно з даними дослідників компанії Sensika Technologies, акаунти в TikTok, які просували хештег #rumenradev, поширювалися більш ніж у 60 разів швидше, ніж сторінки на підтримку його головного суперника — Бойко Борисова і його партії "ГЕРБ", і зібрали понад 5,5 млн переглядів між січнем і 17 березня.
"Росія дуже, дуже зацікавлена хоча б частково компенсувати втрату Орбана в Угорщині. Цілком можливо, що Москва сподівається, що Болгарія допоможе заповнити цю втрату впливу", — сказав колишній посол Болгарії в Росії Іліан Васильєв.
Аналітики зазначають, що Радев, колишній військовий льотчик, який до січня обіймав переважно церемоніальну посаду президента Болгарії та послідовно виступав проти допомоги Україні, заявляючи, що хоче відновити відносини з Москвою, представляє новий шанс для Кремля зміцнити свої позиції в ЄС.
Ризики втручання у вибори виявилися настільки високими, що МЗС у Софії створило спеціальний підрозділ у координації з Єврокомісією для протидії можливому російському впливу. Прем’єр-міністр Болгарії у перехідному уряді Андрій Гуров заявив The Washington Post, що подібні випадки втручання вже траплялися в різних країнах Європи, і Болгарія не є винятком, тому влада вживає всіх запобіжних заходів для захисту виборів як на місцях, так і онлайн.
Радев у відповідь заявив, що зусилля тимчасового уряду з протидії дезінформації та онлайн-маніпуляціям у співпраці з наглядовими органами Єврокомісії є спробою Брюсселя втрутитися у виборчий процес.
Попри те, що нова партія Радева "Прогресивна Болгарія" існує лише кілька місяців, вона швидко набирає підтримку завдяки його статусу колишнього президента та позиціонуванню як представника антикорупційних протестів, які призвели до падіння уряду в грудні. Це відбувається на тлі політичної нестабільності, яка змушує країну вже вп’яте за п’ять років йти на загальнонаціональні вибори.
Водночас, згідно з даними європейського агента розвідки, кампанію Радева підтримує мережа колишніх високопосадових болгарських військових із можливими зв’язками з російською військовою розвідкою, які просувають його позиції, зокрема щодо протидії підтримці України.
Колишні високопосадовці Болгарії заявляють, що Румен Радев давно демонструє близькість до Кремля, у країні, де досі відчутна спадщина радянського впливу. Водночас інші політичні лідери намагалися балансувати між відносинами з Росією та поглибленням інтеграції з ЄС і НАТО.
Крім того, Радев зайняв набагато більш відверто проросійську позицію, виступаючи проти безпекової угоди, яку тимчасовий уряд Болгарії підписав з Україною минулого місяця, а також проти вступу країни до єврозони. Нещодавно він сказав болгарському інтерв’юеру, що Болгарія є "єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка є водночас слов’янською та східно-православною".
"Ми можемо бути дуже важливою ланкою в цьому всьому механізмі … для відновлення відносин із Росією", — повідомив Радев.
На відміну від Угорщини, де Кремль відкрито підтримував кампанію Орбана, Росія не демонструвала прямої публічної підтримки Радева, хоча має глибоко вкорінені канали впливу в болгарських медіа.
Також зазначається, що Радев сформував команду радників із осіб, пов’язаних із Росією, зокрема з Георгієм Герговим — почесним консулом РФ у Пловдиві. Водночас аналітики вважають, що, попри підтримку на рівні близько 30% і необхідність формування коаліції з більш проєвропейськими силами, Радев навряд чи зможе мати такий самий вплив на політику ЄС, як Віктор Орбан, зокрема щодо блокування рішень у межах Євросоюзу.
Раніше у Politico назвали наступних головних "порушників порядку" в ЄС після Орбана. Окрім Радева до цього списку також входять: прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та Янез Янша з Словенії.
