Росія використовує військові маневри як інструмент силової дипломатії — The Economist 

Останнього разу, коли Росія зібрала стільки військ поблизу кордону України, вона організувала вторгнення та анексувала Крим. Нещодавнє нарощування російських військових сил «відображає масштаби» агресивної діяльності Кремля в 2014 році, зазначив командувач Збройних сил США в Європі генерал Тодд Волтерс.

Публічна заява російського міністра оборони Сергія Шойгу про те, що його країна лише проводить «військові навчання» навряд чи викликала довіру, адже вторгненню Кремля в Україну, яке - відбулося сім років тому, також передували подібні «неоднозначні військові маневри», пише журнал The Economist.

Мета російського збройного нарощування досі залишається невизначеною. Навряд чи це рутинні «військові навчання». Наприклад, система військового зв'язку, розгорнута поблизу Воронежа, приблизно за 200 км від кордону з Україною, використовується лише для дуже великих збройних підрозділів і, отже, «вказує на масштаби розгортання», зазначає оборонно-розвідувальна компанія Janes.

Деякі військові одиниці «пройшли подорож» у тисячі кілометрів. Аналітик із компанії Janes Том Баллок вважає, що, швидше за все, російські війська і надалі будуть рухатися до кордону.

Майкл Кофман з аналітичного центру CNA у Вашингтоні каже, що ці маневри Кремля є «яскраво помітними», що виключає раптову атаку, але організовані таким чином, що вказують на масштабну військову операцію.

Військові підрозділи рухаються дуже показово, щоб їх могли помітити. Тим не менше, важко визначити, що насправді хоче зробити Москва.

«Я не думаю, що існує якась дуже важлива мета, що вимагала б сухопутного вторгнення - з усіма його аспектами», - говорить Роб Лі з Лондонського королівського коледжу.

Більш вірогідно, що президент Росії Володимир Путін використовує збройні сили як інструмент «силової дипломатії». Режим припинення вогню між Росією та Україною в Донбасі знову руйнується. На сході України вже загинуло багато українських солдатів. Більше того, нещодавно Київ неабияк розлютив Кремль, запровадивши санкції проти проросійського політика та бізнесмена Віктора Медведчука.

Аналітик Дмитро Тренін з Московського центру Карнегі стверджує, що саме український президент Володимир Зеленський розпочав поточний цикл ескалації, перемістивши важку зброю до кордону в лютому (хоча докази цього «в кращому випадку непереконливі», говорить Том Баллок) та репресії проти «російськомовної опозиції», щоб «спровокувати Москву» та заручитися підтримкою Заходу.

Згідно з таким поглядом, мобілізація Росії має на меті «охолодити запал українських лідерів». Путін хоче налякати Зеленського і змусити Київ піти на поступки, такі як надання автономії для окупованих територій.

Проте внутрішньополітичні проблеми Путіна також можуть бути каталізатором його військових маневрів. У січні уряд Кремля заарештував понад десять тисяч протестувальників, що виступили на підтримку лідера опозиції Олексія Навального, який зараз перебуває у в'язниці.

Політичні рейтинги Путіна впали напередодні парламентських виборів у вересні. Більше двох п'ятих росіян заявляють, що країна рухається у неправильному напрямку, а економіка перебуває в рецесії, згідно з опитуваннями.

На сьогодні Путін так і не зумів «витягти поступки» від Зеленського, а Київ отримав підтримку Заходу. 2 квітня президент США Джо Байден вперше зателефонував своєму українському колезі. Однак, американська підтримка України, яка не є членом НАТО, може бути не такою потужною, як здається. Байден з обережністю ставиться до «нестачі політичного досвіду у колишнього коміка» та його початкових зусиль укласти мир з Росією, вважає колишній секретар РНБО України Олександр Данилюк.

Проте Україна має ще багато інших «друзів». Через тиждень після розмови з Байденом, Зеленський відвідав Туреччину. Країна готова продати Україні безпілотники, які допомогли Азербайджану перемогти Вірменію у війні минулого року.

Путін, який все більше віддаляється від Заходу і прагне визнання, все-таки, здобув принаймні одну невелику дипломатичну перемогу. 22 березня Росія повідомила, що Байден відхилив пропозицію провести відеоконференцію з лідером Кремля. Через три тижні, 13 квітня, завдяки військовим маневрам поблизу українського кордону, Байден сам запропонував зустріч на вищому рівні «в найближчі місяці», за якою буде нервово спостерігати Зеленський, резюмує видання.

За даними Міноборони, Росія може протягом року здійснити військову провокацію з боку окупованого Криму, де на сьогодні налічується до 42 тис. військовослужбовців. На засіданні ОБСЄ представник США закликав Росію пояснити свою військову активність і виконати п'ять рекомендацій ОБСЄ.

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що РФ нарощує війська поблизу кордону України.

8 квітня ЗМІ повідомили про те, що великий табір російських військових з'явився поблизу кордону з Україною під Воронежем.

Стурбованість загостренням ситуації висловив Пентагон, а Європейське командування збройних сил США привело війська в повну бойову готовність найвищого рівня.