НАЗК висловило кілька зауважень до законів про відновлення його повноцінної роботи

Верховна Рада ухвалила закони №4470 та №4471, які мають відновити повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції після того, як Конституційний суд позбавив НАЗК низки повноважень. Безпосередньо в Нацагентстві проаналізували ухвалені закони та зробили кілька зауважень, повідомили у пресслужбі агентства.

“Прийняті законопроекти справді дозволять НАЗК відновити свою роботу. Чиновники, які вказали неправдиві відомості в деклараціях за попередні роки, через Рішення КСУ не зможуть бути піддані кримінальній відповідальності”, - процитували голову НАЗК Олександра Новікова у пресслужбі.

Вказано, що ухвалені документи відновлюють практично всі повноваження НАЗК, які воно мало до прийняття Конституційним судом рішення щодо антикорупційної реформи. Водночас у пресслужбі зазначили, що Нацагентство проаналізувало закони та сформувало три суттєві зауваження. Пропозиції щодо усунення недоліків у НАЗК пообіцяли внести вже найближчим часом.

Зокрема, НАЗК вважає недоліком, що закон зобов’язує його звітувати Вищій раді правосуддя або КСУ про початок перевірки життя будь-якого судді. У Нацагентстві вважають, що за таких умов перевірки не будуть ефективними.

“Так, особа, щодо якої здійснюватиметься моніторинг, зможе спеціально не поширювати або видалити з відкритих джерел інформацію про коштовні речі (наприклад, автомобілі), які має в користуванні, або спробує “легалізувати” статки, повідомивши НАЗК про самостійно виявлені помилки в декларації”, - пояснили в НАЗК.

Також у Нацагентстві є зауваження до того, що, згідно із законом, складати адмінпротоколи щодо суддів можуть лише очільник НАЗК та його заступники. В агентстві зазначили, що це може створити небезпечний прецедент, коли щодо деяких категорій правопорушників будуть виписувати окремі процедури.

“Це може дати право іншим категоріям — депутатам, поліцейським — також претендувати на окремі процедури щодо себе. До того ж така процедура грубо суперечить чинній практиці складання протоколів іншими органами”, - пояснили в Нацагентстві.

У НАЗК повідомили, що наразі близько 60 органів можуть складати на суддів адмінпротоколи без спеціальних процедур.  Наприклад, очільник МВС та голова податкової не складають щодо суддів протоколи за порушення правил дорожнього руху або несплату податків.

Також у НАЗК не згодні з тим, що за допомогою програмних засобів потрібно створити “чергу” декларацій, а також інформувати декларанта про включення до цієї черги. В Нацагентстві зазначили, що в даному випадку програмні засоби не зможуть зробити процес ефективнішим. В НАЗК пояснили, що сьогодні в державному реєстрі є понад 300 несправжніх декларацій “президентів”, і при формуванні електронної черги, перевіряти доведеться і їх.

“Отже, НАЗК розпочинає відновлювати роботу за всіма основними напрямками, керуючись положеннями прийнятих змін до Закону України “Про запобігання корупції”, - підсумували в НАЗК.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Комітет рекомендував Раді ухвалити за основу та в цілому законопроект про відновлення повноважень НАЗК

Нагадаємо, 27 жовтня КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.

9 грудня Венеціанська комісія опублікувала терміновий висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України. Наступного дня Венеціанка опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи Конституційного суду. 

За словами Володимира Зеленського, рішення Венеціанської комісії щодо КСУ мають врахувати під час підготовки судової реформи. Він заявив про те,що юристи Офісу президента та українського парламенту вже аналізують висновки й рекомендації.

Свою позицію щодо висновків Венеціанської комісії висловили і в Конституційному суді. Там також пообіцяли врахувати зауваження у своїй подальшій роботі.

Водночас спікер парламенту Дмитро Разумков заявив про те, що позиція Венеціанської комісії з багатьох питань щодо рішення Конституційного суду збігається з позицією Верховної Ради.

Можновладці, яким адресувалися поради та висновки Венеціанської комісії, зрозуміли їх кожен по своєму. Детальніше про те, що порадила Венеціанська комісія, читайте у статті Геннадія Друзенка “Українські бешкетники та Венеційка”.