Рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними окремих положень антикорупційної реформи ускладнило процес перевірки фінансових звітів політичних партій, наголошують у Національному агентстві з питань запобігання корупції.
«До рішення КСУ НАЗК могло з’ясувати, чи відповідають дані у звітах політичних партій їхнім фактичним надходженням та витратам, зокрема завдяки запитам до підприємств та фізичних осіб. (Після рішення) НАЗК втратило право спрямовувати запити, а отже й повноцінно верифікувати інформацію у звітах», - йдеться у повідомленні.
Політичні партії щоквартально подають в Агентство звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, свою діяльність та ресурси для її фінансування. НАЗК ж мало змогу перевіряти цю інформацію, зокрема, шляхом запитів.
«Повноцінний аналіз цих звітів є важливим елементом запобігання корупції, адже це допомагає виявляти різні правопорушення, такі як подання політичною партією завідомо недостовірних відомостей у звіті. Виборцям це дає можливість зрозуміти, чи ведуть політичні партії чесну фінансову політику», - підсумували у НАЗК.
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційною платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи.
КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень
Суддя КСУ Сергій Головатий назвав рішення колег юридично необґрунтованим. Його підтримав суддя Василь Лемак.
У НАЗК піддали сумніву об'єктивність суддів і заявили про конфлікт інтересів в їхніх діях: вони визнали неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, за якою їх самих могли притягти до відповідальності.
Виконуючи рішення КСУ, НАЗК закрило доступ до реєстру е-декларацій, а НАБУ буде змушене закрити 110 кримінальних справ про недостовірне декларування.
На екстреному засіданні РНБО, яке скликав президент Володимир Зеленський, були прийняті рішення знову відкрити реєстр е-декларацій, а також внести в Раду невідкладний законопроект «Про відновлення доброчесності конституційного судочинства».
Якщо влада та всі її гілки не продемонструють достатньої політичної зрілості й відповідальності та не зможуть спільно виробити і прийняти рішення, що дадуть змогу Україні гідно вийти з нинішньої кризи, спричиненої рішенням КСУ, наслідки для країни на зовнішній арені будуть вельми сумними. Докладніше у матеріалі Тетяни Силіної «У правовій прострації» у ZN.UA.