Патофізіолог Віктор Досенко: «Для захисту від ковіду антитіла не мають значення»

16 квiтня, 2021, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Що насправді захищає нас від вірусу?

Патофізіолог Віктор Досенко: «Для захисту від ковіду антитіла не мають значення»
© Вести. Репортер

«Я перехворів на коронавірус і тепер пів року можу спати спокійно. В мене є антитіла», — так заспокоюють себе ті, хто перехворів на ковід. Інші здають тест на антитіла з таємною надією — а раптом я перехворів і можна не боятися пандемії? За титрами антитіл стежать, аби дізнатися, чи потрібна вакцинація, чи можна ще почекати.

Та виявляється, у боротьбі з вірусом антитіла нічого не вирішують. Наші головні захисники — зовсім не вони , а скромні Т-клітини (або Т-лімфоцити). Саме від цих клітин залежить, як упорається наш організм із вірусом. Що це за клітини, і яка їхня роль в організмі?

Про це ми розпитували патофізіолога і генетика, доктора медичних наук, професора, керівника відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. Богомольця НАНУ Віктора Досенка.

— Люди чомусь звикли вважати, що лише антитіла — наш захист. Але це неправильно, — каже Віктор Досенко. — Відтоді, як у 1908 році Пауль Ерліх та Ілля Мечников отримали одну на двох Нобелівську премію. До присудження премії велася велика дискусія про природу імунітету — чи він є гуморальним (тобто таким, що забезпечується антитілами), чи клітинним. Мабуть, ця суперечка триває й досі, бо в ті часи Нобелівський комітет крапку в ній не поставив, а вирішив поділити премію між цими двома вченими, фактично визнавши, що імунітет є і гуморальним, як це доводив Ерліх, і клітинним, у якому велику роль відіграють фагоцити, і це було доведено Мечниковим. Відтоді імунологія змінилася докорінно, однак теза про бінарну структуру імунітету зберігається. В одному випадку для перемоги над хворобою визначальними є антитіла, в іншому — клітини. Тому десь перемагає гуморальний імунітет, а десь — клітинний.

Що стосується коронавірусу, то для мене як патофізіолога абсолютно очевидно, що тут визначальну роль відіграє клітинний імунітет. Антитіла ж, якщо й мають якесь значення, то, швидше за все, є сурогатним маркером розвитку клітинного імунітету. Тобто їх наявність свідчить, що клітини, ймовірно, борються з вірусом.

— Чому сурогатний, що ви маєте на увазі?

— Неточний , непрямий, опосередкований. Якщо я на дорозі бачу гільзи під ногами, про що це свідчить? Про те, що хтось стріляв, але хто саме, ми не знаємо.

— Тобто антитіла — це сліди злочину, скоєного в нашому організмі?

— Так. Але ці гільзи можуть бути не обов'язково. Людина може перехворіти на ковід і не мати антитіл. Тоді постає запитання — а за рахунок чого вона одужала? За рахунок клітинного імунітету, тієї другої частини Нобелівської премії.

— Є дослідження, які підтверджують визначальну роль клітинного імунітету під час пандемії?

— Звісно, є. І таких досліджень багато, вони доводять, що саме клітинний імунітет, a не антитіла, має вирішальне значення. Ми зараз спостерігаємо якусь усесвітню пандемію імунологічної безграмотності, тому що всі говорять лише про антитіла. Насправді антитіла ніколи не побачаться з вірусом, бо він працює всередині клітин, куди антитіла не потрапляють.

А ось Т-клітини (або Т-лімфоцити) розпізнають інфіковану клітину й нищать. Це роблять Т-клітини — кілери. Вони не взаємодіють безпосередньо з вірусом, вони просто розпізнають уражену ним клітину, «бачать», що вона має чужорідний генетичний матеріал, чужорідні антигени, і моментально нещадно нищать її разом із усіма вірусами. Це схоже на акт знищення терористів, яких треба всіх разом накрити. Антитіла знищують їх по одному, але вірусів так багато, що ніяких антитіл ніколи не вистачить, аби «перестріляти» всі віруси, які є в організмі.

— Але кількість Т-клітин у різних людей різна? Від чого вона залежить?

— Вона залежить від кісткового мозку, що міститься в наших пласких кістках — грудині, тазових кістках. Ось там утворюються всі клітини крові, в тому числі й Т-лімфоцити. Одні з них стають клітинами-хелперами (помічниками, які захищають організм від вірусу), інші — кілерами (вбивцями вірусу). «Т» в назві Т-лімфоцитів — від слова «тимус», що з грецької перекладається як «душа». Коли в нас щось болить, ми кажемо «душа болить» і хапаємося за ділянку проєкції тимуса...

— Тобто Т-лімфоцити — це душевні лімфоцити?

— Так. Подивіться, який гарний переклад, — вони душевно вбивають наші інфіковані клітини. Своїх убивають, але ці свої вже стали чужими, вони з чужорідною інформацією ворога. Це не одноразові бійці, як антитіла. Одне антитіло може вбити (зв'язати) лише від двох до десяти антигенів (білків) вірусу  , а Т-лімфоцит може знищити їх осередок — тисячі клітин, у яких розмножуються мільйони вірусів.

— Якщо в людини був тяжкий перебіг хвороби, це означає, що в неї слабкий клітинний імунітет, тобто мало Т-лімфоцитів?

— Так. Тяжкість перебігу ковіду — чітка ознака маленької кількості лімфоцитів. Це називається лімфопенія, бідність на лімфоцити. Її наявність свідчить про те, що все в перебігу хвороби буде дуже погано. В журналі СЕLL було опубліковано дослідження, де на графіках чітко показано, що тяжкий перебіг ковіду супроводжується майже повною відсутністю лімфоцитів. Купа антитіл, а людина вмирає! Чому? Бо без клітинного імунітету ми беззахисні перед будь-якою вірусною хворобою. І коли ми постійно говоримо про антитіла, це ображає лімфоцити: вони, фактично, врятували людину від ковіду, а вся слава дісталася антитілам. Це несправедливо й не відповідає науковим фактам.

— Чи існують тести, які дозволяють визначити рівень Т-клітин в організмі людини?

— Розумні люди у світі є, звісно, й вони розуміють, що треба визначати саме кількість Т-лімфоцитів в організмі людини. І якщо в людини знаходять специфічні Т-лімфоцити, це означає, що вона точно хворіла і в неї точно був певний вірус.

Звісно, тести на кількість Т-клітин існують. І їх виробництво дуже активно розвинулося під час пандемії, з'явилося багато комерційних наборів тестів. В основі таких наборів лежить принцип EliSpot.

— В Україні роблять такі тести?

— Роблять. Не знаю, чи пропонують таку комерційну послугу, не впевнений у цьому. Але такі тести можна здати, за моєю інформацією, в двох лабораторіях— у Тернополі та в Києві в Інституті геронтології.

— Ті, хто перехворів на ковід, намагаються здати тест на антитіла, щоб визначити, потрібно їм робити щеплення (якщо титри антитіл низькі) чи ні (якщо антитіл багато). Чи можна вакцинуватися без тесту на антитіла?

— Рівень антитіл не має значення для вакцинації, це лише маркер клітинного імунітету. Можна йти щеплюватися, навіть не здавши тесту на антитіла. В жодних міжнародних рекомендаціях немає вимоги здавати тест на антитіла перед вакцинуванням. Попри будь-які титри за можливості потрібно зробити щеплення.

— Якщо, наприклад, я щойно перехворіла на ковід, коли я можу робити щеплення — одразу чи почекати пів року, наприклад, як це радить сарафанне радіо?

— Пів року чекати не треба, потрібно просто повністю одужати. І за нагоди зробити щеплення, аби бути впевненим, що ваша імунна система запам'ятала урок ковіду. Це так само, як діти в школі — не завжди пам'ятають, що вчили, і хтось із них вивчив, а хтось ні. Імунна система здатна забувати, і тут допоможе щеплення, яке нагадає їй про урок коронавірусу. Робимо всім щеплення і не беремо дурного в голову.

— Тобто щеплення стимулює Т-клітини й антитіла?

— Так, і насамперед воно стимулює саме клітинний імунітет. Інноваційні вакцини AstraZeneca, Pfizer і Moderna створені саме для того, щоб стимулювати передусім клітинний імунітет. Інформацію про вірус в організм вносить або вектор (AstraZeneca), або матрична РНК ( Pfizer і Moderna). Ця інформація зчитуватиметься в наших клітинах, і таким чином природним шляхом ми будемо стимулювати продукування Т-лімфоцитів.

— А китайська вакцина CoronaVac, яку зараз завозять до України, інноваційна? Вона викликає довіру?

— Вона також працює, але поступається ефективністю вище названим препаратам, бо застосована стара, традиційна методологія, що передбачає введення інактивованого вірусу, на який реагуватиме передусім гуморальний імунітет антитіл.

— Коли виникає більше Т-лімфоцитів — коли організм сам перехворів чи коли його щепили?

— Це дуже індивідуально. Може бути і так, і так.

— Наскільки реально сподіватися, що Україна розробить власну вакцину?

— До якого етапу розробить?

— Так, щоб нею можна було вакцинувати.

— На мою думку, це нереально, у нас втрачено цю галузь, втрачено традиції виробництва вакцини. Жодної вакцини Україна не виробляє вже десятки років. Жодне підприємство не виробляє. Потрібно відновити передовсім кваліфіковані кадри. Але де взяти цих фахівців? На сьогодні їх можна тільки купити, запросити звідкись, всі вони зараз на вагу золота в інших країнах. Тому це нереально. Не знайдеться передусім грошей на якісні клінічні дослідження на десятках тисяч людей. Але нічого страшного, багато країн не виробляють тієї чи іншої продукції, вони її купують.

— Якщо людина тяжко перехворіла на ковід, це може означати, що наступного разу все минеться легше, організм засвоїв урок? Є антитіла, є Т-клітини.

— Ні. Такого зв'язку не встановлено. Якщо був тяжкий перебіг хвороби, це свідчить про те, що клітинна ланка імунітету з якихось причин спрацювала не дуже чітко, вона була якось скомпрометована, не змогла відреагувати вчасно й потужно. І тому залишається ймовірність, що й наступного разу клітинний імунітет дасть слабину.

— А можна якось стимулювати клітинний імунітет?

— Можна, це звичайні рекомендації здорового способу життя — правильне харчування, фізична активність. І контроль основного захворювання. Якщо в людини цукровий діабет, зрозуміло, що клітинний імунітет буде працювати погано. Тому для його підтримки потрібно лікувати цукровий діабет, контролювати рівень цукру.

Я підкреслив біологічний аспект захисту від пандемії, а є ще соціальний.

— Так, про соціальний аспект. Ми, звісно, покладаємося на свої Т-клітини й антитіла, але хотілося б захисту від держави. Недавно Максим Степанов заявив, що «завдяки чіткій стратегії і вивіреним діям МОЗ українці змогли пережити пік третьої хвилі пандемії без паніки та з мінімальними обмеженнями». Як ви оцінюєте стратегію МОЗ із нашого захисту від ковіду?

— Наш МОЗ робить катастрофічні помилки в боротьбі з ковідом, або нічого не робить із того, що потрібно зробити. Це жахлива ситуація. У плані антитіл вони зробили таке світове ноу-хау. Їхнє глупство чи недостатній рівень освіти дозволили ще торік ввести в діагностику ковіду аналіз на антитіла. Ніхто у світі такого не робить. Цей тест (ІФА) не дозволяє поставити діагноз. А в Україні в рекомендаціях нашого МОЗу є використання ІФА-тесту для діагностики ковіду. Ви можете подивитися на сторінці міністерства — вони щодня розписуються у своїй некомпетентності. А треба лише ПЛР-тест або тест на антиген. Але ж рекомендація тесту на антитіла збільшила їх продаж для певних компаній.

Ще про помилки. Є такий метод боротьби з ковідом — переливання хворим плазми крові людей, котрі вже перехворіли. Це порятунок для бідних українців, тому що такий  метод достатньо ефективний, добре зарекомендував себе — його застосовують у всьому світі, і він безкоштовний. Тільки в листопаді, після того, як наша ГО «Українська вища медична школа» писала листи і в Кабінет міністрів, і в МОЗ, метод використання конвалесцентної плазми був уведений у протоколи лікування. Минув рік від початку пандемії.

Але де взяти цю плазму? МОЗ таким питанням не опікується. Не налагоджено системи її забору й механізму взяття її на пункті переливання крові. Цього ніхто не робить, про це ніхто не знає. У результаті, переливання конвалесцентної плазми в Україні практично немає. Це втрачені життя людей і некомпетентність чиновників, нерозуміння і небажання.

Важливо, що для застосування цього методу не потрібні гроші, потрібні лише розпорядження та підпис. Напевно, щось буде коштувати оповіщення людей, які перехворіли на ковід і яких потрібно запросити на пункти переливання крові. Але я думаю, з цим проблем не буде, вони погодяться.

Ну й комунікаційні провали щодо вакцинації. Все було зроблено для того, аби посіяти недовіру до щеплення. Жодного слова про Covishield до поїздки Степанова в Індію ніхто не чув. Казали, що привезуть Pfizer і Sinovac , а тут невідомо звідки з'являється інша. Люди на це зреагували так: обіцяли одне, а звідкілясь з'явилося щось інше. Насправді ця вакцина лише зроблена в Індії, а розроблена Оксфордським університетом та AstraZeneca. Але про це потрібно було говорити людям, і тоді був би інший результат.

До роботи в МОЗ під час пандемії не залучено жодного фахівця, справжнього епідеміолога, з науковими публікаціями, авторитетом. Без наукового підґрунтя, без експертизи дії будь-якої влади не мають сенсу й не викликають довіри.

 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК