Після повідомлень про спалах хантавірусної інфекції, пов’язаної з Andes virus, у медіа та соцмережах почали ширитися побоювання щодо потенційної нової пандемії. Йдеться про випадки, зафіксовані на круїзному судні Hondius, де повідомляли про інфікування та летальні випадки внаслідок спалаху хантавірусу.
Сімейна лікарка та фтизіопульмонолог Оксана Молода в дописі на Facebook пояснила особливості Andes virus, його клінічний перебіг та відмінності від інших вірусів. Вона також наголосила, що наразі немає підстав розглядати його як аналог COVID-19.
Що таке Andes virus і де він поширений?
Andes virus — це південноамериканський хантавірус, який найчастіше фіксують в Аргентині та Чилі. Природним резервуаром вірусу є довгохвоста миша Oligoryzomys longicaudatus.
Вірус належить до групи хантавірусів і викликає тяжкий хантавірусний кардіопульмональний синдром. За різними оцінками, летальність може досягати 30–50% у тяжких випадках.
Шляхи передачі та інкубаційний період
Особливістю хантавірусів є те, що людина заражається переважно від гризунів. Інфекція передається через вдихання частинок, забруднених сечею, фекаліями або слиною тварин.
Для Andes virus описано рідкісну, але підтверджену передачу від людини до людини. Вона можлива лише при тісному та тривалому контакті, зокрема під час догляду за хворими або перебування в закритих приміщеннях.
Інкубаційний період становить у середньому від 4 до 42 днів. Повітряно-крапельний шлях передачі, подібний до COVID-19, не характерний для Andes virus.
Як розвивається хвороба?
Вірус уражає ендотелій мікросудин, але не руйнує його безпосередньо. Основні зміни пов’язані з імунною реакцією організму, що призводить до підвищення проникності судин і втрати плазми.
Це викликає розвиток набряку легень, гіпоксемії — зниження рівня кисню в артеріальній крові, порушення згортання крові та можливий шок. Для Andes virus характерне поєднання легеневих та серцево-судинних порушень.
Клінічні прояви інфекції
Перебіг захворювання зазвичай має дві фази:
- продромальна фаза — гарячка, слабкість, м’язові болі, головний біль, нудота, іноді блювання та діарея. Респіраторні симптоми можуть бути слабко вираженими;
- кардіопульмональна фаза — швидке погіршення стану, задишка, кашель, гіпоксемія, падіння тиску та розвиток шоку.
Перехід між фазами може бути швидким, що ускладнює ранню діагностику.
Діагностика та лабораторні зміни
При візуалізації (рентген або КТ) зазвичай виявляють двобічні інфільтрати — патологічні клітини в обох легенях одночасно — та ознаки некардіогенного набряку легень. Типові лабораторні зміни включають:
- зниження тромбоцитів;
- лейкоцитоз;
- підвищення ЛДГ і трансаміназ;
- можливе ураження нирок;
- зниження рівня альбуміну.
Лікування та медичні підходи
Спеціального затвердженого лікування для Andes virus не існує. Основою терапії є інтенсивна підтримка пацієнта, що включає:
- кисневу терапію;
- переведення в реанімаційне відділення;
- застосування вазопресорів для підвищення артеріального тиску;
- інвазивну вентиляцію при необхідності.
Антибіотики використовуються лише на етапі виключення бактеріальних інфекцій та не впливають на вірус. Рибавірин іноді розглядають як можливий препарат, однак його ефективність саме при Andes virus не доведена.
Контроль інфекції та профілактика
Пацієнти з підозрою на інфекцію потребують ізоляції. Медичний персонал має використовувати засоби захисту, включно з респіраторами, захистом очей, халатами та рукавичками. Контактні особи підлягають спостереженню до 42 днів. У разі появи симптомів необхідне негайне тестування та ізоляція.
Профілактика базується на контролі гризунів і безпечному прибиранні. Оксана Молода рекомендує уникати сухого підмітання, дезінфікувати приміщення, захищати продукти харчування та не перебувати в місцях зі слідами гризунів.
Чи є ризик пандемії?
Як зазначає фтизіопульмонолог, Andes virus не має характеристик, які б дозволяли йому спричинити глобальне поширення, подібне до COVID-19. У повідомленнях про спалах на судні Hondius йшлося, що зафіксовано 7–8 випадків, включно з 3 смертями. Також повідомляли про можливу передачу між людьми на борту, але ризик для глобального населення оцінюється як низький. Таким чином, попри локальні спалахи, Andes virus розглядається як контрольована інфекція з обмеженим потенціалом поширення.
