СТОЛИЧНИЙ ПЕРШОКЛАСНИКУ, DO YOU SPEAK ENGLISH?

Якщо МОН України посадило гризти граніт «іноземномовної» науки всіх другокласників країни, то столиця вирішила піти ще далі. З початку 2003/2004 навчального року всі київські школи як експеримент вводять вивчення іноземної з першого класу. Нині на повний хід триває робота над відповідними підручниками англійської, французької та німецької мов. Дефіцит учительських кадрів заповнять за рахунок студентів старших курсів Київського педагогічного коледжу.

Втім, для головного міста України заплановане нововведення не стане екстраординарною подією. Понад те, для київської школи це цілком органічний, прогнозований та доцільний крок. Так, уже сьогодні близько 80% середніх шкіл столиці вчать розмовляти «не по-нашому» і своїх найменших вихованців. Ази англійської, французької etc. осягають дітлахи багатьох київських дитсадків. Зрозуміло, що якщо за цим іде річна «першокласна» перерва, то це не йде на користь потенційним поліглотам. Крім іншого, заплановане нововведення заощадить кошти батьків, які сьогодні платять за те, щоб їхні діти, які відвідують звичайну школу, штудіювали іноземну від першого року навчання.

У цілому в планах Головного управління освіти та науки м.Києва на наступний навчальний рік 15 нововведень. Зокрема, уже готовий наказ про експериментальний інтегрований курс для старшокласників «Європейський вибір». З 1 вересня ц.р. він з’явиться в розкладі десяти столичних шкіл. Наступного навчального року кияни спробують вирішити й так звану проблему п’ятикласників. Не секрет, що чимало з них протягом кількох перших місяців навчання з трудом адаптуються до умов і вимог основної школи. Результат — психологічний дискомфорт, стреси, зниження успішності. Тому столичні освітяни вирішили: у перший місяць навчання в п’ятому класі, щоб хлопчики та дівчатка максимально безболісно пристосувалися до нової форми шкільної життєдіяльності, цілком можна обійтися без оцінок. Рішення вводити в навчальному закладі такий адаптаційний місяць чи ні, приймає педколектив разом із батьками школярів.

Зовсім інші проблеми тривожать мам-татусів сьогоднішніх старшокласників. Одна з головних — літні канікули, точніше, як їх організувати? І в цьому плані кияни в авангарді. Столиця — єдиний регіон країни, де діють літні трудові загони старшокласників. Хлопці протягом двох тижнів—місяця мають змогу заробити 100—200 грн., займаючись ремонтними роботами в школі (перелік робіт, безумовно, відповідає вимогам до праці неповнолітніх і техніці безпеки). Міська влада вже виділила на таку діяльність 300 тис. грн.

До речі, про ремонти шкіл. За словами начальника ГУОН м.Києва Бориса Жебровського, нинішнього літа в необхідному обсязі цю роботу провести навряд чи вийде. Річ у тім, що змінилося джерело фінансування підготовки до нового навчального року. Якщо три попередні роки на цільові програми «Шкільні дахи», «Шкільне подвір’я» тощо виділялися кошти з міського бюджету, то тепер «дахи», «подвір’я» і все інше перейшли у ведення районів. Ті ж на сьогоднішній день зуміли наскребти лише по 1—2 мільйони «шкільноремонтних» гривень. Таким чином новий навчальний рік столичні школи зустрінуть, безумовно, «підмарафеченими», проте з капремонтами, вочевидь, доведеться почекати як мінімум до наступного літа.

І ще одна невесела новина. Закінчився щорічний розподіл студентів педуніверситетів. Київ просив 1400 новоспечених учителів, отримав 800. Із них до шкіл прийдуть 400—500. Отже, дефіциту педагогічних кадрів не уникнути й наступного навчального року. Закривати вакансії будуть за рахунок студентів старших курсів і збільшення навантаження на працюючих освітян. Отже, київським школярам та їхнім батькам ніяк не обминути ще однієї, на жаль, неминучої «реформи» — чергового зниження якості наданих освітніх послуг.