«Укртатнафта» розрахується за недбалого топ-менеджера?

Цього тижня Вищий господарський суд України підтримав рішення нижчих інстанцій і наказав ПАТ «Укртатнафта» виплатити «Альфа-Банку» 54 млн. грн., повідомили DT.UA у прес-службі установи. Таку величезну компенсацію підприємство заплатить за дії голови правління Павла Овчаренка, котрий спробував на початку кризи оспорити кредитний договір між банком і нафтопереробником.

У 2009 році «Укртатнафта» подала до суду на дочірню компанію російської фінансової групи з проханням визнати кредитні договори на загальну суму 167,4 млн. грн. недійсними. Щоб довести свою правоту, компанія використала класичний аргумент «уклоністів» першої хвилі неповернення кредитів: кредити оформлялися без згоди наглядової ради «Укртатнафти» і не відповідають статуту компанії.

У відповідь на це «Альфа-Банк» подав зустрічний позов - із вимогою визнати факт незаконного використання менеджментом компанії коштів банку. Тоді суд прийняв рішення задовольнити позови обох сторін: «Укртатнафта» домоглася визнання кредитних договорів недійсними, а «Альфа-Банк» одержав дозвіл на стягнення 170 млн. грн. (основна сума боргу 150 млн. грн. плюс відсотки та інфляційні витрати). На сьогодні сума додаткових втрат банку, санкцій і збитків наблизилася до 54 млн. грн., які суд прийняв рішення стягнути з «Укртатнафти».

В «Альфа-Банку» таке завзяте небажання нафтопереробної компанії платити за своїми зобов’язаннями пов’язують з особистою позицією голови правління «Укртатнафти» Павла Овчаренка. Пов’язані з ним аграрні підприємства «Агрикор» і «Агропрайм», дислоковані в Чернігівській і Одеській областях, у 2007-2008 роках отримали в «Альфа-Банку» кредити на загальну суму понад 90 млн. грн.

Як свідчать копії судових рішень, які має DT.UA, на забезпечення кредитних договорів між банком і кількома фізичними та юридичними особами було укладено
договори на заставу майна на суму понад 150 млн. грн. Одним із поручителів за кредитами компаній був Павло Овчаренко, до якого, як повідомляли ЗМІ, по цій справі навіть приходили з обшуком правоохоронці.

Щоб не повертати взятих у банку коштів (як свідчать матеріали кримінальних справ, які є в розпорядженні DT.UA), пов’язані з паном Овчаренком компанії використовували всі мислимі й немислимі способи ухиляння від сплати кредиту, серед яких підробка рішень судів, махінації з заставним майном і навіть використання «мертвих душ». Так, на посаду директора «Агропрайму» було призначено помираючу (!) від інфекційної хвороби людину, яка в короткий проміжок часу підписувала документи підприємства, беручи на себе відповідальність за всі прокручені схеми з ухиляння від виплати кредитів, після чого «благополучно» відійшла у кращий світ.

Ще однією яскравою схемою ухиляння від сплати кредитів «Агропраймом», як заявляють у прес-службі «Альфа-Банку», стала зміна адреси, за якою було зареєстровано елеватор, що належав компанії. При складанні документів нотаріус переклав назву вулиці з російської українською мовою, й одержали з «Металічної» вулиці «Металеву». Після чого власники елеватора присвоїли йому нову адресу, одержали довідку про те, що їхнє майно не обтяжене заставою, і продали його третім особам.

Коли ж суди в більшості справ відносно «Агрикору» і «Агропрайму» стали на бік «Альфа-Банку», Павло Овчаренко спробував позбутися непотрібного поручительства за їхніми кредитами з допомогою довідки про неосудність. Про цю історію детально розповідала «Економічна правда»: він одержав у незалежного експерта висновок, що в момент підписання договору поручительства не міг відповідати за власні дії й повною мірою прогнозувати їхні наслідки.

Може, тому експерти ринку давно обговорюють той факт, що Павло Овчаренко в основному проживає за кордоном, а управління однією з найбільших українських компаній здійснюється за дорученням?

Якщо підозри про те, що спроби «Укртатнафти» не платити за кредитами «Альфа-Банку» були пов’язані з особистими мотивами Павла Овчаренка, то сам він після рішення Вищого господарського суду опиняється в непростій ситуації. Бо його дії, які, швидше за все, видавалися певним акціонерам «Укртатнафти» як спосіб заробити гроші, обернулися для «Укртатнафти» чималими збитками. Заплатити ці кошти за дії недбалого топ-менеджера доведеться державній компанії НАК «Нафтогаз України» та Ігорю Коломойському, якого вважають управляючим недержавною частиною акцій «Укртатнафти» від групи «Приват».

Довідка

ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ) - найбільший в Україні нафтопереробний завод. 2007 року оперативний контроль над «Укртатнафтою» встановила група «Приват», що контролює також Приватбанк. У 2009 році контрольоване групою ТОВ «Корсан» домоглося визнання недійсним продажу 18,3% акцій «Укртатнафти» офшорам Amruz Traiding і Seagroup, після чого папери було списано й реалізовано на аукціоні за 2,1 млрд. грн. Покупцем пакета виступив «Корсан», що дало йому змогу збільшити частку в «Укртатнафті» з 1,25 до 19,5%.

За неофіційною інформацією, група також відсудила в татарських акціонерів ще два пакети компанії в 28,8 і 8,6%, які було реалізовано на торгах. Водночас 43,05% «Укртатнафти» продовжує контролювати НАК «Нафтогаз України».