Домове питання. Розбірки зі щасливим кінцем?

Ситуація із сумно відомими київськими новобудовами, які понад рік чекали підключення до електричної мережі, триває вже не перший рік. Часом кількість завислих багатоповерхових будинків доходила до півтора десятка. До початку весни один із будинків ХК «Київміськбуд» уже пережив дві зими без постійного енергопостачання.

Фактично мешканці таких будинків на багато місяців стали заручниками конфлікту між ПАТ «Київенерго» і будівельниками. У підвішеному стані часом перебувало до 2,2 тис. квартир, ішлося як мінімум про шість із половиною тисяч чоловік. У них не було умов для того, щоб починати ремонт: не працювали ліфти, котельні, насосні станції для підкачування холодної води, електроплити, індивідуальні теплові пункти.

При цьому частина квартир у будинках, що опинилися в цій ситуації, мала дістатися інвесторам «Еліта-Центру» та учасникам соціальної державної програми «Доступне житло».

Абсурд, нерідкий у питаннях купівлі нерухомості: мешканці, що вклали гроші, були присутні на урочистій здачі будинків, одержали ключі від квартир, однак в’їхати у власні квартири не змогли.

У розпал конфлікту голова правління ХК «Київміськбуд» Ігор Кушнір сказав журналістам: «Ми виконали в строк усі роботи, проклали кабелі, інженерні мережі, оформили потрібні акти. Навіть видали інвесторам сертифікати на право власності на квартири. Але вселити людей ми не можемо: там немає світла й води».

Причиною розбрату між двома великими компаніями стала зміна в законодавстві. Раніше забудовник завершував усі роботи, зокрема будував трансформаторні підстанції, а потім передавав ТП й інженерні мережі на баланс міста, яке передавало їх у користування «Київенерго». Така система, в принципі, працювала. Однак 2008 року ситуація змінилася: тепер енергетичні монополісти готові підключати новобудови тільки за умови прямої передачі їм трансформаторних підстанцій і мереж. При цьому треба враховувати, що вартість цих самих ТП входить у вартість квартир, тобто платить за це інвестор.

Ще можна погодитися з тим, що мешканці самостійно оплачують не тільки власні метри, а й усе, що стосується будинку - від трансформаторних підстанцій до прибудинкової території з дитячою гойдалкою. Незрозуміло тільки, чому ці самі ТП мають переходити до «Київенерго», яке, м’яко кажучи, не бідує?

Утім, енергокомпанія бачить конфлікт зовсім інакше. В «Київенерго» вважають, що проблеми з підключенням будинків до електромережі пов’язані з невиконаними зобов’язаннями будівельного холдингу: мовляв, передача трансформаторних підстанцій і мереж оговорювалася в контракті ще до початку будівництва, і без виконання цієї умови підключення неможливе.

У результаті інвестори, які не мали можливості переїхати з найманих квартир у нове житло, тисли на забудовника. Причина цілком зрозуміла - в людей практично немає шансів вплинути на процес через вищих чиновників. Таким чином, саме забудовник виявляється тією останньою ланкою, на яку ще можна натиснути. У результаті будівельна компанія домоглася тимчасового підключення для охочих розпочати ремонт і стала оплачувати їм різницю: промисловий тариф у кілька разів перевищує споживчий.

Зазвичай його використовують для будівельних потреб, тому тимчасова лінія регулярно виходила з ладу, не витримуючи навантаження. Вона забезпечувала світло у квартирах, однак для нормальної роботи ліфтів її було недостатньо.

Щоб вирішити конфлікт, «Київміськбуд» звертався в Кабмін і Нацкомісію регулювання електроенергетики. Інвестори писали колективні звернення в КМДА, однак їх переадресовували з установи в установу, а результату все не було. Готові будинки з готовими трансформаторними підстанціями стояли без електрики.

Тут виникає ще одне дуже важливе запитання, з яким зустрічається практично кожен, хто вкладає гроші в нову квартиру. Якщо вам пообіцяли, що будинок буде готовий до вересня, майже напевно це означає, що здадуть його в березні, а в’їхати можна буде до кінця липня. Нерухомість - неконкурентна сфера. Попри те, що місто буквально завішене рекламою будкомпаній, реально будують небагато. При виборі майбутнього житла левова частка відразу відсівається через неадекватну ціну, сумнівну зручність планування, а часто й репутацію компаній.

В остаточному підсумку ви вибираєте з двох-трьох більш-менш підходящих проектів. Яка вже тут конкуренція! У таких умовах байдуже, коли ви одержите свою квартиру - на півроку раніше, на півроку пізніше. Радійте, що взагалі добудували.

Тепер сторони стверджують, що домовленості нарешті досягнуто. Однак така інформація з’являлася й раніше - людям обіцяли підключення на постійних умовах то до Нового року, то до кінця серпня.

Віце-президент ХК «Київміськбуд» Сергій Соловей говорить, що розбіжності з енергетиками влагоджено і більшу частину будинків уже підключено, а ті, що залишилися (зокрема, на вулиці Ахматової), підключать найближчим часом. Але навіть якщо цей конфлікт справді вичерпано, чи може ситуація повторитися? Адже в місті будує не тільки «Київміськбуд», і можливості лобіювати інтереси в усіх різні…

Наприкінці червня будівельні компанії вже непокоїлися - Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати за приєднання до мереж суб’єктів природних монополій». Постачальники електроенергії самостійно визначатимуть плату за підключення до мережі, вартість робіт із реконструкції мереж, називатимуть виконавця робіт. Притому, що фінансування будівництва залишиться за замовником будівництва. Тобто тепер терміни завершення будівництва можуть змінюватися через постачальників електроенергії та газу. Побудовані трансформаторні підстанції й мережі теж залишаться у власності енергокомпанії.

Вплине це й на вартість квадратного метра - низка експертів навіть говорять про зростання до 8%. Розрахунки, щоправда, не наводяться, але те, що це вплине на витрати будівельників, очевидно. Як і те, що ці гроші в результаті буде вийнято з кишені покупців («інвесторами» їх все-таки не називатимемо).

Що робити мешканцям, якщо будинок є, а підключення немає?

Загалом, дорога лежить до суду. Але для початку треба підтвердити відсутність підключення мереж, звернувшись у «Київенерго» і «Київводоканал». Якщо ж проблема в тому, що в будинку є дефекти, які не дозволяють підключити внутрішні мережі до систем електропостачання, то з позовом звертаються до підрядника, щоб він усунув недоліки та уклав договори з компаніями, які надають потрібні ресурси.

Якщо з будинком усе гаразд, укладено договір про забезпечення ресурсами, але цей договір не виконується, тоді треба притягати до відповідальності вже «Київенерго».

Звучить усе правильно, але на практиці мешканці потрапляють у зачароване коло. Спочатку в забудовника законне право на затримку - три місяці після запланованого терміну взагалі без санкцій і ще три із зовсім символічним штрафом. Потім суд… Де, з одного боку, потужна юридична служба енергетиків, яка завжди доведе, що забудовник виконав не всі пункти договору, з іншого - покупець, у якого на носі зима й життя на найманій квартирі.

Юристи радять вирішувати питання з допомогою колективного позову, який серйозніше сприймається суддями та кожному з мешканців обходиться дешевше.

Пропозиція розумна, але можна згадати, що нинішній конфлікт вирішили зовсім не суди. Сторони (під сильним тиском мерії, якій зовсім не потрібні були проблеми перед виборами) домовилися в приватному порядку. Та й то неостаточно.

На початок листопада «Київенерго» подключило до електропостачання за постійною схемою лише десять уже зданих ХК «Київміськбуд» в експлуатацію будинків, «ще кілька обєктів, що перебувають на стадії будівництва, подключені за тимчасовою схемою». Тобто вони, як і раніше, зависли.

Тож вважати питання закритим рано. Основні потерпілі відомі заздалегідь - це ті, кого так зворушливо називають не покупцями, а «інвесторами». Це Київ. XXI століття.