Як не стати безхатьком

Що треба знати і робити, аби не втратити житла, майна, доходів і свободи пересування через комунальні борги.

Життя може піднести неприємні сюрпризи, включаючи фінансові - затримання зарплати, пенсії, банкрутство (не ваше, то банку, в якому були заощадження), втрата джерела доходів, роботи, невідкладна операція…

У таких ситуаціях, звісно, про комунальні платежі люди згадують далеко не в першу чергу. Але ніхто не скасовував їхньої обов'язковості та своєчасності.

Найнадійніший спосіб уникнути проблем - вчасно платити за рахунками. Але це не єдиний спосіб не влізти в боргову яму. Тому розберімося, що робити в складних ситуаціях. На жаль, на тарифи це не вплине. Однак, сподіваюся, на фінансові проблеми і варіанти їх розв'язання багато хто подивиться прагматично та спокійно, без валідолу й антидепресантів. Клінічних шахраїв це не стосується.

Вас може дратувати, що дуже невчасно скінчилися гроші на рахунку телефонної, інтернет- або телекомпанії, і ви у вкрай неслушний момент залишилися без комунікації. Телефонні та інтернет-провайдери особливо не церемоняться - немає грошей, немає зв'язку. Із судами вони навіть не думають морочитися, просто відключають зв'язок, якщо рахунок не поповнено після попередження (запам'ятайте - після попередження).

Чи можуть за борги забрати житло, рухоме майно тощо? Можуть, у передбаченому законом порядку, після відповідного рішення суду.

Дивуватися цьому не варто - у договорах із постачальниками електроенергії, газу, води й тепла це передбачено окремим пунктом.

Якщо після письмового попередження "під підпис" боржник не погасить боргів або не домовиться про відтермінування виплат, Державна виконавча служба чекатиме на нього буквально біля дверей будинку, офісу... Навіть за кордоном не зникнути - не випустять з країни до погашення боргів згідно із законним рішенням суду.

Однак усе не так страшно й зовсім не безнадійно. Якщо ви в повному обсязі оплачуєте комунальні послуги і вчасно повідомили газо-, енерго-, водо- і теплопостачальній компанії про те, що в силу об'єктивних фінансових труднощів хочете розстрочити виплати, вам нема чого боятися. Ну хіба що ви настільки злісний і некомунікабельний неплатник, що іншого способу, як стягнути з вас борг у судовому порядку, постачальники енергоносіїв і послуг не бачать.

DT.UA розпитало керівників газопостачальних компаній про борги й можливості вирішення проблем із дебіторами. Рецепт, за їхньою версією, простий, хоча й потребує обопільних зусиль. Але боятися невгамовних колекторів поки що не варто, принаймні у цьому запевняють газовики (хоча б тому, що їм це невигідно). З отриманих відповідей DT.UA вибрало для публікації найбільш конкретні та лаконічні - керівників газопостачальної і газозбутової компаній найбільш населених регіонів - Київської області й Дніпра.

Голова правління ПАТ "Київоблгаз" Дмитро ДРОНОВ: "Ми йдемо назустріч споживачам і даємо можливості для реструктуризації боргу й оплати його частинами"

- Пане Дмитре, яка заборгованість споживачів газу перед вашою компанією на сьогодні?

- Хто є найбільшими дебіторами, і чи спостерігаються певні тенденції щодо боржників?

- Серед найбільших боржників переважно жителі приватного сектора пристоличних районів - Києво-Святошинського, Броварського, Васильківського та Вишгородського.

Хоч як дивно, від сплати за використаний газ найчастіше ухиляються власники будинків з площею понад 200 кв. м, досить заможні, часто публічні особи. Тоді як менш забезпечені споживачі - пенсіонери, багатодітні сім'ї та інші навіть при скрутному матеріальному становищі завжди намагаються заплатити вчасно і не накопичувати боргів.

- За яких умов і при яких боргах ваша компанія може в рахунок погашення боргу забрати навіть житло?

- На сьогодні в Київській області понад 500 споживачів мають борг більш як 30 тис. грн. Така сума боргу дає законне право компанії у судовому порядку накласти арешт на рахунки та джерела доходів боржника і навіть конфіскувати майно. Проте ми завжди намагаємося йти назустріч споживачам і даємо можливість для реструктуризації боргу й оплати його частинами.

Можу навести лише один гучний випадок цього року, коли споживачем було повернено боргу у розмірі понад 400 тис. грн. Далеко не бідному боржнику в судовому порядку заборонили виїжджати за кордон і наклали арешт на все його майно. І тільки після такої "профілактики" недобросовісний споживач заплатив борг, тому до конфіскації справа не дійшла.

- Люди, особливо незахищені пенсіонери, побоюються, що навіть за найменші борги їх почнуть тероризувати колекторські компанії, як це було з боржниками банків. Така загроза існує?

- У роботі з боржниками "Київоблгаз" не звертається до колекторських компаній, але залучає Державну виконавчу службу. З її допомогою нині накладено арешт на майно, рахунки та джерела доходів кількох сотень боржників. Загалом з допомогою Державної виконавчої служби вдалося повернути борги на суму понад 800 тис. грн.

- Нині загальна сума заборгованості побутових споживачів природного газу Дніпропетровщини сягає 1,07 млрд грн.

Усі відносини між споживачами газу та постачальником регламентуються Кодексом газоросподільних мереж і типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам. Однак у цих документах не вказано "критичну" суму боргу, за який компанія має право відключати споживачів від системи газопостачання.

Варто зазначити, що ТОВ "Дніпропетровськгаззбут" не ставить за мету забрати майно порушника в рахунок погашення боргу. Ми завжди націлені на врегулювання ситуації мирним шляхом, тож кожен споживач має можливість подати заяву на реструктуризацію боргу.

На жаль, деякі боржники відмовляються від конструктивного діалогу. Для вирішення таких ситуацій у договорі постачання зазначено, що у разі заборгованості за використаний газ газова компанія має право припинити газопостачання боржнику і у разі несплати ним суми боргу - передати справу до суду.

Станом на 1 грудня 2016 р. по Дніпропетровській області кількість боржників, справи яких передано до суду, становить 2214 осіб, вони заборгували загалом 9,16 млн грн. Цього року вже 796 осіб сплатили заборгованість по судовому наказу у сумі майже 3 млн грн.

Звертатися до колекторських компаній не є доцільним, адже вартість їхніх послуг дорівнює не менш як 10% від суми, що підлягає стягненню з боржника.

Ліміт "відключення" довіри

На пропозицію Кабміну і прем'єра В.Гройсмана про розстрочку виплат за комунальні послуги у громадян виробився стійкий психологічний імунітет. Як ви думаєте, скільки громадян звернулося по розстрочення виплат позахмарних рахунків за електро-, теплоенергію і гарячу воду, наприклад, до "Київенерго"? Аж 170 осіб за минулий місяць із понад мільйона клієнтів, мінімум 20% з яких уже боржники.

Це показник довіри насамперед до уряду, який жонглює тарифами й субсидіями, а також обіцянками, як циган сонцем. Ну й, звичайно, до всіх постачальників, разом узятих. Тарифи підвищили, якість обслуговування практично не змінилася.

Окрім того, майже рік у всіх ЗМІ насамперед урядовці розповідали, що субсидії й компенсації - це безповоротна допомога громадянам у важкій фінансовій ситуації. Мовляв, спростили їх видачу, і переплати зарахуються в опалювальний сезон. А потім тихенько всі переплати забрали. Громадяни одержали останні платіжки і не знайшли там своїх переплат. Але ж люди розраховували на те, що зможуть використовувати ці суми в зимовий період, коли платежі традиційно більші, а при нинішніх цінах - у рази.

Ціна питання для уряду - "діра" у бюджеті в 14 млрд грн. Глобальна сума, але з труднощами сприймається людиною, яка все життя працювала, а зараз одержує мізерну пенсію. І таких громадян у країні мільйони. Як тепер може довіряти пропозиції про субсидію і розстрочку, наприклад, родина з двох пенсіонерів-киян, дохід яких - дві мінімальні пенсії по 1170 грн? Тільки за опалення квартири в 60–65 кв. м навіть при "уніфікованому" тарифі 20,71 грн/кв. м вони щомісяця мають заплатити мінімум 1155 грн (а до підписання Кабміном 30 листопада постанови про тариф на теплоенергію він становив у Києві
32 грн/кв. м). Плюс інші платежі.

Як бути в такій ситуації? Як не стати злісними неплатниками і не боятися, що через прострочені комунальні платежі опинишся просто на вулиці? Із цими й багатьма іншими запитаннями DT.UA звернулося і до комерційного директора ПАТ "Київенерго" Євгена БУШМИ.

- Євгене Юрійовичу, "Київенерго" громадяни "люблять" особливою любов'ю. Але саме вам адресую головне запитання. Що робити людям у ситуації максимально підвищених цін і тарифів та мінімальних доходів, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями та не влазити в борги перед "Київенерго" та іншими постачальними компаніями?

Проте люди все одно сумніваються, мовляв, субсидію можуть не дати або зняти, а пільгу втратять. Треба просто спокійно порахувати, адже для багатьох це буде вигідно: пільга забезпечує, умовно кажучи, знижку 20% від суми платежів, а субсидія - 30%. У кожному конкретному випадку сума буде різною. Але поки нічого більш дієвого не придумали, треба користуватися механізмом субсидій.

- У громадян є підстави не довіряти субсидіям. Виходить, треба популярніше пояснювати.

- Пояснюємо і ми в тому числі. Але коли уряд спочатку обіцяє, що це безповоротна допомога, а потім двома постановами відбирає переплати за субсидіями, до кого звертаються із запитаннями? До нас насамперед. Тільки по Києву "надлишки" (переплати) у результаті непослідовних дій і рішень забрали у жителів 87 тис. квартир.

Історія неприємна, але факт у тому, що забрали не самі субсидії, а переплати за ними. Після того, як встановили лічильники (теплоенергії), нарахування за поставлену теплоенергію значно скоротилися, через що і з'явилися переплати. Минулого опалювального сезону економія для Києва склала 840 млн грн.

Але субсидовану різницю забрали. Не ми, а держава. Але людям ніхто до ладу не пояснив, чому так сталося. Зараз, через несвоєчасні субвенції та борги держави перед нами з оплати пільг і субсидії, у наc утворилася діра в півмільярда за частину жовтня і листопад. Основний "олігарх", що наживається на субсидіях - держава і державний "Нафтогаз". Наприклад, у середу ми одержали оплату на 20 млн грн пільг і субсидій, з яких від 80 до 90–95% транзитом іде в "Нафтогаз". І в грудні ніяких перспектив по 100% розрахунку держави за пільги і субсидії немає, тому що, вибачте, гроші в бюджеті закінчилися. Ця "діра" у нас буде мінімум у 700 млн грн, тільки за оплату держави на нашу адресу по пільгам і субсидіям.

- Не скаржтеся, є ті, кому значно складніше виживати.

- Я не скаржуся, розповідаю як є. Не для того, щоб знову нагнітати пристрасті й лякати людей. Система субсидій усе ж таки є і має працювати, і люди повинні вчитися й навчитися нею грамотно користуватися.

Другий механізм, пропонований урядом і регулятором, - це розстрочка платежів. На жаль, він теж поки що не затребуваний громадянами. У кожній платіжці ми надрукували роз'яснення, що це за механізм і як ним скористатися, але громадяни поки що йому не довіряють. У Києві цим механізмом вирішили скористатися лише 170 осіб. У деяких сусідніх областях - до 250 чоловік.

Ідея розстрочки платежів насправді цілком логічна й прийнятна. Людині, що одержала, скажімо, у жовтні-листопаді платіж на 1000 грн, пропонують оплатити, припустимо, 500 грн, а решту суми виплатити в травні, коли навантаження на сімейний бюджет за рахунок енергоносіїв зменшується. Напевно, так буде простіше пережити складний зимовий витратний період з погляду платежів. Чому б цим механізмом не скористатися? Енергопостачальні компанії, сподіваюся, вирішать свої проблеми (це окрема розмова), але громадянам буде легше.

- Але люди все одно не довіряють ні Радбезу, ні уряду, ні енергопостачальникам. Міркують приблизно так: будуть борги, на мене подадуть до суду, втрачу квартиру…

- Якщо нічого не робити й накопичувати борги, швидше за все, так і трапиться.

- Скільки на сьогодні дебіторів у "Київенерго", наприклад, з електроенергії, і скількох відключили від електромережі за борги?

- Серед боржників за електроенергію - 168,9 тис. абонентів, їхній загальний борг - 96 266 966,72 грн. З них відключено від електропостачання через неврегульовану заборгованість 5339 абонентів. Навіть ці цифри свідчать, що ми досить лояльні до боржників.

- Громадяни спілкуються з постачальниками, такими, як ваша компанія, а не з урядом. Що вони мають зробити, аби не втратити житла та іншого майна?

- Перше: скористатися надаваними державою компенсаційними механізмами. Друге: звернутися в постачальну компанію, написати заяву, скласти графік розстрочення виплат. Такий механізм у нас (і в більшості інших компаній) розроблений і діяв задовго до пропозиції уряду про розстрочку комунальних виплат.

Представники компанії допоможуть скласти алгоритм розстрочених платежів. Це в наших інтересах також - ми будемо впевнені, що споживач розраховується.

- Чи потрібні для цього гарантії, застава (та ж квартира), рекомендації поручителів? Розстрочка виплат - під відсотки?

- Ні, ніяких відсотків, поручителі і застава не потрібні. Хіба що при великих боргах за електроенергію ми просимо надати документ про доходи, щоб переконатися в платоспроможності дебітора.

- А якщо людина тимчасово безробітна або непрацездатна?

- Завжди можна знайти рішення, аби було бажання. Знову ж, існує механізм держпідтримки. Для вирішення особливо складних ситуацій у нас щомісяця проводиться спеціальне розширене засідання, але це для поодиноких випадків. Простіше врегулювати все в робочому порядку, звернувшись у будь-який з наших центрів обслуговування.

- Чи будете ви звертатися до колекторів, які 2017-го зможуть діяти цілком легально як приватні агентства? Уже вони за ціною не постоять! Чи вдавалися ви вже до їхньої допомоги?

- Ні. Але враховуючи зростаючі борги за теплоенергію, не можу дати стовідсоткову гарантію, що ми не замислимося над цим у лютому-березні. Поки що виконання всіх судових рішень - у віданні Державної виконавчої служби.

Ще раз хочу наголосити: завжди можна знайти взаємоприйнятий спосіб урегулювання проблеми боргу. І краще це зробити в законному досудовому порядку. І не підкилимно. Бо якщо вже ми звертаємося з позовом, то, як правило, у нас вагомі аргументи, і в 99% випадків ми виграємо суди. Ми поважаємо й цінуємо своїх клієнтів. Не все у нас гладко виходить, але ми прагнемо зробити роботу з клієнтами максимально комфортною для них і сподіваємося на взаєморозуміння.