ВСЕ ЯК УПЕРШЕ!

Весну український уряд збирався зустрічати без боргів. Для початку — внутрішніх. До 1 березня в країні належало повністю погасити заборгованість по зарплаті з держбюджету — цю акцію профінансував Мінфін. Ніби погасили.

Ще через місяць, за словами міністра праці і соціальної політики України Івана Саханя, повернуть борги тим працівникам, чию працю оплачують місцеві бюджети. До того ж, уряд зобов’язав сам себе відзначити День незалежності України ударною роздачею всіх «зарплатних» боргів. Щоправда, у цих прожектах окремим пунктом стоїть вугільна галузь, де регресні борги перевищують 615 млн. грн. Тут процес погашення, за словами соціального міністра, йтиме за особливим сценарієм...

— Коли ми ліквідуємо це явище як таке, то зможемо підвищувати розміри заробітної плати, не озираючись на цю неприємність, — заявив він, маючи на увазі під «неприємністю» борги.

Жорсткі санкції до злісних неплатників зарплати — керівників державних і комунальних підприємств і тих, де корпоративні права держави становлять не менше 50%, уже застосовано. За підсумками минулого року, кожен четвертий керівник був підданий адміністративному покаранню за порушення трудового законодавства. Втім, багатьох такі малогрошові догани (а вони в основному обчислюються за формулою n-мінімальних зарплат) не лякають. Оскільки здебільшого керівникові вигідно заплатити маленький штраф і продовжувати в тіні крутити гроші, призначені для оплати праці робітників підприємства.

Це одна з основних причин того, що питома вага офіційних трудових доходів середньостатистичного українця в загальних його доходах становить близько 48%. Тому, за словами І.Саханя, заробітна плата сьогодні не може бути критерієм, який визначає рівень життя населення.

Щодо формулювання надзавдань уряд був на висоті. Він узяв собі за мету збільшити нинішнього року реальну зарплату в Україні на 2,9%. «Більший показник уже нереальний для суспільства», — вважає міністр праці й соцполітики.

— Ми дійшли висновку, що кожен регіон може самостійно відстежувати ситуацію у сфері зростання рівня життя населення, зокрема підвищення зарплати, — заявив І.Сахань. — Уряд поставив перед собою завдання щомісяця аналізувати співвідношення номінальної й реальної заробітної плати по галузях з урахуванням інфляції. Таким чином ми отримаємо реальну картину того, що відбувається в економіці, і як це впливає на соціальний розвиток...

Теоретично задумано блискуче. Проте не віриться, що спостережні вправи виконавчої влади вплинуть якось на зростання оплати праці громадян. Радник прем’єр-міністра України Олександр Яременко вважає, що в уряду є й реальні, економічно підкріплені підстави для оптимізму. Посилаючись на дані Держкомстату, пан Яременко заявив, що реальне зростання зарплати в економіці країни з урахуванням інфляції 1,5% у січні поточного року (порівняно з аналогічним періодом 2000 року) становило 11,9%. За його словами, такий показник зростання в Україні зафіксований уперше за останню п’ятирічку. В цій радості колегу підтримує й соціальний міністр, стверджуючи, що (знову ж, уперше за п’ять років) соціальні програми були профінансовані бюджетом на сто відсотків.

— З 1 березня почнеться підвищення зарплат у бюджетній сфері, — нагадує Іван Якович. — Я хочу зазначити, що підвищення на 25% за нинішніх темпів інфляції приведе до того, що і в бюджетників реальна заробітна плата зросте. — І додав:

— Вперше за останні чотири роки бюджетом передбачено фінансування зростання зарплати в держсекторі.

А за підсумками соціального бюджету минулого року, «на Людину було направлено майже 10 млрд. грн.!» — такий висновок міститься в прес-релізі соціального міністерства, складеного за підсумками його колегії. Чомусь згадався анекдот про «ИТОГО»...

Втім, дійова соціальна політика в нашій державі залежить, на жаль, не лише від вузькопрофільного міністерства. Пан Сахань дуже стурбований долею пенсійного страхування — «основи» монументальної соціальної реформи. Міністр побоюється, що якщо закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не ухвалять на нинішній сесії Верховної Ради, то парламент може повернутися до його розгляду лише років через два-три — уже після парламентських виборів, адаптації й політичного становлення нового парламенту.

— Тому сьогодні ми пропонуємо створити парламентсько-урядову групу, яку б очолили спікер і прем’єр-міністр, для проведення пенсійної реформи, — заявив соціальний міністр. І додав, що на інформаційне забезпечення реформи уже виділено 1 млн. грн.

Поки ж реформи немає, уряд знову планує зробити маленький крок назустріч нинішнім пенсіонерам. По великому секрету повідомимо, що з 1 квітня планується підвищення пенсій, призначених до 1992 року, — у середньому приблизно на 11 гривень. (Коштуватиме це Пенсійному фонду 120 млн. грн. у розрахунку на місяць.) Постанова Кабміну щодо цього може бути підписана десь після 10 березня. Отже, стежте за календарем і телеповідомленнями.