Бебі-бокси Пандори-3

30 серпня, 2020, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Бізнес-інтерес і приємний бонус чи соціальний ефект?

Бебі-бокси Пандори-3

Про скасування «пакетів малюка», або, як їх називають, бебі-боксів, а точніше — про експериментальний проєкт уряду з їх монетизації, який мав бути запущений по всій Україні з 1 вересня і діяти впродовж 2020‒2021 років, не говорив, здається, тільки ледачий. Особливо гучно вимагають повернути бебі-бокси виробники. Найактивніший із них — власник мережі «Текстиль-контакт» Олександр Соколовський — зібрав потужну базу аргументів, чому бебі-боксам бути. Серед аргументів — і підтримка вітчизняного виробника, і робочі місця для українців (у виробництві бебі-боксів, за його словами, задіяно близько двох тисяч людей, і тепер із десяток виробників втратять замовлення, а близько тисячі їхніх працівників — роботу), і корупційні ризики пропонованої Мінсоцполітики схеми. Ну й головне — витрати держбюджету при цьому зростають із 3800 грн (фактична вартість бебі-бокса) до 5000 грн, які перераховуватимуть на спеціальну банківську картку батьків. Купівля ж вмісту «пакета малюка» в роздрібній мережі обійдеться їм на 40% дорожче, оскільки, як стверджує Олександр Соколовський, сьогодні 64 предмети «пакета малюка» вроздріб коштують 7300 грн.

При цьому власник «Текстиль-контакту» забуває згадати, що з 2018-го по початок 2020 року бебі-бокси за бюджетні кошти закуповувала міжнародна організація Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС). Україні її участь в процесі коштувала плюс 4,5% до собівартості бебі-бокса. Ще якась сума йшла на пломбування ЮНОПСом кожного «пакета малюка». Досить кругленька сума на рахунки міжнародної організації, якщо помножити на приблизно 310 тисяч маленьких українців, народжених 2019 року. Причому юридично все це було оформлене як міжнародна технічна допомога Україні, здійснювана за рахунок субвенції. Схема, погодьтесь, дивна. Незалежно від того, входять 4,5% і «пломба» в загальні 3800 грн чи ні. На самому початку історії бебі-боксів у телефонній розмові все це підтверджував сам Олександр Соколовський. Правда, тоді він ще не був таким залученим у процес їх виробництва і на його складах не лежали виготовлені, а тепер незатребувані державою товари для «пакетів малюка».

Утім, залишимо осторонь бізнес-інтереси. Не менш активно вимагає повернути бебі-бокси й ЮНІСЕФ. Два роки він збирав відгуки батьків і стверджує, що позитивний вплив програми на сімейний бюджет відчули 79% людей. А 49% вдалося істотно заощадити на купівлі товарів для дитини в перші роки життя.

Слід визнати, що за два роки існування бебі-бокси пройшли довгий і непростий шлях розвитку, побільшивши свій вміст до 64 предметів та істотно підвищивши їхню якість. Багато батьків, отримавши «пакет малюка», були ним задоволені. Для когось він виявився життєвою необхідністю у зв’язку з крайньою бідністю сім'ї. Для когось — просто приємним бонусом. Хоча, за словами декого, не дуже приємно, гуляючи з візком по району, бачити інших малюків, одягнених точно так само, як твій.

Частині новонароджених «пакет малюка» не підходив, оскільки вони з'являлися на світ більшими чи меншими від стандартної ваги. Ще частина дітей через затримки з поставками одержувала його пізніше і встигала вирости з запропонованих речей. У деяких батьків залишилися речі від старших дітей, а хтось одержав їх у подарунок від родичів та друзів або ж встиг придбати самостійно. Нерідко можна було побачити, як «пакети малюка», частково або в повній комплектації, уроздріб чи навіть невеликим оптом, продавалися на OLX за значно нижчою ціною. Держава не відстежувала, чи використовуються речі за призначенням і в якому обсязі.

Проте можна сказати, що економічний ефект для сімей усе-таки був. Причому для всіх без винятку, а не тільки для тих, хто цього справді потребує. Хоча економічно підтримати батьків, за логікою, мала допомога при народженні дитини. У програмі ж «Відповідальне батьківство», частиною якої став «пакет малюка», головним був ефект соціальний. Чи порівнянний він із витратами держави? І чи взагалі є?

Дозволю собі висловити непопулярну думку. На мій погляд, соціального ефекту від бебі-боксів не було. Зате процес їх закупівлі та формування супроводжувався безліччю корупційних скандалів, внаслідок чого Донецька область, наприклад, спочатку взагалі не отримувала «пакетів малюка».

Саме тому на початку 2020 року було визначено механізм закупівлі «пакетів малюка» за окремою програмою. Гроші (1,23 млрд грн) на ці потреби мали проходити через державний центр «Профзакупівлі». Однак тендерні процедури не відбулися. В Антимонопольний комітет надійшли скарги про порушення процедури (помилки в тендерній документації), і закупівлю взагалі скасували.

Що насправді в цьому процесі відбувалося, ми зараз коментувати не будемо. Механізм закупівлі бебі-боксів відповідно до українського законодавства не був відпрацьований, поки цим займався ЮНОПС.

У липні тендерні процедури мали початися заново. Однак у такому разі тендер закінчився б у вересні—жовтні, і в результаті багато батьків отримали б бебі-бокси з великим запізненням.

За словами гендиректора Директорату соціальних послуг та інтеграції Мінсоцполітики Руслана Ковбаси, варіантів було два. Перший — просто видати гроші (компенсацію) батькам і працювати над удосконаленням механізму на 2021 рік. Але, на думку багатьох, це неправильне й нецільове використання коштів, оскільки неможливо проконтролювати, чи сім'я купить речі для немовляти, чи витратить гроші, наприклад, на алкоголь. Тому вирішили виписати компенсацію через призму іншого механізму, розписаного в постанові Кабміну №744 від 29.07.2020. 

За словами Руслана Ковбаси, нині ведуться переговори з ПриватБанком про те, щоб їхній співробітник приїжджав безпосередньо в пологовий будинок і видавав мамі вже активовану картку. Щомісяця до 10 числа управління соцзахисту подають у Мінсоцполітики реєстри для перерахування грошей упродовж одного дня. Ситуації бувають різні, тому прописано, що батьки можуть оформити карту протягом 12 місяців. Перераховані гроші можна використовувати весь рік виключно на товари для дітей. Купити їх можна буде в мережі магазинів та аптек, що укладуть публічні договори з Мінсоцполітики. Роздрукувати типовий договір, який розмістять на сайті Мінсоцполітики, поставити свою печатку та надіслати в міністерство зможуть будь-яка мережа і будь-який магазин, що продають товари для дітей. Дані про цей магазин відразу ж продублюються у ПриватБанку.

Зараз вирішується питання з інтернет-магазинами. Крім того, виписується механізм контролю і моніторингу, аби представники управлінь соцзахисту могли виїжджати й перевіряти на місцях, що було куплено за тим чи іншим номером карти. Впровадити монетизацію «пакета малюка» в тестовому режимі Мінсоцполітики планує з 1 вересня, вважаючи, що таким чином батьки отримають право купувати те, що вважають за потрібне, зокрема, наприклад, суміші для дитини або ж підгузки на всю суму. Крім того, на сьогодні на складах виробників лежать 25 тисяч «пакетів малюка». «Ми створимо платформу, і батьки, отримавши 5 тисяч гривень, зможуть їх викупити, якщо захочуть», — зазначає Руслан Ковбаса.

Процедура монетизації натуральної допомоги, пропонована сьогодні Мінсоцполітики, гарно виглядає, але на даному етапі не пророблена й містить безліч ризиків, зокрема корупційних. У цьому точно можна погодитися з власником «Текстиль-контакту».

Представник Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї Аксана Філіпішина вважає, що є ризик неприєднання до публічного договору з Мінсоцполітики та невнесення до реєстру магазинів у сільській місцевості. Тому людям, які там мешкають, реалізувати своє право буде складно. Крім того, згідно з законодавством про банківську систему, є вичерпний список спеціальних рахунків, до яких цей, «дитячий», не належить, отож за наявності кредитів у батьків на нього можуть накласти арешт судові виконавці.

«Ми розуміємо, що є моменти, які з 1 вересня можуть викликати певні труднощі, — зазначає Руслан Ковбаса. — Наприклад, якщо дитина народилася 12-го числа, то підтримки в перші дні її народження не буде. Їй привезуть картку. Але виплата піде через місяць. І це — одна з найбільших вад постанови. Про все це треба думати».

Чи є, взагалі, сенс переводити натуральну допомогу в грошову?

Наприклад, у Фінляндії сім’я може вибрати — взяти бебі-бокс чи сертифікат у магазин. Усю процедуру там розписано докладно й максимально прозоро — від розрахунків медичного та соціального ефектів і до процесу відбору товарів для бебі-бокса та правил участі в тендері.

В Ізраїлі бебі-боксами займається бізнес. Коробки умовно безплатні (вартість символічна) і продаються лише батькам, які такого бокса не купували. За другий доведеться платити вже його реальну вартість.

«Отримувати «пакети малюка» мають не всі, а тільки бідні, — вважає голова правління «Української мережі за права дитини» Дар'я Касьянова. — Це не має бути просто приємним бонусом усім охочим. Україна не така багата. Найбільше мене турбує те, що як у старому, так і в новому інструментах немає елемента соціального виявлення, превенції та моніторингу безпеки дитини з наступною можливістю ставити сім’ю на облік і надавати послуги тим, хто їх потребує. Особливо зважаючи на те, що з наступного року Україна хоче розпочати мораторій будинків дитини. Проводячи моніторинг, ми бачимо, що дітей у складних життєвих обставинах багато, і часто — зовсім маленьких. Розглядати «пакет малюка» потрібно як інструмент виявлення неблагополуччя на ранній стадії. Наскільки це можливо.

Фінляндія, наприклад, запускала бебі-бокс для зниження дитячої смертності. Інші країни — для стимулювання народжуваності та профілактики негативних явищ. Яка мета в нас? Чого хочемо ми? На це запитання має бути чітка відповідь. Але її, на жаль, як не було, так і немає. Без соціальної ж складової і бебі-бокси, і їх компенсація неефективні».

Створення механізму, який би дозволяв уникнути численних корупційних ризиків (наприклад, під час складання списку магазинів, у яких можна буде отоварити «дитячу» картку), — складний і трудомісткий процес. Як можна бачити на прикладі тієї ж «Дії», з цифровізацією в держави справи, м'яко кажучи, поки що складаються не дуже. Найпростіший і дійовий метод у цьому випадку — збільшити допомогу при народженні дитини на вартість «пакета малюка». Але і в такому разі ніякого соціального ефекту не буде. 1,23 млрд грн, які виділяє держава на комплектацію та роздачу бебі-боксів, можна було б витратити значно ефективніше. Наприклад, перенаправивши ці кошти на відновлення патронажної служби. Що справді дало б серйозний соціальний ефект. За умови злагодженої міжвідомчої роботи Мінсоцполітики та Мінздоров’я.

У перший місяць після народження первістка в мами безліч запитань і тривог. В умовах медреформи, коли дільничні більше не приходять додому, а також в умовах пандемії коронавірусу, коли відвідини лікаря в поліклініці обтяжені безліччю ризиків, мама залишається сам на сам зі своїми запитаннями. У поміч— лише поради досвідчених та Інтернет, що інколи буває на шкоду. Патронажна сестра могла б відповісти на всі мамині запитання, дати поради, як доглядати новонародженого і себе, а соціальний працівник тим часом міг би досвідченим оком оцінити ризики та потреби сім’ї. Можливо, попросивши батьків заповнити коротку анкету. У разі ризиків для дитини сім’я могла б опинитися під соціальним супроводом. Це навіть не потребувало б додаткових вкладень. Упевнена, суми, яку виділяє держава на «пакети малюка», цілком вистачило б на відвідини патронажною сестрою та соціальним працівником 310 тисяч сімей двічі впродовж певного періоду. І це, до речі, теж робочі місця, через втрату яких у зв'язку зі скасуванням натуральної допомоги бідкається пан Соколовський.

До речі, його пост у Фейсбуку надихнув аж 73 депутатів зареєструвати 25 серпня законопроєкт №3006а, в якому йдеться про реанімацію бебі-боксів. У пояснювальній записці при цьому пишуть … про поліпшення демографічної картини і підвищення народжуваності. Що, взагалі, не витримує жодної критики. За словами директорки Інституту демографії Елли Лібанової, бебі-бокси на народжуваність жодним чином не впливають. Навіть виплати при народженні дитини мають лише разовий ефект.

Насправді реальну ціну «пакета малюка» можна дізнатися тільки в одному випадку: якщо оплата їх ітиме з коштів, які українці вже звикли вважати своїми, — наприклад, запропонувати батькам вирахувати 3800 грн із допомоги при народженні дитини в рахунок «пакета малюка». Попри заяви виробника, що товари «пакета малюка» в роздробі коштуватимуть 7300 грн, і в такому разі батьки, за ідеєю, однак мають істотно виграти, — погодиться на це, гадаю, мало хто.

Комплексний підхід має охоплювати допологове спостереження, патронаж, бебі-бокс і багато інших речей. Для початку можна було б обійтися першими двома пунктами. Але в якісному виконанні. Бебі-бокси ж в українському виконанні — просто приємний бонус, що його навряд чи може дозволити собі країна з діркою в бюджеті завбільшки як Маріанська западина. Але, звісно, я розумію батьків новонароджених, які зараз підписують петицію про відновлення «пакетів малюка». Безумовно, дуже прикро, коли щось дають, так би мовити, «на шару», і ти вже приймаєш це як належне, а потім раптом у тебе це відбирають. Але, мені здається, підхід тут усе ж має бути державницьким, а не популістським. Реального соціального ефекту бебі-бокси не давали. Проте їх заміна (а тим більше скасування) довго хвилюватиме суспільство. Так само, як свого часу і їх поява.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК