НЕ ТЕ СЛОВО ДОСВІД ПЕРЕКЛАДУ З МОВИ МЕРТВОЇ НА ЖИВУ

Продовження.
Початок у №№9,10,13,14

ВІРТУАЛЬНИЙ. Погодьтеся, наліт потойбічності ускладнює вільний доступ до слова — «віртуальні світи», «віртуальна економіка» і навіть «віртуальна валюта». Зберемо в кулак усю свою мужність. Без неї, дійсно, не обійтися. Адже «вір» — корінь слова — латиною означає «муж». Доблесний воїн. А пам’ятний за підручниками історії «тріумвірат» — «зібрання трьох чоловіків». У точній відповідності з латинським «трес фациунт колегіум» — «троє складають зібрання». Тобто вільні виносити рішення. Дане встановлення римського права виявилося на рідкість життєстійким. Аж до «зметикувати на трьох». Той же корінь у слові «віртус», буквально: «мужність». Геройство. Доблесть. Згодом воно стало синонімом узагалі всякої «чесноти», внутрішньо властивої істинному мужчині. Доброчесний, доблесний муж, як правило, особистість дуже здібна, він — «віртуоз» — «талановитий» і «обдарований», майстер своєї справи. «Віртус» — «чеснота», «моральна досконалість», «шляхетність» — ось ідеал для представників сильної половини людства. І прикметник «віртуаліс» («віртуальний») — «ідеальний», «можливий». Такий, якого поки ще немає в наявності — «недійсний», «уявлюваний» і навіть «удаваний». «Віртуальний світ», також як і «віртуальний простір», — світ уявлюваний, ідеальний, «казковий». Що ж стосується «віртуальної економіки», те ж саме про неї сказав Олександр Трифонович Твардовський у «Теркине на том свете»: «Обозначено в меню, а в натуре — нету…»

ГЕНОЦИД. Не можна сказати, що ми вдячні римлянам за поняття, яке виражається цим словом. Однак і обвинувачувати їх у тому, що геноцид у ХХI столітті не став надбанням історії, навряд чи справедливо. А саме слово — складене, перший корінь — «ген» — вичленує будь-який школяр, без словника підкаже переклад: «народ», «плем’я», «сім’я» (по-латині — «генс»). Оживіть у пам’яті девіз із усесвітньої шахової федерації: «Генс уна сумус» (Gens una sumus) — «Разом ми — одна сім’я». А другий корінь походить від «цедере» — «різати», «убивати». Про це ж і термін із теорії віршування «цезура», буквально — «розріз» (переклад із грецької «томе», що складає основу «анатомії»). У тій же похмурій компанії і «суїцид» — «самогубство», де «цидум» — узагалі «вбивство», «різанина», «рубання». Знищення. Що легіонери і робили за допомогою довгих і коротких мечів, бойових сокирок («секурес») і дротиків. Кров юшила навсібіч, і ворогу нічого не залишалося, як лягти кістками або втікати, не озираючись, від римського громадянина, котрий займався повсякденною і звичною для нього справою. Їх усього було три: землеробство («агрікультура»), суспільні справи («рес публіка») і війна («рес мілітарес»). Останньому віддавали перевагу, інакше жодна політична кар’єра неможлива. Якось Юлій Цезар, шляхетний герой п’єс, романів, фільмів тощо, повелів сорока тисячам жителів галльського міста відрубати за непокору праву руку. Гай Юлій наступив на горло своїй знаменитій милостивості і повелів їх провчити. Зате за письмовим столом Цезар не дозволяв собі вільностей. Видатний стиліст, він написав підручник із риторики. А щодо «геноциду», то вдаватися до лицемірства в нього не було необхідності. Міг заявити прямо: так, знищив поміж іншим цілий народ. Вирізував на кореню. У вищих інтересах народжуваної імперії пішов на «знищення народу», «народовбивство». Пхе, якісь варвари… Але вимовити «геноцид народу», тобто «народовбивство народу» Юлій Цезарь не зміг би. Радше пожертвував би своєю правою рукою, аніж опустився б до тавтології.

ГУМАНІТАРНИЙ. Якби слово не почало сполучатися з «допомогою», воно випало б з ужитку. Старий його постійний супутник — «освіта» — через ринкову даремність стрімко втрачає привабливість. А шкода. «Гумус» латиною «земля», точніше — «грунт». Родючий прошарок. Без чого людині — «гомо» (у родовому відмінку «гомініс») — було б складно займатися землеробством. «Гуманум» — людині властиве, «людське». Від того ж кореня «гуманітас» — найбільш ємне в латинській мові слово. Перекладається як «освіченість», «вихованість» і навіть «вишуканість». Якості, об’єднані одним високим поняттям «людяність». Чим людина і різниться від тварин. Від «гуманітас» — «гуманізм», «гуманітарні науки», «гуманність». Доброта і людяність. А «гуманітарна допомога» — «допомога людям», людське до них ставлення. В усіх випадках. Крім тих, коли говорять «людяний», а мають на увазі «вовчий» (за формулою римського сатирика Плавта «людина людині — вовк»). Коли розподіляти добросерду допомогу беруться шахраї і гріють на ній свої нечисті руки.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ. Євгеній Онєгін знав по-латині достатньо, щоб поставити «Vale» в кінці листа. «Vale!» означає «Будь здоровий!». На здорове наповнення цього слова натякають і «валідол», і «валеріанка». Відсутність здоров’я — «ін-валідність». Люди, в імені яких міститься здоров’я, яке б’є через край, і бадьорість — Валерії і Валентини. Здатність хімічного елемента вступати в зв’язки з іншими елементами — його здоров’я, міцність і сила — валентність. Здорова, міцна і цінна грошова одиниця — валюта. Коли ж здоров’я трохи похитнулося, це відразу прочитується на обличчі. На ньому з’являються набряки і припухлості (по-латині «інфляція»). Те ж саме, на нещастя, трапляється і з грошима. Коли їх більше, аніж необхідно, таке переповнювання є явним свідченням хвороби економіки. Девальвація — знецінення. Втрата старої сили і міцності грошей. А тому побажаємо нашій економіці здоров’я на довгі роки. Vale!

ДЕЗАВУЮВАТИ. «Homo sapiens» — «людина розумна». Втім, дієслово «sapio» (сапіо) значить «мати смак», «тонко відчувати», «бути мудрим». Визначення людського виду точніше можна передати, як «людина тонко чутлива», «прониклика», «мудра» і котра «має смак». На відміну від грубих і необтесаних пращурів людського роду. По-французьки зазначене дієслово звучить трохи інакше: «savoir» (савуар). Крім того, змінилося і його значення: «знати», «розуміти», а отже, і «передбачати» щось. Негативний префікс «de-» надає дієслову прямо протилежного значення, і «дезавуювати» — це «заперечувати», «відмовлятися». Вдавати, що не розумієш. Знімати відповідальність за власні дії. У перекладі з мови дипломатів мовою страуса «дезавуювати» означає «сховати голову в пісок». Саме так чинить людина нерозумна, і котра не вміє передбачати наслідки

ДЕКЛАРУВАТИ. Мало того, що «Карл у Клари вкрав корали», то на її ім’я за допомогою імпортного дієслова ще й тінь накидають. «Клара» — від латинського прикметникового «кларус» — «яскравий», «світлий». Якості нехай суто зовнішні, але вони впадають у вічі й тому перекладаються ще як «явний», «ясний», «очевидний». Недарма англомовний термін «клірінг» — однокореневий за походженням — означає «безготівкові розрахунки», по суті своїй ясні і такі, що не допускають підробки. Латинське дієслово «клараре» — «освітлювати», «робити яскравим». «Деклараре» — «пояснювати», «повідомляти», «заявляти». Проголошувати. Представляти ясним і зрозумілим. Очевидним і явним. У тому числі й за допомогою «декларації» — «заяви». Пояснення своєї позиції стосовно чогось. «Декларативний» — із тієї ж обойми — «проголошений». Голосно і для виду. Якщо хочуть не стільки «виконати», скільки «позначити виконання». Коли чуємо про «декларативний характер дій» або «декларативний характер заходів», то розуміємо: до дій і заходів швидше за все не дійде. Проголосили, пообіцяли золоті гори (у просторіччі — «навісили локшину на вуха») — і геть із плечей. Серйозні люди, котрі звикли відповідати за свої слова, воліють пояснювати, повідомляти, заявляти про свої наміри… І дівчина Клара, якщо вона себе поважає, однозначно і недвозначно відповість залицяльнику, котрий чіпляється із «декларацією про свою декларативну любов»…

Далі буде