НЕ ТЕ СЛОВО ДОСВІД ПЕРЕКЛАДУ З МОВИ МЕРТВОЇ НА ЖИВУ

(Продовження)

ІННОВАЦІЯ. Всяке нове — добре забуте старе. Слово «новий» було знайоме нашим предкам ще шість тисячоліть тому. Латиною воно звучить «novus», грецькою «непт» (не’ос). Назва епохи, що передує розселенню наших індоєвропейських пращурів по Європі й Азії, неоліт, містить той же корінь — новокам’яний вік. Неологізм — «нове слово». Неон — назва благородного газу, дослівно: «нове». Латинська гілка дала не менш знайомі плоди: «nov-ator» (новатор) — обновник. Новела — «новина» — повідомлення, навіть оповідання. «In-nov-are» (інноваре) — «обновляти», уводити нове, удосконалювати.

Інновація — нововведення. Зрозуміло, коли особа, відповідальна за нововведення, не бажає таку пропозицію покласти в довгу шухляду. Адже нововведення — це дійсно нове, а з інновацією можна запросто вчинити, як із усім старим, тобто відповідно до приказки — добряче забути. Оскільки істинне значення інновації лише римлянину зрозуміле.

ІНСТАЛЯЦІЯ. Без комп’ютера сьогодні, як без рук. Хочеш не хочеш, доводиться з цією ворожою технікою знайомитися якомога ближче. Так би мовити, інсталюватися в апроксимації і набиратися сміливості. Але як це зробити, коли найпростіші начебто поняття і ті — повністю зашифровані. І хоч скільки мишкою клацай — не допоможе.

Що ж насправді означає, приміром, оце саме слівце «інсталювати»? Історія — прецікава і повчальна.

Колись, років 400 тому, в епоху незабутньої середньовічної латині, запозичили вчені мужі з німецької мови одне слово — «стійло». Чи варто було це робити — незрозуміло. Адже в тій же латині було своє, не гірше. Власне, спільні індоєвропейські предки забезпечили і римлян, і германців і навіть нас, слов’ян, спільним поняттям. Причому подібність у коренях збереглася. Латинське «stabulum», німецьке «stall», українське «стійло» означають одне й те ж. Але, що зроблено, те зроблено. Новому слову дали префікс, і народилося дієслово «in+stallare» (інсталляре) — «поміщати в стійло». Слід гадати, коня. Виведене із «стійла» нове слово стрімко помчало широкими європейськими просторами і легко прижилося у багатьох мовах. Розмістилося, розташувалося й влаштувалося з усіма зручностями. Згодом, коли на зміну селянській конячці прийшов не лише залізний кінь, а й інша, нова техніка, «інсталювати» стало можливо найрізноманітніші предмети. Від автомашини до комп’ютерного диска. Цікаво, що ті ж німці, так необдумано поділившись своєю сільськогосподарською прибудовою, самі потім запозичили нове слово із… французької. У сучасній німецькій з’явилася «installation» (інсталяція) — «встановлення», «розміщення», «розташування». До нас це слівце потрапило теж із французької, але через англійську. Можливо, дуже скоро, з огляду на потужну атаку комп’ютерних термінів, ми зовсім відучимося використовувати власні слова «встановлення» і «розміщення». І хто поручиться, що років так через сто—двісті нам не доведеться, як тим же німцям, знову запозичати наші слова.

Продовження буде