МЕТАНОВІ ПЕРСПЕКТИВИ

З енергоносіями в Україні справи, м’яко кажучи, погані. Щодо вугілля, то повністю замінити «блакитне паливо» він не може. Крім того, видобуток «чорного золота» дедалі частіше супроводжується людськими жертвами. Передусім «завдяки» метану, постійному супутнику вугілля. Хоча цей газ, який за своїми властивостями не поступається природному, можна збирати й утилізувати. Що з успіхом і роблять у розвинених країнах. А в Україні його в найкращому випадку спалюють. Є, правда, лічені приклади використання його з вигодою: у Донбасі на шахті ім. Засядька цей газ майже десять років застосовують як паливо для автомобілів.

На недавній міжнародній науковій конференції в Дніпропетровську її учасники грунтовно обговорили «метанову» проблему. У розмові з кореспондентом «ДТ» директор Дніпропетровського інституту геотехнічної механіки (ІГТМ) НАН України академік Анатолій Булат повідомив про намічені перспективи.

— Найрозумніший шлях, — вважає Анатолій Федорович, — створення індустрії метану в Україні. Над цією проблемою ІГТМ працює вже багато років. І, схоже, намітилися серйозні зрушення в промисловому використанні метану. Між президентом Національної академії наук Борисом Патоном і главою Донецької облдержадміністрації Віктором Януковичем підписано договір про реалізацію потужного пілотного проекту. По суті, закладено основу створення нової газової підгалузі. Отож слід створювати спеціальну компанію з буріння свердловин, чітко визначати інфраструктуру з видобутку й реалізації газу з урахуванням економічної доцільності (закачування в магістральні трубопроводи, теплоелектростанції, шахти й т.п.). Цим і займається Центр альтернативних видів палива, до координаційної ради якого входять представники 13 міністерств і відомств. Уже нині на дніпропетровському трубопрокатному заводі за фінансової підтримки «Індустріальної спілки Донбасу» під цей проект виготовляють газові труби. До слова, у США за минулий рік, перед початком очисних робіт у шахтах, видобули, очистили й використали для промислових потреб 35 млрд. кубометрів метану. Запаси цього газу в Україні, за оцінками вітчизняних і зарубіжних експертів, перевищують американські.

Крім розв’язання фундаментальних завдань з дослідження процесу руйнації гірських порід на великих (1000 м) глибинах, працівники інституту створили нові технології видобутку й переробки корисних копалин. Їхнє впровадження дозволяє працювати з безпечним дегазованим пластом, а відкачаний метан можна використовувати для промислових потреб.

Є ще одне досить ємне джерело метану. Смітники однієї лише Дніпропетровської області щорічно поповнюють 270 млн. тонн промислових і 4 млн. тонн побутових відходів, із яких лише 11—12% переробляються й утилізуються. Підраховано: з усіх смітників Дніпропетровщини, виведених з експлуатації не більш як 15 років тому, можна одержувати з допомогою різноманітних біотехнологій 57,8 млн. кубометрів газу і 750,8 тис. тонн добрив щорічно.

Щодо відходів численних тваринницьких комплексів, то донедавна вони використовувалися винятково як добрива. Тим часом у всьому світі вже давно гній переробляють на тисячах біоустановок, одержуючи високоякісні добрива й енергоносії. Торік голландська фірма «BTG» запропонувала Україні й Молдавії безплатно спорудити по одній подібній установці. До речі, під такі програми Світовий банк виділяє голландським компаніям безвідсоткові кредити на 10—15 років. У тендері на будівництво біоустановки вартістю 600 тисяч доларів взяли участь шість українських фірм. Координатор проекту НТЦ «Біомаса», ретельно проаналізувавши документ, ухвалив рішення зводити унікальну для України установку на території фірми «Агро-Овен» (Магдалинівський район Дніпропетровської області). За розрахунками місцевих фахівців, установка окупиться за чотири-п’ять років.