Виявляється, легендарна Атлантида була зовсім не островом, а всього лишень частиною іспанського узбережжя. Принаймні у цьому переконаний німецький учений Рейнер Куен. Він старанно вивчив супутникові фотографії місцевості в районі андалузького міста Кадиса й виявив на них сліди двох споруд, що цілком могли бути античними храмами. Цей регіон у період 800 — 500 рр. до н.е. пережив руйнівну повінь. Вона й могла породити легенду про затонулий острів — Атлантиду.
Руїни храмів оточують кола, які частково збереглися. Цілком імовірно, що вони, вважає Куен, є залишками каналів або ровів, які розходилися від центрального острова, як це описано в Платона. За словами німецького вченого, виявлені ним кола трохи більші за ті, про які згадував старогрецький філософ. Проте Куен не сумнівається, що той або навмисно применшив розміри острова, або сама давньогрецька одиниця виміру довжини — стадія — була десь на 20% більша, ніж прийнято вважати сьогодні.
— Платон пише, що острів мав у діаметрі п’ять стадій — приблизно 925 метрів. Його оточували захисні споруди у вигляді каналів і насипів, які розходилися концентричними колами. Зараз із космосу ми можемо спостерігати щось дуже схоже на те, що описував давньогрецький філософ, — заявив Рейнер Куен.
Німець також висунув декілька оригінальних гіпотез, які пояснюють деякі факти, викладені в платонівських діалогах. Зокрема, філософ пише, що сама назва «Атлантида» не давньогрецького походження, а є перекладом із давньоєгипетської. Це дало підставу Куену стверджувати: первісне значення «Атлантиди» — «узбережжя», а потім помилково воно трансформувалося в «острів».
Сьогодні Р.Куен активно бореться за те, щоб у районі Кадиса почалися розкопки. Проте домогтися дозволу на них від уряду Іспанії поки не вдалося: Атлантида розташована на території національного парку «Донана», і такого виду діяльність тут заборонена законом.