Зміни до фінансового моніторингу. Чи не наробимо ми нових помилок, виправляючи старі?

FATF — це міжнародний орган з протидії відмиванню брудних грошей, він вивчає та відслідковує способи відмивання брудних грошей, впроваджуючи різноманітні механізми боротьби із цим явищем. Співпраця з FATF важлива не лише тому, що неучасть у ініціативі — гарантоване включення країни до «чорного списку» країн, з якими краще не мати справи. Ця співпраця дає змогу суттєво покращити інструментарій боротьби із фінансовими махінаціями та взаємодію із розвиненими економіками, а також інвестиційний клімат і довіру світу великих грошей до своєї країни. Україна із FATF взаємодіє, але у півсили і без ентузіазму. Тому не стало сюрпризом, що окремі законодавчі зміни, прийняті наприкінці минулого року буцімто заради імплементації міжнародних стандартів FATF, як виявилося, не відповідали ані самим цим стандартам, ані Директиві ЄС 2015/849. Що ж, доволі оперативно Україна вирішила виправити чергові, сподіваємося, випадкові, помилки при впровадженні реформи, адже від її успіху прямо залежить і наша євроінтеграція.

FATF безстроково зупинила членство Росії – Держфінмоніторинг

Днями Кабінет міністрів України вніс до парламенту законопроєкт №9269, який має усунути допущені огріхи. Загалом непогано. Втім, деякі зміни викликають запитання щодо реальних причин їхнього включення до проєкту закону. Відповідно, питання виникають і до того, чи не наробимо ми нових помилок, виправляючи попередні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Суттєвого прогресу у виконанні рекомендацій ЄС щодо боротьби з відмиванням коштів поки що немає — експерти

Ризик-орієнтований підхід для політично значущих осіб

Діюча редакція статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-ІХ від 06.12.2019 року (далі — Закон №361) передбачає чотири додаткові заходи належної перевірки, що вчиняються суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі — суб’єкт) відносно політично значущих осіб (Politically exposed persons, PEP):

1. існування власної системи управління ризиками, необхідної для виявлення факту належності особи до політично значущої;
2. одержання додаткового дозволу від керівника суб’єкта фінансового моніторингу під час встановлення ділових відносин із політично значущою особою;
3. вжиття достатніх заходів для встановлення джерел статків (багатства) та джерел коштів, з якими пов’язані ділові відносини із політично значущими особами;
4. здійснення на постійній основі поглибленого моніторингу ділових відносин із такими особами.

Законопроєктом №9269 пропонується конкретизувати застосування ризик-орієнтованого підходу до публічно значущих осіб шляхом встановлення (частина 13 статті 11 Закону №361) застереження про можливість невикористання суб’єктом перелічених вище додаткових заходів належної перевірки стосовно політично значущих осіб за одночасної наявності таких умов:

• із часу припинення виконання політично значущою особою своїх публічних функцій минуло понад 12 місяців;
• і суб’єкт первинного фінансового моніторингу переконається у тому, що така особа більше не несе ризику, притаманного політично значущим особам.

Думаємо, ви погодитеся, що друга умова має суб’єктивний характер і залежить від внутрішньої оцінки суб’єкта відносно наявності або відсутності ризиків, притаманних PEP.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Акцизна «тінь»: як під час війни приборкати тіньові схеми

Утім, аби застосування суб’єктами ризик-орієнтованого підходу не перетворилося на цілковите позбавлення політично значущих осіб можливості здійснювати фінансові операції, народні обранці вирішили додати положення про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу не повинно унеможливлювати здійснення PEP фінансових операцій і/або встановлення (продовження) ділових відносин.

І ця зміна доречна. Властиве банкам невиправдано жорстке застосування ризик-орієнтованого підходу під час встановлення ділових відносин із політично значущими особами є наразі реальною проблемою і предметом розгляду численних скарг у Національному банку України.

Розширення порогових фінансових операцій як інструмент захисту національної безпеки

Збройна агресія РФ очікувано вплинула на економіку нашої держави і призвела до численних змін у вітчизняному законодавстві, необхідних для її стабілізації. Закон №361 не став винятком.

Призупинення членства у FATF, блокування активів, позбавлення прав: Держфінмоніторинг відзвітував про результати боротьби з РФ

Нині діюча редакція статті 20 Закону №361, яка визначає ознаки порогової фінансової операції, не містить положень про фінансові операції клієнтів, власниками яких є особи, пов’язані із державою-агресоркою.

Відтак, для забезпечення посиленого захисту фінансової системи України від загроз, що виникають унаслідок агресії Росії, автори законопроєкту пропонують розширити ознаки порогової операції фінансовими операціями клієнта, в якого кінцевий бенефіціарний власник учасника фінансової операції — клієнта є громадянином чи має постійне місце проживання (перебування, реєстрації) в державі, що здійснює збройну агресію проти України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Нотаріуси та адвокати в Україні перевірятимуть клієнтів щодо легалізації злочинних доходів за новими правилами

Нові-старі правила фінансового моніторингу для PEP

Однак серед цілком виправданих поправок є і сумнівні, на наш погляд. Зокрема, законопроєктом №9269 пропонується повернути нібито «вічний» (із певними застереженнями) фінансовий моніторинг для політично значущих осіб.

У діючій редакції Закону №361 фінансовий моніторинг політично значущих осіб обмежений трирічним строком.

Інакше кажучи, згідно з останніми змінами до Закону №361, прийнятими у наприкінці 2022-го, через три роки після виконання публічних функцій політично значущі особи втрачають такий статус і щодо таких осіб не застосовуються особливі механізми фінансового моніторингу (частина 13 статті 11).

Водночас таке обмеження в часі фінансового моніторингу політично значущих осіб не відповідає вимогам FATF. Крім того, за словами деяких народних обранців, повернення «вічного» фінансового моніторингу стосовно PEP є однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Не платять податки 95% компаній зі сфери «ігорки». СБУ та БЕБ вже відкрили 45 справ

Підсумовуючи, можна зазначити, що запропоновані у законопроєкті №9269 зміни є необхідним кроком у напрямку гармонізації вітчизняного законодавства із правом Європейського Союзу.

Разом із тим, на нашу думку, може відбутися дещо інше, оскільки цим законопроєктом пропонується віддати на відкуп посадовцям фінмоніторингу приймати рішення про зняття з нього відповідної політично значущої особи після закінчення 12 місяців з часу припинення виконання нею своїх публічних функцій. Запровадження цієї норми, яка визначає дискреційні повноваження посадовців фінмоніторингу, з одного боку, є безумовним корупціогенним чинником, а з іншого — може призвести до безпідставного передчасного виключення особи із заходів такого моніторингу.

Очевидно, що невиконання рекомендацій FATF поставить під загрозу реалізацію програми Міжнародного валютного фонду та у більш віддаленій перспективі — питання членства України в ЄС, тому, будемо відверті, внесення чергових змін у вітчизняне законодавство є необхідним кроком. Але підхід до таких змін має бути якісним, наївно сподіватися, що міжнародні організації не помітять, що в процесі імплементації в Україні положень щодо боротьби з фінансовими махінаціями знову щось пішло не так. Закладаючи чергові корупційні можливості у законодавство, ми навряд чи пришвидшимо впровадження цієї реформи, а процес внесення змін до правил фінансового моніторингу ризикує стати просто нескінченним.