Нотаріуси та адвокати в Україні перевірятимуть клієнтів щодо легалізації злочинних доходів за новими правилами

В Україні почали застосовуватися нові критерії щодо оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Це передбачає наказ Міністерства фінансів від 28 грудня 2022 року №465, який набрав чинності 24 лютого.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Канали фінансування диверсійно-розвідувальних груп в Україні: Держфінмоніторинг виявив сотні колаборантів

Як випливає з пояснювальної записки до наказу, затвердження нових критеріїв було обумовлено необхідністю адаптації в національне законодавство вимог європейських директив, а також Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Зокрема, FATF рекомендує ставитися з особливою обережністю до фінансових операцій з урахуванням країни або географічних територій клієнтів, певних товарів, послуг, операцій або каналів їх постачання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні заморожено кошти на 355 банківських рахунках через підозру у фінансуванні проросійських структур

З урахуванням цих вимог законодавством України тепер також установлено критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, які у своїй діяльності будуть використовувати:

• адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
• нотаріуси;
• суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
• особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
• суб'єкти аудиторської діяльності;
• бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
• суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна співпрацює з фінансовими розвідками 147 країн щодо руху російських коштів, спрямованих на війну в Україні

Моніторинг також проводитиметься:

- суб'єктами господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

- суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

- суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

- суб'єктами господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

Тепер законодавчі зміни дозволяють їм самостійно визначатися, чи підпадає їх клієнт під ознаки, що затверджені наказом Мінфіну. При цьому вони , оцінюватимуть:

• критерії ризику за типом клієнта,
• критерії ризику, що пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;
• критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту).

Нагадаємо, у рамках контролю за видатками українців, агенти завалили Держфінмоніторинг сотнями тисяч повідомлень, чому, ймовірно, сприяла особлива підозрілість в умовах війни. 

Лише за 10 місяців 2022 року Держфінмоніторингом було взято на облік 853 465 повідомлень про фінансові операції, які необхідно піддати фінансовому моніторингу.

За результатами розгляду цієї інформації, Держфінмоніторинг виявив 653 матеріали, які тепер вивчають:

• в Службі безпеки України – 260 матеріалів;
• органах національної поліції – 127 матеріалів;
• Бюро економічної безпеки України – 90 матеріалів;
• органах прокуратури – 83 матеріали;
• Державному бюро розслідувань – 50 матеріалів.
• Національному антикорупційному бюро – 43 матеріали.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та із вчиненням кримінального правопорушення, становить 41,1 млрд гривень.