Подібного стрибка вже не було 15 років. Наскільки реальні плани нинішньої влади та її уряду?

Міжнародний досвід ринку сільгоспземель досить різноманітний і багатющий.

Відкіт торгівлі між Україною та Росією стався за тими напрямами, за якими вона була традиційною.

Саме період президентства Л.Кучми був найбільш результативним за реформами, за розвитком економіки та українського суспільства.

15 вересня 2016 р. виповнюється 20 років із дня впровадження однієї з ключових реформ за роки незалежності України - повернення до життя національної валюти гривні. У різні історичні періоди гривня зазнавала забуття і відродження, ревальвації та девальвації. І навіть у новітній історії та в наші дні вона пережила чималі потрясіння, стикаючись із проблемами та непевністю перспективи. Та чи винна в цьому сама гривня?

Події останніх трьох років (2014–2016 рр.), що прямо чи опосередковано пов'язані з Росією, спричинили появу численних заяв і публікацій стосовно стану її економіки. Особливої уваги заслуговують два полярні міфи. Перший: "Росія - багата і сильна країна", другий: "Росія - колос на глиняних ногах". За законами філософії, істина напевно десь посередині. Але це варто з'ясувати.

Дискусії про ефективність санкцій і масштабність втрат сьогодні в центрі міжнародної і, насамперед, європейської політики. Без них не обходиться жоден міжнародний політичний чи економічний форум. Але порада французького математика Пуанкаре - "не сперечайтесь, а рахуйте" - тут доцільніша, ніж деінде.

Перші місяці початку дії зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом справили суперечливе враження. Низка українських виробників незадоволені обсягами наданих квот, а європейці зауважують, що українці не вибрали навіть визначених обсягів. З'явилися публікації про сумнівну, оманливу і навіть "шкідливу" євроінтеграцію. З огляду на це логічним є запитання: звідки ця нова хвиля євроскептицизму?

Поки що рано говорити, де більше позитивного у структурних змінах у зовнішній торгівлі України - у частковій переорієнтації експорту з Росії на ЄС, у скороченні імпорту з усіх країн, чи у збалансуванні зовнішньої торгівлі загалом.

Ключ від українського прориву до двадцятки найбільш розвинених країн світу лежить "під сукном" податкової реформи.

Для Росії в найближчій перспективі китайський споживчий ринок в десятки разів перевищуватиме український.

Якщо Україна не пройде цього тернистого шляху "самодозрівання", то навіть принесена на блюдечку євроінтеграція може стати для неї скринею Пандори, як це, по суті, сталось у Греції.