«Дніпроенерго»: розкладачка допоможе?

Лише наприкінці січня НАК «Енергетична компанія України» нарешті отримала постійного керівника. Ним став Володимир Зиневич, призначений на посаду 23 січня. На представленні президента колективу компанії міністр енергетики говорив про необхідність підвищувати відповідальність і взагалі йти до нелегких, але, безсумнівно, світлих перспектив.

Загалом, все як завжди...

Напередодні секретаріат президента в черговий раз підкреслив значення компанії для країни. Стосовно перспектив виведення на продаж відносно невеликих державних пакетів акцій було заявлено, що це «фактично означає вилучення їхніх акцій зі статутного фонду НАК «Енергетична кампанія України». Що «може призвести до неплатоспроможності всієї компанії і несе велику загрозу для енергетичної й економічної безпеки України».

Те, що на подібні речі потрібно звертати увагу, безсумнівно правильно. Але вже більше півроку триває процес, що становить набагато масштабнішу загрозу цій економічній безпеці. Йдеться про розмивання контролю держави над ВАТ «Дніпроенерго».

Фактично контроль уже втрачено.

Приміром, якщо зараз НАК «ЕКУ» спробує прийняти якесь рішення, яке не подобається пану Ахметову (а саме його компанії звели частку держави з 76 до 50%), в неї навряд чи це вийде.

Після нової емісії структури Ріната Леонідовича консолідували аж 44% акцій, при тому, що, згідно з українським корпоративним законодавством, уже 40% достатньо для повного блокування зборів. Для страховки сформовано і власну спостережну раду компанії, яка володіє колосальними повноваженнями. Туди обрали мінімум чотири особи, котрі раніше працювали в ахметовській «Донбаській паливно-енергетичній компанії» (ДПЕК).

Таким чином, у держави є від сили два-три члени спостережної ради, не пов’язані з новими акціонерами. А для блокування роботи вищого органу управління ВАТ приватним акціонерам цілком вистачило б і трьох членів.

У результаті, одна окремо взята бізнес-група сьогодні контролює дві найбільші теплогенеруючі компанії країни — «Схід-Енерго» і «Дніпроенерго». Це — майже всі теплогенеруючі станції сходу України. Отака спадщина дісталася новому керівництву НАК «ЕКУ».

Причому операція із захоплення «Дніпроенерго» готувалася практично неприкрито.

6 червня 2007 року уряд В.Януковича приймає постанову «Про питання прийняття рішення щодо проведення додаткових емісій акцій, їх викупу державою або внесення додаткових внесків до статутних капіталів господарських товариств».

У ній записали, що для голосування представника держави на загальних зборах акціонерів господарського товариства при розгляді питання про проведення додаткової емісії достатньо розпорядження Кабміну.

Через тиждень,13 червня, Кабмін видає розпорядження, в якому виражає згоду з голосуванням НАК «Енергетична компанія України» (як представника держави) на загальних зборах акціонерів «Дніпроенерго» за проведення додаткової емісії.

Все. Нормативно-правова база була щільно «підігнана» під потреби ДПЕК.

При цьому, по-перше, було просто проігноровано статтю 34 Закону України «Про господарські товариства», яка прямо й однозначно забороняє випуск акцій для покриття збитків, пов’язаних із господарською діяльністю, а саме це й відбулося у випадку з додатковою емісією «Дніпроенерго»!

По-друге, закон щодо погашення старих боргів підприємств ПЕК прямо вказує, що до закінчення погашення заборгованості господарські суди не мають права розглядати клопотання про визнання підприємства-боржника банкрутом і відкривати ліквідаційну процедуру, що відбулося у випадку з «Дніпроенерго».

По-третє, за додаткову емісію голосував представник НАК «Енергетична компанія України» (благо, що НАК «ЕКУ» очолювали саме вихідці з... ДПЕК). Але при цьо­му було грубо проігноровано указ президента й рішення Ради національної безпеки та оборони України, які забороняють робити це.

Нагадаємо, що президентський указ №678/2007 зобов’язує уряд і Фонд державного майна України вжити заходів для захисту сектора енергетики від тіньової приватизації, в тому числі й шляхом додаткової емісії акцій. А Рада національної безпеки й оборони ініціювала заборону продавати борги електрогенеруючих компаній на аукціонах.

Про все це за минулі місяці не написав лише лінивий. Тема ледве чи не приїлася. От тільки реальний результат, як і раніше, скромний.

Найбільш повну характеристику подіям літа минулого року привселюдно висловила Юлія Тимошенко: «Енергетика України пішла «з молотка»... фактично за копійки. …Якщо так далі триватиме, то навіть якщо буде зміна влади, хазяїном України залишиться Ахметов. Така монополізація для країни неприпустима за жодних обставин...

Звертаюся до прем’єр-міністра, у продажний Фонд державного майна, до президента України, щоб вони відреагували належним чином і щоб вони повернули державі об’єкти, які створюють у державі монополію і впливають на вартість електроенергії для людей по всій країні».

Нині Тимошенко вже прем’єр, у ФДМ незабаром буде новий керівник, а президент України зайвий раз підкреслив у Давосі роль енергетики в безпеці країни. Щоправда, поки він це говорив, у країні успішно усували останні перешкоди до повної втрати держконтролю над «Дніпроенерго».

Спочатку почалося тотальне пресування ФК «Укрнафтогаз» — компанії, яка веде реєстр акціонерів ВАТ «Дніпроенерго».

«Укрнафтогаз» відмовлявся вносити до реєстру акціонерів результати додаткової емісії як юридично необгрунтовані. Причому встояти йому вдалося лише завдяки послідовній позиції нового керівника Мінпаливенерго Юрія Продана, який відкрито і привселюдно взяв реєстратора під захист.

1 грудня 2007 року рішенням Запорізького апеляційного суду було нарешті дано й правову оцінку додатковій емісії. Були виявлені факти численних порушень ряду основних норм чинного законодавства й прав міноритарних акціонерів. І в результаті всі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпроенерго» визнані недійсними.

Власне, поки це основний прорив у відновленні державного контролю над компанією. Проте в НАК «ЕКУ» ним не скористалися — там чекали нового керівництва...

Далі — більше. 10 січня юристи Р.Ахметова подали до Вищого господарського суду касаційну скаргу. В принципі, небажання власників втрачати об’єкт зрозуміле. Та от далі починаються загадки...

Відбувається раптова зміна всіх трьох суддів Вищого господарського суду, які протягом двох тижнів готувалися винести рішення по касації «Дніпроенерго». А новому «тріо» суддів було відведено аж кілька годин (!) на вивчення всіх документів у справі.

Найзагадковішим у раптовій зміні суддівської колегії є те, що, за неофіційною інформацією, таку рекомендацію було спущено із секретаріату президента України. Судячи з реакції, прохання змінити склад судової колегії справді надійшло від дуже впливових людей.

У результаті 25 січня 2008 року Вищий господарський суд задовольнив касаційну скаргу компанії «Дніпроенерго», фактично залишивши її Ахметову.

Так що він може святкувати успіх. Та от що святкуватимуть на Банковій і як це пояснили Віктору Ющенку, котрий повернувся з Давоса?

Втім, неуспіх — це ще не поразка. Свого часу коментуючи ситуацію навколо енергокомпанії, нинішній прем’єр заявила: «Нехай вони беруть «Дніпроенерго»... а розкладачку, яка стояла в моєму прем’єрському кабінеті, нехай залишать. Якщо розкладачку залишать, то все інше ми назад повернемо».

Можливо, справді час поставити розкладачку? Державі точно краще буде...