В містах України фіксується перевищення шкідливих викидів. Позиція бізнесу в цій ситуації виглядає дивною

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було зафіксовано скорочення викидів у атмосферу з наших підприємств, однак показники якості повітря в містах все ще не відповідають безпечним нормам. Водночас позиція компаній щодо контролю викидів шкідливих речовин виглядає, м’яко кажучи, дивно, пише менеджер із комунікацій ГО SaveDnipro Костянтин Федоров у тексті “Затамувавши подих. Про що свідчить нове дослідження якості повітря”.

Він зазначив, що, згідно з даними проєкту "Глобальний тягар хвороб", у 2019 році близько 10% втрат здоров’я серед українців були пов’язані із забрудненням повітря, коли, наприклад, у країнах Північної Європи цей показник становить лише 1%. Наслідком для України називалися 43 тисячі передчасних смертей на рік. 

У звіті Програми розвитку ООН “Вплив на здоров’я та соціальні витрати, пов’язані із забрудненням повітря у великих містах України” йшлося, що повітря поганої якості найчастіше впливає на розвиток серцево-судинних та респіраторних захворювань, раку трахеї, бронхів чи легень, цукрового діабету II типу. Зокрема, жителі українських міст з високим забрудненням мають у понад два рази вищий ризик інсульту чи хронічного обструктивного захворювання легень, ніж люди в населених пунктах з гарною якістю повітря.

Проблему шкідливих викидів у повітря не можна ігнорувати в межах майбутнього повоєнного відновлення, переконаний Костянтин Федоров.

“Повномасштабне вторгнення створило унікальну ситуацію, коли українські підприємства скоротили викиди в атмосферу. Кількість приватного автотранспорту та його негативний вплив також зменшилися, оскільки багато українців опинилися за кордоном. Натомість українські міста стали мішенню ракетних обстрілів російських агресорів, які спричинили додаткове забруднення повітря шкідливими речовинами”, – розповів він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Кабміні підрахували збитки довкіллю від війни

У 2023 році ГО SaveDnipro провела дослідження “Якість атмосферного повітря в Україні до і під час повномасштабного вторгнення”, яке мало на меті вивчити результат взаємодії перелічених чинників шляхом порівняння даних 2021 та 2022 років.

З’ясувалося, що в 2022 році фіксувалася загальна тенденція до зниження рівня забруднення повітря, особливо в містах з високим промисловим навантаженням. Однак ця тенденція не привела до якісних змін.

“Навіть попри помітне скорочення викидів промисловості та транспорту, концентрація шкідливих речовин в повітрі наших міст перевищує безпечні показники. Причому перелік проблемних речовин, які отруювали те чи інше місто у 2022 році, практично збігається з профілем забруднення, який спостерігався в «довоєнному» 2021-му. Це наштовхує на невтішний висновок, що основні джерела викидів залишилися ті самі. Для промислово навантажених міст – це викиди немодернізованих підприємств”, – вважає представник SaveDnipro.

Він пояснив, що кожне місто має свої проблемні речовини, які найбільше забруднюють повітря. Цей “профіль” якісно не змінився в 2022 році, за ним зберігається перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК).

Промисловці України уникають контролю викидів, коли в Європейському Союзі працює так званий “моніторинг на трубі”. На джерелах викидів найбільших підприємств ЄС встановлені спеціальні пристрої – автоматизовані системи контролю (АСК), – які фіксують обсяги викидів у автоматичному режимі та надають доступ до показників органам контролю в режимі онлайн. 

Кабінет міністрів України постановою №272 від 28 березня 2023 року теж затвердив встановлення АСК. Але не найбільших підприємствах-забруднювачах, а на тих, що лише створять після війни.

“Громадські організації, серед яких були і організатори дослідження ГО SaveDnipro, обурилися цією постановою уряду. Тоді Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України створило робочу групу, до якої залучило в тому числі представників бізнес-асоціацій, котрі фактично представляють інтереси великих забруднювачів. Але  конструктивної роботи не вийшло. Представники бізнесу стверджували, що населення міст насправді вимирає від бідності, а не від шкідливих викидів. А встановлення АСК призведе до миттєвого банкрутства і закриття підприємств”, – розповів автор тексту.

На його думку, така позиція бізнесу виглядає, м’яко кажучи, дивною з трьох причин.

По-перше, підприємці ігнорують негативний економічний ефект від втрати працездатності внаслідок хвороб і передчасної смертності. І це за певної обмеженості трудового ресурсу держави. За довоєнними підрахунками Організації Об’єднаних Націй, у разі покращення якості повітря кумулятивний приріст ВВП міг би скласти приблизно 15 мільярдів доларів з 2022 до 2035 року. Ці дані вже не релевантні через війну, але демонструють масштаб впливу проблеми на економіку України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Минулого року ЄС вперше отримав більше енергії з відновлюваних джерел, ніж від спалювання газу

По-друге, Костянтин Федоров вважає, що бізнес “стріляє сам собі у ногу”, адже вступ України в Євросоюз передбачає імплементацію європейського законодавства щодо захисту довкілля.

“По-третє, навіть якщо у підприємств є проблеми з фінансуванням природоохоронних заходів, це вирішується не запереченням проблеми як такої. В таких випадках створюють «дорожні карти», в яких враховують, зокрема, застереження з боку бізнесу. Та замість пошуку компромісу бізнес демонструє той самий цинізм, із яким ігнорує проблеми промислового забруднення впродовж усього періоду незалежності”, – додав експерт.

Він наголосив, що потенційний прихід в Україну інвестицій у нові “зелені” проєкти не вирішить питання існуючої “брудної” промисловості та енергетики.

У новому звіті Міжнародного енергетичного агентства йдеться, що досягнення “нульового” рівня викидів до 2050 року все ще можливе, але для цього необхідно потроїти потужності відновлюваної енергетики до кінця десятиліття і збільшити "зелені" інвестиції до 4,5 трильйонів доларів США на рік у всьому світі до початку 2030-х років.