ЗМІНА ГУБЕРНАТОРА ВІННИЧЧИНИ ЯК ЧЕРГОВИЙ ДЗВІНОК «ДОНЕЦЬКИМ»?..

У середу Вінниччині представили нового губернатора — народного депутата з фракції СДПУ(о) Григорія Калетника. Досить банальна, як на українські мірки, подія («зрубані» губернаторські голови масово регенерували есдеківськими й раніше) раптом отримала від аналітиків статус знакової. Дехто у цьому дійстві побачив початок наступу на «регіоналів», чергове зміцнення есдеків за рахунок «донецьких» і навіть провісника перетворення Вінниччини на друге Мукачеве. Наскільки справедливі ці версії?

По секрету всьому світу

Вікторові Коцемиру, членові політради Партії регіонів, який прийшов «княжити» на Вінниччину в травні 2002 року, швидку втрату посади губернатора віщували чи не з першого дня. Прес-служба обладміністрації і сам Коцемир просто замучилися спростовувати «недостовірну інформацію».

Але людина припускає, а Київ вирішує. Минулої п’ятниці Коцемир мав робочу зустріч із Президентом, яку назвав місцевим журналістам «батьківською підтримкою». І одночасно, як розповів член парламентської фракції Партії регіонів Володимир Майстришин, розпочалося узгодження кандидатури Калетника в Києві. А через чотири дні Коцемир дізнався про свою відставку.

Вінничани пам’ятатимуть колишнього губернатора, за великим рахунком, тільки як автора безлічі чиновницьких афоризмів (наприклад — «Коли у вашому магазині будуть нормальні людські яйця?») та як героя легенди про чотирикілограмового золотого лева, нібито подарованого на день народження Л.Кучмі. Наступне місце його роботи поки що невідоме, хоча й подейкують про крісло заступника міністра транспорту Кірпи.

Поінформованішим виявився Григорій Калетник, який останнім часом не заперечував зміни місця роботи: «Я неодноразово чув, що не сьогодні-завтра стану губернатором області. Так, це можливо». Саме з цієї причини, як запевнив «ДТ» один із вінницьких парламентаріїв, Калетник заздалегідь і вийшов із групи «Європейський вибір», де в боротьбі проти губернатора-«регіонала» йому нічого не світило.

І хоча своє призначення новий губернатор назвав приємною несподіванкою, насправді ж вона навряд чи була такою. Нового керівника області Янукович мав привезти ще у квітні, але тоді візит скасували. Прем’єр визнав, що ця «оптимізація органів виконавчої влади на місцях» не є несподіванкою. «У нас були розмови про це. Розглядалося багато кандидатур».

Довідка «ДТ». 55-літній Григорій Калетник став сьомим губернатором Вінниччини за останні 14 років. Член НДП, із лютого 2004 року входив до складу фракції СДПУ(о). До парламенту обраний по мажоритарному округу № 15 Вінницької області від блоку політичних партій «За єдину Україну!». До обрання у Верховну Раду був головою Вінницької обласної ради з 1998 р.

Народився й розпочинав трудову кар’єру в Ямпільському районі, у 1996—98 рр. очолював спиртово-лікеро-горілчану галузь області — об’єднання «Поділляспирт».

Виграш СДПУ(о) сумнівний…

Доцільність заміни «свого» губернатора на іншого «свого» може визначатися тільки поставленими перед ним завданнями. Прем’єр-міністр Віктор Янукович, у кожному разі, доручив Григорієві Калетнику насамперед поліпшити роботу цукробурякової галузі, переглянути підхід до приватизації і — навести лад у спиртовому господарстві.

Останнє — окрема тема. Про вінницький спирт «часів Калетника» досі ходять легенди. Тоді було порушено понад два десятки так званих «справ спиртовиків» за фактами псевдоекспорту спирту «лівими» фірмами, які існують тільки на папері. Ці папки є й досі, швидше за все — у Генпрокуратурі. Більше про роботу нинішнього губернатора міг би розповісти Анатолій Матвієнко, який тоді був не в опозиції і всі ці справи лягали на його губернаторський стіл.

А ось як надовго прийшов у область Калетник — залежить насамперед від результатів президентських виборів у жовтні, за підсумками яких багато губернаторів можуть одержати розрахунок «не відходячи від каси».

Щоб досягти необхідного результату, Калетнику доведеться буквально «рвати» противників. На що ненав’язливо вказав, представляючи нового губернатора, й прем’єр. Ненав’язливо тому, що якщо торік Янукович відкритим текстом обіцяв декому «хірургію» шляхом перебивання ніг та відривання голів, то нині лише натякнув: «Хто буде з політичних мотивів заважати об’єднанню навколо справ, будемо шукати можливості поставити його на місце засобами, яких немає у світовій енциклопедії».

А вже болючі місця таких «заважальників», як і саму область, Калетник знає досконало і потребує хіба що особливих повноважень. Аж до права заміни всіх силовиків. І такі повноваження йому, мабуть, дадуть.

Попутним завданням буде і щонайшвидше встановлення контролю над облрадою. Цим контролем він же два роки тому й поступився нинішньому главі Юрієві Іванову, з яких вів давню «підкилимову» війну. Коли Калетник пішов у парламент, перехід Ю.Іванова з кабінету губернатора в кабінет голови облради був просто справою техніки. Саме Іванов контролює сьогодні і обласний центр, керманичем якого є його протеже Олександр Домбровський. І все ж таки перевага в очікуваному адміністративному «армрестлінгу» з цим дуетом, як і в силовому з регіональним бізнесом Порошенка, саме в Калетника.

На його боці досвід, очолювана ним асоціація депутатів облради I—III скликань (свого роду депутатських «маклаудів») і — найчисельніша в області парторганізація НДП. Хоч би що говорили про парламентський дрейф Г.Калетника в гавань СДПУ(о), хоч як погрожував політвиконком НДП виключити його з партії, але членського квитка Калетника не позбавили. Як і підтримки вінницьких однопартійців, які відразу змоделювали його комбінацію на декілька «ходів» наперед.

Показовим є один момент: під час візиту прем’єра на Вінниччину стався скандал навколо недопущення журналістів недержавних ЗМІ навіть до представлення нового губернатора. Янукович за гарячими слідами інциденту розпорядився розібратися й притягнути до відповідальності винних. На «крайнього» відразу вказав перший заступник губернатора й лідера вінницьких об’єднаних соціал-демократів Микола Дмитренко. Назвавши те, що сталося, дурістю з боку другого заступника й головного ендепіста області Сергія Татусяка, який візував списки журналістів для охорони, він натякнув на неминучі кадрові зміни в обладміністрації. І, схоже, поспішив.

— Я контролюю кадрову ситуацію, — запевнив новий губернатор журналістів у коридорі відразу ж після представлення. — Багато що знаю, багато що залишилося в мене у пам’яті. Все необхідно проаналізувати, переглянути й приймати рішення. Це буде незабаром...

І наступного дня підписав перше затвердження. На члена НДП, який очолив управління у справах інформації і преси. Обласна організація народних демократів скликала термінову партконференцію, після якої, здається, багато «кращих синів» стрімко підуть нагору. А хтось, можливо, й на вибори по округу, який звільняє Калетник.

Чи буде друге Мукачеве на Вінниччині?

Після призначення губернатором Григорій Калетник повинен скласти повноваження депутата Верховної Ради. А це означає, що невдовзі будуть перевибори народного депутата по виборчому округу №15 Вінницької області.

Політологи кинулися прогнозувати, що СДПУ(о), отримавши владу над областю, не погодиться втратити на цьому одну зі своїх парламентських одиниць. У такому разі нескладно передбачити й відповідну реакцію «Нашої України», після чого протистояння в Мукачевому справді може видатися лише легкою розминкою.

Але річ у тому, що на 15-му окрузі ні в есдеків, ні в «нашоукраїнців» немає креатур, здатних претендувати на перемогу. А «варягів» тут ще ніколи не поважали. Набагато реальніша перемога кого-небудь із «місцевої» НДП або соціаліста Івана Бондарчука. На цьому самому окрузі глава Вінницького обкому СПУ трішечки поступився на останніх виборах Калетнику, саме звідси його обрали в облраду. І якщо партія вважатиме за потрібне, зізнався він, то буде й друга спроба. Змінити цей розклад може хіба що участь у виборах власника місцевого «Немироффа» Якова Грибова, економічні інтереси якого вже тріщать іскрами у конфлікті з вінницькою податковою.

А найвірогідніше, перевиборів може й зовсім не бути. Згаданий І.Бондарчук вважає, що Г.Калетник намагатиметься зберегти за собою депутатський мандат до осені.

— До виборів Президента залишилося менше п’яти місяців, і ще не було такого, щоб після них на Вінничині не змінювали губернатора. Я впевнений, що Калетник розуміє короткостроковість свого перебування на цій посаді, і тому буде затягувати зі здачею мандата.

Що, до речі, цілковито влаштує як есдеків, так і прозорливого Григорія Михайловича, який балотувався в парламент, будучи членом НДП, потім став депутатом фракції СДПУ(о), а в Вінниці був представлений лідером Партії регіонів Януковичем.

…Програш «регіоналів» — очевидний

Єдине, що вже зрозуміло на окремо взятій губернаторській переправі, — «донецькі» виходять із фавору.

Г.Калетник спростував зв’язок між своїм призначенням і переходом у фракцію СДПУ(о).

— Ніякого зв’язку. Даю вам абсолютний аргумент: мене представив прем’єр-міністр Янукович — Партія регіонів...

А ось це й не може не дивувати. Адже, коментуючи діяльність попереднього глави облдержадміністрації, прем’єр-міністр України сказав, що «є певні періоди, коли керівник уже зробив свою справу». Яку «справу», якщо після відставки Коцемира Янукович втратив довірену особу, яка повинна б де-факто очолити його передвиборну кампанію у Вінницькій області?! Та й потім —новим губернатором не став хто-небудь з інших «регіоналів», яких також розглядали в обоймі кандидатів, — нардепи Віктор Антемюк та Ігор Кальниченко.

Отже, мав рацію Сергій Рахманін, який висловив припущення в останньому номері «ДТ», що «Віктор Федорович, на розкручування якого вже витрачено сили й засоби, наскільки можна судити, досі мало кого влаштовує як єдиний кандидат від влади... І, найголовніше, в усіх зростають сумніви щодо його спроможності стати справжньою альтернативою Ющенку прийдешньої осені».

Отож Президент, можливо, зовсім недаремно пожартував днями, що хотів би побачити Україну без Кучми. А вже призначення губернатором Вінниччини Г.Калетника, яке посилює позиції саме президентської, а не урядової команди, й зовсім не жарт. Мимоволі постає запитання: а чи справді Віктор Янукович «єдиний» кандидат від «широкої коаліції демократичних сил»? А якщо це й так, то своєю можливою перемогою в разі чого він буде зобов’язаний кому? Правильно — власникові основних регіональних кадрів — В.Медведчуку.

Не зрозуміли цього ще тільки деякі рядові однопартійці прем’єра. На зустрічі з ним у Вінниці глава міської парторганізації Партії регіонів у Хмільнику порушив питання зміни районного керівництва. Ну так. При «своєму» губернаторі не впорались, а тепер і поготів. Це відкриття, з огляду на все, стане лише початком цілої хвилі розчарувань і ланцюга змін у губернаторському корпусі напередодні президентських виборів. Кому ще банкувати, як не круп’є...