Юрій Луценко: «Кров мента має зривати будь-які «дахи»

Гучне вбивство офіцера УБОЗ Романа Єрохіна, котрий спеціалізувався на виявленні незаконної конвертації коштів і порівняно недавно переведеного до Києва з Донецька, має великий шанс перетворитися на вічний «висяк» не лише через свою резонансність. Нас уже не дивує активна участь у виконанні замовних убивств нарівні з особами з кримінальним минулим офіцерів елітних підрозділів правоохоронних органів. Не дивує, що вбивцею стає той, хто ще вчора сидів за одним столом із жертвою і вважався його приятелем. Якщо виходити з офіційної позиції МВС, за великим рахунком, принципова новина в цій справі одна: слідство думає, що замовником убивства полковника УБОЗ став народний депутат України, «куратор» певної фінансової структури. Що сумлінне виконання Єрохіним свого професійного обов’язку призвело до його жорстокого убивства.

За даними «ДТ», це один із семи банкірів із донецькими коренями, які стали депутатами Верховної Ради.

Розмову з міністром внутрішніх справ Ю.Луценком ми розпочали, назвавши ім’я народного депутата і конкретний банк, які, за інформацією «ДТ», отриманою від оперативників МВС, фігурують у матеріалах справи про вбивство Р.Єрохіна. Однак офіційно, на диктофон, на обидва запитання міністр відповів так: «Не можу коментувати». Інтерв’ю міністра подано нижче. Проте окрім головної версії слідства МВС існують інші. Зокрема подані в доповідних записках, переданих президенту із «сусідніх» із МВС відомств. Перша версія: це — вбивство як наслідок масштабної рекетирської діяльності потерпілого, котрий прикривався службовим посвідченням. Друга версія: оскільки левова частка грошей, отримуваних у результаті діяльності «конвертів» передавалася «даху», тим, хто вчинив замах, потрібен був не сам Єрохін, а реальний компромат на його високопоставлених патронів

Про головну версію МВС «ДТ» розповіла перша особа відомства Юрій Луценко.

— Юрію Віталійовичу, чи не чули ви про те, що в контексті даної справи в прокуратурі готується подання про позбавлення недоторканності одного народного депутата?

— Наскільки мені відомо, такі дії не проводяться. За моїми даними, ще не зібрано достатньої доказової бази щодо версії про причетність одного з депутатів Верховної Ради України в ролі замовника цього злочину, а отже, ще немає можливості готувати подання про позбавлення його недоторканності.

Крім того, я не стверджую, що конкретний депутат і конкретна фінустанова є замовниками скоєння злочину. Я лише озвучую головну версію слідства МВС. Сьогодні слідство перебуває в руках Генпрокуратури. Однак усі оперативні і більшість слідчих дій проводять наші працівники. Я вважаю, що зібраних доказів цілком достатньо для підтвердження нашої головної версії, але ще немає достатніх підстав для пред’явлення обвинувачення підозрюваному нами громадянину, котрий посідає високе становище.

У нас є виконавці вбивства, організатор і ще одна ключова особа, котра була посередником (або співорганізатором) між формальним організатором цього злочину і підозрюваним нами замовником-депутатом. Ця особа нами контролюється. Слідство впевнене, що отримає від неї необхідні свідчення.

Крім того, слідство переконане, що отриманих доказів і тих фактів, які потенційно можливо отримати від цього посередника, буде досить для пред’явлення обвинувачення головному підозрюваному — панові депутату. Мене це дуже обнадіює.

— Мабуть, ні департамент внутрішньої безпеки МВС, ні слідство за обов’язком служби не можуть керуватися у своїй діяльності узвичаєним правилом: «Про мертвого або добре, або нічого». Тож чи немає серед версій, які відпрацьовуються слідством, такої, котра припускає, що причиною смерті може бути непорядна діяльність самого убитого, що спеціалізувався на розкритті злочинів, пов’язаних із конвертаційними центрами. Наприклад, поширена думка, що сьогодні нечасто вбивають тих, хто реально стає на шляху незаконному бізнесу, бо з переважною більшістю можна домовитися, прибирають, якщо, наприклад, виконує свої професійні обов’язки виключно стосовно конкурентів своїх «спонсорів», не тримає даного слова або з інших причин такого роду.

— Я не настільки близько був знайомий із паном Єрохіним, як хтось хотів би представити. У мене справді є різна інформація з приводу його діяльності. Однак він виконував моє завдання, спрямоване на боротьбу з конвертаційними центрами Донецької області. В нього були досягнення на цьому терені й недоліки. Однак враховуючи, що досягнення превалювали, а також погрози, які надійшли йому в зв’язку з цією діяльністю, гадаю, він став фахівцем у цьому питанні. Я перевів його до центрального апарату, фактично підпорядкувавши йому по два-три співробітники підрозділу, що спеціалізується на боротьбі з економічними злочинами в кожній області.

— Тобто ви йому довіряли...

— Я довіряв йому як людині, яка показала конкретні результати в Донецькій області. Хоча знав і про його недоліки. На жаль, у результаті цю діяльність дуже сильно саботувало керівництво середньої ланки МВС — і в центрі, і на місцях. Підкреслюю — середньої ланки, у той час як усі розмови про тиск на Р.Єрохіна мого заступника Євдокимова є повною нісенітницею. Саме через цей саботаж середньої ланки я надав Єрохіну більш високий статус, вивів його особисто на себе і сам підписував йому ОРС (оперативно-розшукові справи. — Ред.). Відповідно контроль за їхньою реалізацією я взяв особисто на себе. Звісно, це вже крайній захід, покликаний показати підлеглим, що ця справа перебуває під контролем вищого керівництва.

Фінансова установа, про яку йдеться в озвученій мною головній версії убивства, перевірялася не лише паном Єрохіним, а й ще одним працівником, дуже надійним, із моєї точки зору, — паном Сербиним. Він у результаті революційних подій і не без моєї допомоги став керівником Донецької податкової міліції.

— Це один із двох убозівців, які сприяли розкриттю злочину і здобули широку відомість при розслідуванні кримінальної справи про вбивство журналіста Александрова?

— Так, Сербин став начальником податкової міліції. Саме його першого звільнили з числа керівників податкової міліції при недавніх політичних чистках. Позавчора я прийняв пана Сербина назад у міліцію разом із усім тим масивом інформації щодо підозрюваного нами фінансового суб’єкта. За його інформацією, обсяг зловживань у цій фінансовій установі перевищує мільярди.

Тобто дві особи, яким я схильний довіряти, — покійний полковник Єрохін і активно діючий підполковник Сербин, сходяться в одній точці. Також у мене є інформація від керівників фінансового моніторингу про те, що ця установа — одна із найагресивніших «мийок» брудних грошей в Україні.

— Чи відповідає дійсності інформація про те, що на той момент, коли С.Близніков уже перебував під підозрою в справі, начальник ГУБОЗ С.Корнич підписав його заяву про відпустку?

— Це дійсно так, але через кілька днів, за моєю вказівкою, його відкликав із відпустки мій заступник Євдокимов, який курирує відповідний блок. У результаті С.Близніков зліг на лікарняний, і його місцезнаходження нами контролюється.

— Ви казали, що коли вдасться розкрити цей злочин, його наслідки будуть сейсмічні...

— Якщо слідству МВС, прокуратури та СБУ (ми спільно займалися цією справою з перших днів зникнення Р.Єрохіна) вдасться довести версію МВС, наслідки можуть бути такими не лише для парламенту, а й для політикуму в цілому. Сьогодні для виборця не секрет, що багато народних обранців мали або мають проблеми з законом. На жаль, кількість компромату — причому реальних, об’єктивних відомостей, які отримало суспільство на своїх вождів, зламало поріг чутливості виборців. На жаль, усе це вже не змінює ставлення електорату до політиків: мовляв, мерзотники, звісно, але свої — для когось сині, для когось помаранчеві чи ще якісь. Але присутність у списку замовника розстрілу полковника УБОЗу МВС, гадаю, має стати сигналом, що більше так жити не можна. Якщо цей факт буде доведений, мені здається, будуть почуті, нарешті, попередження про наявність у владі людей із минулими або нинішніми проблемами із законом.

Я не використовую смерті Р.Єрохіна, але вважаю, що залишити без уваги факт розстрілу високопоставленого працівника МВС, викраденого прямо із запасного командного пункту МВС, було б неправильно. Так, у всьому світі на виборах працюють гроші. Але в усьому цивілізованому світі гроші посилають туди своїх лобістів, а не кілерів, злодіїв і паханів. Саме це я хочу виправити, а не розправитися з якоюсь фракцією, якимось окремим депутатом.

Мені здається, що політики вже розуміють усю складність ситуації, приблизно розуміють можливі наслідки для себе і вже вживають превентивних заходів. Принаймні мені відомі проекти заяв певних фракцій із цього приводу, і я вже читаю статті, що обвинувачують мене в організації політичної розвідки.

— Як ви вважаєте, які реальні перспективи розслідування цієї справи, адже, на жаль, при розслідуванні резонансних справ визначальними найчастіше є чинники, далекі від юриспруденції?

— Можу лише сказати, що ми всі зобов’язані повернутися до старої істини: кров мента зриває будь-які «дахи». Незалежно від того, хто «кришує» ПДВ, незаконні фінансові операції, кров мента має закликати до співробітництва всіх силовиків. Подивимося, чи зуміємо ми це зробити.

***

Імені народного депутата, котрий фігурує, за словами наших джерел, у справі про вбивство офіцера УБОЗу, ми, після тривалих вагань, не називаємо з трьох причин. По-перше, йому ще не пред’явлено офіційного обвинувачення. По-друге, і раніше, і в останні роки правоохоронні органи не раз і не два сідали в калюжу, наліво-направо звинувачуючи в тяжких злочинах тих, хто потім виявлявся чистим як скельце через відсутність складу злочину. В усякому разі, це випливало з вироків суду. Втім, дві вказані вище причини нерідко не ставали для нас перешкодою для оприлюднення аналогічної інформації. Вони переважили лише в поєднанні з третьою, комплексною. Це відсутність відчуття внутрішньої переконаності в тому, що вказуваний персонаж із числа депутатів справді винний; у тому, що в цій справі все так просто, як випливає з «генеральної лінії» МВС; а також певний досвід висвітлення сумної діяльності перевертнів у погонах із числа вищих офіцерів правоохоронних органів.

«ДТ» попросило народного депутата, котрий, за нашою інформацією, фігурує в матеріалах справи про вбивство Єрохіна, відповісти на ряд запитань.

— Ви були знайомі з Романом Єрохіним?

— Така людина на Донбасі була. Я чував про нього, але ніколи не вирішував із ним ні особистих, ні службових питань.

— Ви ніколи не спілкувалися з ним і взагалі не зустрічалися?

— Ви знаєте, якщо випадково і зустрічався, то, може, років 5—6 тому.

— А з Сергієм Близніковим ви знайомі?

— Так, я знаю його. Я взагалі багатьох на Донбасі знаю.

— Коли ви бачилися з ним востаннє?

— Скажіть, а до чого це запитання?

— Запитання до того, що, наскільки відомо, сьогодні він є одним із головних підозрюваних у справі про вбивство офіцера УБОЗу Р.Єрохіна.

— Ну, в такому разі, я вважаю, що на даний момент таке запитання — прерогатива слідства. Я не хотів би, щоб ви неправильно витлумачили відповідь.

— Чи відомо вам, що ви і назва фінансової структури, яку пов’язують із вашим ім’ям, нібито фігуруєте в цій кримінальній справі?

— Я читав в Інтернеті, чув по телевізору, що там фігурують політики і з того, і з іншого боку. То плітки, офіційно мені ніхто про це нічого не казав.

— Правоохоронні органи не тільки не пред’являли вам обвинувачення, а й навіть не викликали свідком, наприклад?

— Ніхто не виходив на мене, нікуди мене не запрошував. Я ось від вас тільки зараз це чую.

— А чи є у вас версія щодо того, чому ви фігуруєте у цій справі?

— Я думаю, це політика. Більше навіть навколополітичні процеси. У людей є бажання перевести цей скандал на політичний ґрунт і, гадаю, приховати справжніх замовників злочину.

— А як би ви пояснили, що ваш телефон нібито був у списку загиблого Єрохіна?

— Гадаю, оскільки він офіцер УБОЗу, в нього там міг бути чий завгодно телефон. Правоохоронним органам сьогодні легше взяти роздруківку дзвінків і перевірити, чи були у мене з ним розмови. Я свій телефон йому особисто не давав.

Ця справа куди більш неоднозначна, аніж може видатися на перший погляд, і, мабуть, містить значно більш руйнівний потенціал, аніж це анонсувалося. Зокрема, для самого Ю.Луценка «інкримінування» йому створення політичної розвідки може видатися милим жартом порівняно з тими наслідками, яких можна очікувати в разі, коли весь обсяг доказів отримає неміліцейська версія.

Залишається сподіватися, що це вбивство справді зірве будь-які «дахи». У тому сенсі, що жоден, навіть найвищий, покровитель не зможе уникнути правосуддя.

А щоб це жорстоке убивство протверезило простих смертних виборців у нашій країні, насамперед потрібна впевненість, що вбили чесного мента... Що, втім, не повинно мати жодного значення для міри кримінальної та моральної відповідальності того, хто його «замовив»...