Стежу Радянському Союзу!

Усе ж таки вміє наш Президент бути чесним. Хоча б в окремих своїх словах і вчинках. Адже він, не покрививши душею, попереджав країну про те, що нинішні вибори будуть брудними і жорстокими. А потім своїм указом відредагував воєнну доктрину держави таким чином, щоб усім, нарешті, стало зрозуміло: «Так, скіфи ми, так, азіати ми!». І не треба за першої-ліпшої нагоди дорікати нам у невідповідності нашого рівня громадянських прав і свобод європейським стандартам. Ми й не претендуємо. І тому зі спокійною совістю можемо за допомогою страху і цілковитої залежності людей від місцевого начальства поповнювати ряди прихильників кандидата у президенти, схильного до висмикування ніг і відривання голів. Цілодобово навіювати злиденним пенсіонерам думку про невпинну турботу про них з боку очолюваного цим кандидатом уряду. Бити студентів, які насмілилися відстоювати свою позицію. А також підслуховувати та підглядати за своїми громадянами. Come back to the USSR?

Взагалі, нашій доблесній міліції краще було б простежити за якимось самотнім пенсіонером. Записати на відео, як він збирає пляшки, як, купляючи сто грамів дешевої ковбаси й один помідор на вечерю, принизливо просить касира пробачити йому відсутні десять копійок. Або зафіксувати на плівку один день із життя, скажімо, матері-одиночки, яка з ранку до вечора горбиться на ринку, щоб хоча б на тиждень відправити до моря своє чадо, яке проводить канікули на асфальті. Не сказати, що це було б менш аморальним. Але влада зробила б для себе безліч відкриттів. Утім, влада та правоохоронні органи, які їй служать, нині мають інші життєві пріоритети. Як розповів на нещодавній прес-конференції депутат-«нашоукраїнець» Микола Томенко, щоденні політінформації (ще один come back!) у міліцейських частинах починаються тепер із запитання, чи не забули вони, хто у країні головний кандидат у президенти. І охоронці громадського порядку хором вимовляють прізвище прем’єра.

Мабуть, тому провладні телевізійні канали жодним словом не прохопилися про інцидент у Криму, в результаті якого з’ясувалося, що за кандидатом у президенти Віктором Ющенком ведуть несанкціоноване стеження. Не сенсація це зовсім у їхньому розумінні. А цілком пересічний епізод сучасної вітчизняної дійсності. Та й попереджали ж — виборча кампанія буде брудною.

Агітаційна діяльність лідера «Нашої України» під гаслом «Очистимо гірські вершини України від сміття», розпочата на Говерлі, привела Віктора Андрійовича та його команду минулого вівторка до підніжжя кримської Ай-Петрі. Те, що за кандидатом стежать, його охорона запідозрила ще напередодні. Коли ж почалося сходження на гору, підозри переросли у тверду впевненість: трійка «шпигунів», що розімліла під спекотним кримським сонцем, не надто вже й турбувалася про дотримання конспірації. Проте прохання депутатів і співробітників управління державної охорони, які забезпечують безпеку Віктора Ющенка, викликало у лицарів плаща і кинджала паніку. У двох із них вона виявилася в повному заціпенінні, а третього спонукала до втечі. Далеко втекти «мужньому» колезі Джеймса Бонда не вдалося, його спіймали та доставили на плато, куди через деякий час прибули викликані парламентаріями дільничний міліціонер і заступник начальника ялтинського міськвідділу міліції.

Після сорокахвилинних суперечок, під час яких затриманий твердив про те, що «усе це фатальна випадковість», у нього все ж таки вдалося витребувати службове посвідчення. Воно й підтверджувало приналежність філера до органів міліції. Втім, про те, що ці люди прибули на Ай-Петрі аж ніяк не для складання гербаріїв, можна було здогадатися за мікрофонами направленої дії, якими вони були екіпіровані, та по вмісту їхнього автомобіля, що був поблизу. У результаті проведеного міліцією обшуку було знайдено цілий арсенал шпигунських пристосувань: шість пар номерних знаків на машину, радіостанції, фотоапарат, дві відеокамери, перепустки на безконтрольний проїзд через усі пункти проходження, щоденник спостережень та безліч інших цікавих штучок. Коли заперечувати далі було нікуди, затриманий почав ілюструвати народну мудрість «стежити шкідливо для здоров’я». Проте ющенківські охоронці, вимірявши «епілептику» пульс та провівши інші нехитрі маніпуляції, швидко викрили симулянта: «Не коси, вставай». Встав. Кілька днів по тому начальник центру громадських зв’язків кримської міліції поділився з журналістами своїми міркуваннями щодо цього: «Те, що він почувався зле, — це природне хвилювання. Людина на своєму рівні зустрічає людину такого рівня...» У свою чергу головний міліціонер автономії пан Паламарчук заявив: «Епілептики в нас не служать».

Подібні скандали мали бути приводом для відставок міліцейського начальства країни, аж до міністра внутрішніх справ. Але тільки не в державі з явними ознаками тоталітаризму. Можна з упевненістю припустити: якби в тих, хто стежив, не знайшли міліцейські посвідчення, у МВС ніколи б не визнали, що це їхні співробітники. Але і при цьому керівництво міністерства знайшло в собі моральні сили, щоб називати заяви Ющенка про стеження за ним «повною нісенітницею і неправдою». «Зараз ми звернулися до Генеральної прокуратури з метою дати правову оцінку тим особам, які затримали наших співробітників під час виконання службових обов’язків», — повідомив, виступаючи на УТ-1 заступник міністра внутрішніх справ Петро Опанасенко. Завданням його підлеглих, за словами заступника міністра, було забезпечення охорони громадського порядку в місцях перебування кандидата в президенти.

Продемонстровані на 5-му каналі, а також під час прес-конференції у штабі Ющенка уривки із записів, вилучених у викритих шпигунів, дуже красномовно свідчать про ступінь цинізму пана Опанасенка. На відео відображено день, який Ющенко провів (напередодні інциденту на Ай-Петрі) у колі сім’ї. Ось Віктор Андрійович виходить на палубу катера, ведучи за руку дочку, ось його жінка з сином на руках, ось вони обідають у ресторані на набережній. І все це супроводжують переговори тих, хто веде оперативну зйомку, чути команду: «240-й! Потрібно зняти всіх, із ким він буде зустрічатися!» Це називається «забезпечення громадського порядку і безпеки кандидата в президенти»?

За словами Миколи Катеринчука, який курирує юридичне забезпечення виборчої кампанії Віктора Ющенка, депутати-«нашоукраїнці» звернулися до Генеральної прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу за фактом несанкціонованого стеження за лідером «НУ». Якщо прокуратура цього не зробить, то буде подано позов проти тих офіцерів міліції, які «сиділи на хвості» у кандидата в президенти. 182-а стаття Кримінального кодексу передбачає за порушення недоторканності приватного життя покарання у вигляді виправних робіт терміном до двох років, або арешт на термін до шести місяців, або позбавлення волі на термін до трьох років. Але набагато суворіші 344-а («Втручання в діяльність державного діяча»), 364-а («Зловживання владою і службовим становищем») і 365-а («Перевищення влади або службових повноважень») статті КК, порушення яких призводить до позбавлення волі на термін від 5 до 12 років. Як вдало помітив Микола Томенко, наразі йдеться про застосування владою не адміністративного, а кримінального ресурсу.

«ДТ» звернулося до безпосереднього учасника описаних подій народного депутата Євгена Червоненка, який курирує в «НУ» питання безпеки, із проханням прокоментувати кримські події та наступні за ними заяви міліції.

— Слід зазначити, що ялтинська міліція досить професійно забезпечувала громадський порядок і під час короткого мітингу за участю Віктора Ющенка на набережній Ялти, і під час інших заходів. Навіщо знадобилися додаткові сили, коли почалося сходження на Ай-Петрі, незрозуміло. Управління державної охорони, чиї офіцери забезпечують охорону Віктора Андрійовича, заявило, що не зверталося до когось із проханнями про допомогу в забезпеченні охорони. Звісно, коли в окремих населених пунктах виникає необхідність посилити заходи безпеки, уся координація із забезпечення цього завдання йде через офіцерів державної охорони, закріплених за особою, яку охороняють.

Якщо викриті у стеженні співробітники МВС здійснювали оперативні дії із захисту, то чому в них не було зброї, а були тільки засоби спостереження? Але найголовніше: коли в них вимагали документи, що засвідчують їхні особи (адже вони могли виявитися розшукуваними злочинцями або терористами), затримані відмовилися їх пред’явити і спробували втекти! А встановити їхні особи було дуже важливо. Оскільки якби ми цього не зробили, то, як випливає з історії з Гонгадзе, Гончаровим та інших справ, ці люди просто зникли б. І ми про них ніколи нічого не дізналися б.

— Як пересувається кандидат у президенти Ющенко? Хто супроводжує його на дорогах?

— Віктор Андрійович суворо заборонив використання сирен і блималок, і супроводжуючі його народні депутати, як і сам кандидат, їздять як звичайні люди. Коли ж Кримом в супроводі кортежу з блималками пересувається кандидат у президенти Віктор Янукович, дороги перекривають на півтори години. Відпочиваючі на півострові іноземці, серед яких багато росіян, обурені таким станом справ більше, ніж українці. Приміром, 8 серпня біля Масандри автомобіль «Кобри», який супроводжував прем’єр-міністра, вийшов на зустрічну смугу і спричинив аварію, в результаті якої загинули люди.

— Яким чином організована охорона Віктора Ющенка?

– Вона організована цілком відповідно до закону про вибори президента України. Ми завжди готові до того, що нас розглядатимуть під збільшувальним склом. Тому не допускаємо навіть найменших порушень законодавства. Крім представників державної охорони, безпеку Ющенка забезпечує приватна компанія, яка володіє ліцензією на охоронну діяльність. Її послуги оплачуються з виборчого фонду кандидата.

— Чи здійснює охорона Ющенка контрзаходи до конкурентів Віктора Андрійовича по президентській кампанії?

— За своєю природою Ющенко — дуже порядна людина. Крім того, активна діяльність із проведення передвиборної кампанії не залишає нам ані сил, ані можливостей для того, щоб ще й організовувати якісь контроперації. Єдине, чому ми приділяємо увагу, — збиранню інформації про можливі провокації та підготовку недружніх акцій проти нашого кандидата.

— І як же вам це вдається? Ви теж стежите та підслуховуєте?

– Ні, звісно. Нам допомагає в цьому людська порядність. Багато офіцерів і міліції, і служби безпеки, коли не бачать цього телекамери, потискають нам руки і зізнаються в тому, що їм набридло виконувати злочинні накази і що вони служать країні та Конституції.

— Наскільки я розумію, вилучені у шпигунів за Ющенком засоби стеження знаходяться в міліції. Чи не боїтеся, що вони зникнуть?

— Ми маємо копію протоколу опису. У ньому зафіксовано весь «джентльменський набір» джеймсів бондів: комп’ютерні диски, фотоплівки, мікрофони направленої дії, щоденник стеження з повним хронометражем, шляхові листки, що чітко збігаються з маршрутом Ющенка. Там є багато цікавого. Але я не хочу поки що про все розповідати після цинічних заяв спочатку центру громадських зв’язків МВС, а потім заступника міністра внутрішніх справ. На кожну їхню брехню ми відповідатимемо сюрпризом.

— Не секрет, що у структурах державної влади, скажімо, серед губернаторів і мерів, є чимало прихованих симпатиків лідера «Нашої України», готових до співпраці з ним. Проте через побоювання бути викритими і звільненими із займаних посад, люди остерігаються контактів із Ющенком. Подія на Ай-Петрі спростовує останні сумніви в тому, що про кожну зустріч Віктора Андрійовича стає відомо у високих владних кабінетах. Отже, із цього інциденту та його широкого оприлюднення влада може отримати певну вигоду.

— Безумовно, опонентам Ющенка буває відомо про наші плани. Зрозуміло, вони мають інформаторів. Крім того, ми заздалегідь офіційно повідомляємо всім силовим структурам і місцевим органам влади того регіону, куди ми направляємося, наш маршрут і план заходів. І робимо це, щоб уникнути провокацій. Але при цьому 24 години на добу живемо в очікуванні їх. На автомобілях ми пересуваємося зі швидкістю 60 кілометрів за годину, щоб не наїхати на підкинутого нам п’яного пішохода. Ми живемо без права на помилку.

Що ж стосується тих, хто не має рішучості відкрито заявити про свою громадянську позицію... Цілком зрозуміло, що люди стомилися від нескінченного ряду кричущих порушень елементарних прав громадян: витягнутий за ноги зі службової машини депутат Сивкович, побиття омоном депутатів у Мукачевому, літак із вісімнадцятьма народними обранцями та порожніми паливними баками, якому не дають посадки в Донецьку. Якщо суспільство не відреагує на перехід ступеня цинізму й неповаги влади до своїх громадян, буде ще важче. Ми ж зробимо все, що від нас залежить, через не можу. Це найголовніші перегони в моєму житті.

А що стосується зустрічей із людьми, про які ви говорите, то в цивілізованих країнах переговори кандидата в президенти з рядом налаштованих на перспективне співробітництво чиновників високого рангу були б простими. У нашій же країні вони потребують суворо конфіденційних умов. Попри все, маємо чималий досвід проведення подібних зустрічей. Ми здатні забезпечити спокій людей, які виявили Ющенку довіру та підтримку.

– Наскільки, на вашу думку, є реальною загроза фізичного впливу на кандидатів у президенти?

– Хоч якою б досконалою була система охорони, цілком застрахуватися від цього неможливо. Джона Кеннеді охорона не врятувала. Ми знаємо, хто може піти на крайній крок від безвиході. Тому ми постійно інформуємо світову громадськість про всі провокації проти нашого кандидата. І повідомляємо їй про те, кому вигідне усунення Ющенка. Вважаю, наші месіджи на адресу світової громадськості набагато дієвіші, ніж найдосвідченіші бійці «Альфи». Оскільки ті, хто схиляється до думки про зникнення проблеми разом із людиною, не можуть не знати, що їхні гроші знаходяться у світовій банківській системі. За сьогоднішнього рівня розвідки та методів інформації усе про кожного відомо. Нехай подумають про це.

— Ви повсюдно відчуваєте конфронтацію з боку правоохоронних органів або десь вам все ж таки вдавалося налагодити співробітництво з місцевою міліцією?

— Міліція на місцях уже практично наш союзник. У свідомості середньої ланки почався переворот: люди розуміють, що їхньому високому начальству залишилося командувати менше 80 днів. Плюс до цього, вони бачать нормального Ющенка, який дякує їм за підтримку громадського порядку. Наприклад, у Бердянську (щоправда, після певних умовлянь) міліція допомагала нам втихомирювати гробоносильників із «Братства» Корчинського. Ми намагаємося не вступати в конфлікти з провокаторами. Оскільки постійно перебуваємо під пильним оком телекамер «Інтера» та «1+1».

— До речі, «Інтер» днями показав сюжет про те, як ви, Євгене Альфредовичу, перебуваючи в Запорізькій області, розбили камеру одному журналісту і загрожували іншому.

— Ці два журналісти постійно ходили з членами «Братства» і намагалися мене і хлопців з охорони кандидата в президенти викликати на конфлікт. Один із них підвів до мене міліціонера і заявив, нібито я розбив йому камеру. При цьому запитання міліціонера «Де камера?» залишилося без відповіді. Повірте, якби я на когось нападав, це одразу ж зняли б і продемонстрували. У сюжеті ж про надуманий конфлікт розповідав сам «потерпілий». І потім, ви бачили його комплекцію? При моїх даних, якби я справді застосував фізичну силу, цей молодик кілька днів не зміг би давати ніяких інтерв’ю.

— Повертаючись до події на Ай-Петрі, залишається тільки дізнатися, чи готові ви до того, що вам доведеться давати пояснення Генпрокуратурі, куди звернулося МВС із скаргою про те, буцімто міліціонерам заважали виконувати їхні службові обов’язки?

— Я ще раз звертаю увагу на те, що виконання комплексу заходів для забезпечення безпеки кандидата в президенти й охорони громадського порядку в місцях його перебування, відповідно до українського законодавства, координується з державною службою охорони, співробітники якої охороняють кандидата. І заяви пана Опанасенка — зухвала брехня. Скажіть, якщо вони справді забезпечували охорону та громадський порядок, то чому коли заступник начальника ялтинської міліції, дільничний, два офіцери служби державної охорони вимагали від затриманих посвідчення, ті втікали та їх довелося ловити? Де логіка? А зйомки відпочинку Ющенка із сім’єю? Вони що, вуаєристи? Цинізм високих міліцейських чинів уже просто зашкалює!