СОТоманія по-українськи

Завдяки теленовинам та радіотрансляціям засідань Верховної Ради про СОТ сьогодні чули вже навіть продавці кропу на ринках. Однак вони не знають, що вступ України до цієї поважної організації невдовзі може означати для багатьох кінець самостійного бізнесу, дуже часто — із мізерними заробітками.

На відміну від пересічних громадян, вітчизняні олігархи та їх представники у парламенті добре розуміють наслідки такого кроку. Віктор Ющенко заявив Верховній Раді, що вигода від ухвалення СОТівського пакета законопроектів оцінюється приростом валового продукту приблизно на 1,9%. Але частині депутатського корпусу це не додало оптимізму. Вітчизняні власники підприємств бояться поглинання їхнього бізнесу транснаціональними корпораціями. Курс на євроінтеграцію, підкріплений численними інвестиційними бізнес-форумами, лише посилює їхні побоювання. Крім того, у владних коридорах іще багато представників «старої гвардії», котрі ніяк не можуть зрозуміти, що процес глобалізації має незворотний характер. І затягування вступу нашої країни до СОТ призведе лише до погіршення умов приєднання через можливість висунення нових претензій до України з боку старих і нових членів цього міжнародного торговельного клубу та продовження нескінченних антидемпінгових розслідувань щодо вітчизняної продукції.

З іншого боку, Президент та уряд налаштовані за будь-яку ціну із помпою привести Україну до лав Світової організації торгівлі саме під час Гонконзької міністерської конференції СОТ 13—18 грудня ц.р. (такі конференції відбуваються раз на два роки). Хоча Генеральна рада СОТ, що збирається разів вісім-десять на рік, також має право ухвалити рішення про прийняття нових членів.

Цілком закономірно, що трагікомічне, часто на межі фарсу, протистояння згадуваних сторін у сесійній залі Верховної Ради привело до вже звичних результатів — ні вашим, ні нашим.

Після виступу Президента обговорення проекту постанови про пакетний розгляд та прийняття одразу 14 законопроектів, пов’язаних із вступом України до Світової організації торгівлі (за процедурою ad hock), переросло в затяжну перерву. Народні обранці були відверто шоковані «антирегламентністю» постанови №7726, внесеної постійним представником уряду в парламенті народним депутатом Сергієм Сасом, за дивним збігом обставин — членом регламентного комітету. У цьому зв’язку, крім стандартного блокування трибуни, представники фракції комуністів запровадили ноу-хау — супроводження засідання Верховної Ради гучними сиренами, яке тривало впродовж ухвалення всіх СОТівських законопроектів.

— Мабуть, уперше ми зрозуміли, яка в Україні політична ситуація. Такого жорсткого спротиву ми не очікували, — поділилася своїми враженнями Ксенія Ляпіна, голова ради підприємців України при Кабміні, народний депутат, яка активно пропагує ідею вступу до СОТ.

На думку члена комітету з питань фінансів і банківської діяльності, народного депутата Сергія Осики, на першому етапі уряд просто не працював з фракціями:

— Ніхто не роз’яснив, про що ці закони, які вони мають особливості. Наприклад, йшла мова про експортні мита, але нам ніхто не сказав, що їх знижуватимуть поступово. Ніхто в це не вникав, а уряд це не пояснював…

Загалом впродовж останніх днів нинішньої сесії парламент прийняв шість СОТівських законів у другому читанні, три — в першому, два — направив на повторне перше читання. До розгляду інших законопроектів повернуться вже восени.

Спробуємо проаналізувати здобутки та провали в економіко-правовій царині більш докладно.

Ще раз про лазерні диски

Законодавчого врегулювання цієї проблеми вже кілька років поспіль чекали наші потенційні партнери, і передусім із США. Питання про диски було чи не основною перепоною під час торговельних переговорів зі Сполученими Штатами, від позиції яких як члена Світової організації торгівлі значною мірою залежать перспективи вступу України до СОТ. Тому 6 липня ц.р. стало в певному сенсі днем історичним: Верховна Рада врешті-решт прийняла в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ)», більше відомий у народі як закон про диски.

Автор законодавчої ініціативи Сергій Осика в інтерв’ю для «ДТ» коротко виклав її суть:

— По-перше, закон не про лазерні диски, а про інтелектуальну власність, яка на цих дисках міститься. І це є принципово. Ми, як й інші перехідні країни, попервах дуже зраділи можливості робити свій бізнес на чужій інтелектуальній власності. І перша черга законодавчих поправок (Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності» від 22 травня 2003-го. — Ю.М.) відіграла свою роль. Водночас ніхто не може сказати, що в нас чорний ринок не процвітає. Це факт. Тому що діючого законодавства, ясна річ, іще не вистачає. Тому цей закон є знаковим не тільки для Сполучених Штатів чи для Європи, а й для всіх високотехнологічних країн. Це критерій ставлення до держави в цілому — наскільки вона поважає права власності…

У цьому законі нема нічого такого поганого, продовжує депутат. Він запроваджує передусім додаткову адміністративну відповідальність, зокрема штрафи, за розповсюдження піратської продукції, її перевезення, продаж, зберігання. Тобто великою проблемою стане не виробництво «чорних» дисків, а їхній збут.

Законопроект №7032 взагалі не є питанням СОТ. Це виконання наших зобов’язань за певними угодами, ратифікованими українською стороною, які зафіксували програми взаємодії по ліквідації в державі такого ганебного факту, як чорний ринок краденого. Ще раз хочу наголосити — краденого! Ми чомусь ніяк не хочемо цього зрозуміти. Коли вкрали тисячу гривень, це крадіжка. А коли вкрали інтелектуальної власності на тисячу гривень, то це буцімто щось інше… Тепер треба рухатися далі, щоб на ринках України не продавали крадених комп’ютерних програм, крадених фільмів, краденої музики тощо.

Стосовно сфери послуг

Відповідно до правил національного режиму, країни не повинні ставитися до послуг іноземних постачальників менш прихильно, ніж до послуг національних. Щоправда, Генеральна угода про торгівлю послугами не висуває такої вимоги до всього спектра послуг — йдеться лише про ті, що обговорюються в рамках переговорного процесу.

6 липня парламент ухвалив зміни до Закону «Про аудиторську діяльність», яким скасовується вимога обов’язкової наявності громадянства України в аудитора, що відповідну діяльність здійснює. Щоправда, американську сторону не влаштовує необхідність підтвердження українським аудитором висновку аудитора іноземного у випадках, коли цей висновок подають до установ та організацій.

Скасування вимоги щодо обов’язкового українського громадянства для заняття адвокатською діяльністю вже було передбачено у підготовленій до другого читання редакції Закону «Про адвокатську діяльність і адвокатуру в Україні» (реєстр. №3061), що не набрала відповідної кількості голосів у вересні минулого року. Тому незрозуміло, чому уряд не приділив належної уваги депутатському законопроекту «Про адвокатуру» (реєстр. №7051), що був визначений Президентом як невідкладний.

А от законодавчій ініціативі Національного банку України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо філій іноземних банків)» (реєстр. №7274) поталанило більше: депутати підтримали її 6 липня у першому читанні. Тож треба думати, що вельми дискусійне питання про допуск на вітчизняний ринок зарубіжних банківських установ восени буде вирішене позитивно.

7 липня було ухвалено ще один аналогічний закон — «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» (щодо філій страхових компаній-нерезидентів)» (реєстр. №7564-1). Його смисл зводиться до того, що, хоч би як цьому опиралися вітчизняні страховики, філії іноземних страхових компанії зможуть працювати в Україні вже через п’ять років після її вступу до СОТ.

Депутатський проект нової редакції Закону «Про телебачення і радіомовлення» (реєстр. №3651), який готується вже до другого читання, враховує таку вимогу СОТ, як збільшення розміру частки іноземного капіталу у статутному фонді телерадіокомпаній з 30 до 35% відсотків. Але, мабуть, новий уряд цього не знав і подав 25 квітня законопроект (реєстр. №7426) з відповідною правкою. Навіть устиг поклопотатися, аби Президент визначив кабмінівську законодавчу ініціативу як невідкладну.

Цікаво, що таку ж вимогу щодо частки іноземного капіталу в статутному фонді інформаційних агентств вже два роки як зафіксовано в законодавстві. Однак, користуючись незавершеністю переговорного процесу, американська сторона просить іще раз переглянути в бік збільшення граничну межу інвестицій для іноземної участі при наданні послуг інформагентствами. Тож уряд вимушений опрацьовувати і такі пропозиції.

Крім того, американці просять скасувати обмеження частки іноземного капіталу на рівні 30% статутного фонду для компаній, що займаються оптовою торгівлею книгами та журналами, й зняти будь-які обмеження щодо послуг експрес-доставки. Турбує наших стратегічних партнерів і вимога наявності медичної освіти та відповідної кваліфікації для керівників та менеджерів лікарень в Україні, а також вимога обов’язкового громадянства України для керівників освітніх закладів.

А от позиція США у питанні доступу до ринку аудіовізуальних послуг видається невмотивованою. У цій сфері Україна цілком логічно прагне впровадити європейські стандарти й, оскільки відповідні зобов’язання не передбачені конвенціями та угодами Ради Європи, намагається не обтяжувати себе зобов’язаннями в рамках СОТ. Та Сполучені Штати зазначають, що Україна не є кандидатом на вступ до ЄС у близькому майбутньому, тому посилання на бажання «забезпечити відповідність зобов’язанням, прийнятим на себе країнами ЄС» вважають неактуальним.

Дискусія триває.

Стосовно агропромислового комплексу

Через непохитну позицію соціалістів урядовий проект нової редакції Закону «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (реєстр. №7567) так і не було включено цього тижня до порядку денного. Проектом передбачається встановлення нульової ставки вивізного мита на живу худобу (замість сьогоднішньої 50—75%) та 15-відсоткової ставки на шкіряну сировину з 1 січня 2006 року з подальшим зниженням на 1% щорічно, аж поки вивізне мито не скоротиться до 10% (замість нинішніх 27—30%), при одночасному запровадженні індикативних цін. Інформація Кабміну про те, що 95,8% експорту шкіряної сировини здійснюється до Республіки Молдова без сплати вивізного (експортного) мита в рамках Угоди про вільну торгівлю, особливого впливу на народних обранців не справила. Слід сподіватися, що до цього питання парламент повернеться вже восени.

Натомість 7 липня було ухвалено Закон «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (реєстр. №5200-2). Ним передбачаються певні послаблення для експортерів, однак не одразу: починаючи з 1 січня 2006-го вивізне мито на насіння соняшнику, льону та рижію щороку знижуватиметься на 1%, аж до встановлення 10-відсоткової ставки, за одночасного впровадження індикативних цін. На закиди народних обранців щодо можливих негативних наслідків такого кроку уряд відповідає, що на сьогодні близько 13% соняшнику вивозиться без сплати діючого 17-відсоткового мита в рамках угод про вільну торгівлю, а рентабельність виробництва цієї культури протягом останніх років зросла в середньому по Україні в чотири рази й становить 88%.

6 липня парламент так і не зміг ухвалити у першому читанні по суті технічні урядові зміни до Закону «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щодо вилучення поняття квот В та С з механізму внутрішнього регулювання ринку цукру. Запропоновано ці зміни тому, що квоти В і С ніколи не використовувалися у практиці держрегулювання цієї галузі.

Уряд також пропонує вилучити положення про обов’язкове вивезення цукру, виробленого в Україні з імпортованої сировини, за межі України у повному обсязі. І мотивує таку пропозицію введенням у дію відповідного уточненого положення Законом України «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо створення умов для збільшення рівня зайнятості сільського населення» від 16 червня 2005 року. Однак рішення, повторюємо, не прийнято.

А законопроекти про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю тростинного та щодо скасування експортних субсидій на молочну продукцію не були подані на розгляд парламенту взагалі.

Стосовно автопрому

Найпродуктивнішою співпраця парламентаріїв з урядовцями виявилася у сфері держрегулювання автомобільної промисловості. Відтак 6 липня було ухвалено два закони. Першим (реєстр. №7570) дозволяється ввезення на митну територію України для постійного користування легкових, вантажних автомобілів та автобусів не старше восьми років (раніше — п’яти років). Водночас, починаючи з 1 січня 2006 року, в Україні діятимуть стандарти Європейської економічної комісії ООН (UN/ECE) відповідного номера та року щодо колісних транспортних засобів, які продаються або використовуються на нашій території. Відповідно, перша реєстрація автомобіля проводитиметься лише в разі його відповідності стандартам «ЄВРО-2» або стандарту, який встановлює вищі екологічні вимоги.

Другим законодавчим актом (реєстр. №7569) у відповідність до вимог угод СОТ та Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС приведено положення Закону «Про розвиток автомобільної промисловості України». Зокрема, скасовано вимоги щодо наявності не менше половини комплектуючих українського походження при виробництві автомобілів та комплектуючих, а саме визначення країни походження виписано згідно з правилами СОТ.

Стосовно металургії

Урядові так і не вдалося переконати депутатів включити до порядку денного законопроект №7563, яким пропонувалося знизити ставки вивізного мита на відходи та брухт чорних металів з 30 євро до 25 євро за 1 тонну з 1 січня 2006 року та до 18 євро — з 1 січня 2007-го. Тож розглядатиметься цей документ уже восени.

Натомість у першому читанні ухвалено законопроект «Про скасування заборони експорту (вивезення) брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням». Таким чином, дозволяється вивезення за межі митної території України як давальницької сировини брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів, продуктів первинної металургійної переробки у формі зливків, чушок, пластин тощо, однак на ці товарні позиції запроваджується 30—50-відсоткове експортне мито.

Ми зупинилися тільки на найважливіших моментах, однак і вони дають підстави стверджувати, що за останній місяць роботи парламент виконав річну норму прийняття законопроектів, пов’язаних зі вступом України до СОТ. Звісно, Президент і уряд хотіли, аби було ухвалено всі необхідні законодавчі акти. Адже це дозволило б країнам–членам СОТ за період літньої паузи оцінити спроможність Україні працювати вже в рамках нового законодавчого поля. Втім, шість ухвалених документів і серед них закон про диски — теж непоганий результат.

Отже, залишається сподіватися, що керівництво США і ЄС таки підтримають нашу країну і, заплющивши очі на якісь недоопрацювання, дадуть шанс Україні завершити переговорний процес з винесенням питання про затвердження Звіту Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ на Гонконзькій конференції у грудні ц.р. У такому разі повноцінним членом цієї поважної організації Київ зможе стати лише до кінця наступного, 2006 року — після ратифікації відповідного протоколу та прийняття усіх необхідних законів. Крім усього іншого, це означатиме кінець 13-річного блукання манівцями й вихід на вторований шлях світового розвитку.