ПОЛІТИЧНІ ПІДСУМКИ ПЕРШОГО АГРАРНОГО АЖІОТАЖУ

У дійстві за назвою «приборкування аграрного лобі» прем’єр двічі з’являвся на сцені з рушницею і жодного разу не вистрілив. Вперше це сталося навесні, коли уряд поцікавився розподілом шестисот мільйонів гривень державних дотацій, які аграрне лобі затребувало в рахунок втрат майбутнього врожаю. Як писало «Дзеркало тижня» (№26—27, 12—25.07.03), уряд затребував цільовий розподіл необхідної допомоги; історія закінчилася тим, що дотацію так і не було виділено. Та в липні, після продовольчого ажіотажу, аграрне лобі одержало дотацію, і не 600, а 760 млн. гривень.

А 23 липня маленький дощ із великої хмари пролився на Рижука і Кириленка — впливових членів аграрного лобі. Прем’єр обмежився грізним попередженням на адресу аграрного блоку. Не виключено, що стриманість у діях Януковича була викликана нездатністю домогтися указів про звільнення. Рижук — близька до Литвина людина, а прізвище непотоплюваного ще з часів Лазаренка Кириленка стала синонімом «священної корови». У разі нових проблем в аграрному секторі Кириленко і Рижук, за словами прем’єра, можуть-таки бути звільнені. Проте (і це безперечний мінус для прем’єра) з 23 липня Янукович несе особисту відповідальність за дії Кириленка і Рижука, тобто залежить від дій аграрного лобі. По-перше, прем’єр визнав, що в червні в країні спостерігалася продовольча криза. Хоча факти свідчать, що на момент підвищення споживчого попиту (і відповідно стрибка цін) у державних запасниках зерна було рівно вдвічі більше, ніж необхідно, аби безболісно дійти до наступного врожаю. По-друге, прем’єр визнав провину міністра і віце-прем’єра, але продовжив їхнє перебування в уряді — тепер уже під свою відповідальність.

І в березні, і в червні прем’єр так і не вдався до реальних дій з приборкання аграрного лобі. І мова навіть не про формальні відставки. Суть ефективних дій мала полягати в ліквідації системи державних дотацій сільському господарству або в докорінній зміні процедур і цілей їхнього надання. Аграрне лобі не зосереджене в окремих міністерствах або кабінетах. Це сотні людей, пов’язаних між собою системою фінансової підтримки держави. Якщо з цієї системи видалити один елемент, він одразу відновиться — на місце звільненого міністра призначать нового. Янукович зберіг діючу систему фінансової допомоги держави сільському господарству, і аграрне лобі, як і раніше, сильне. Нинішня заява прем’єра про особисту відповідальність Кириленка і Рижука може викликати потужну відповідну реакцію. Не виключено, що восени країну очікує нова криза під час сівби озимини.

Навіть якщо рішення Кабміну стосовно губернаторів було узгоджене з Президентом, не виключено, що Президент вирішить зберегти когось із глав
обладміністрацій. Розмови про можливу відставку дніпропетровського губернатора Миколи Швеця ходять щонайменше три роки. Проте невдоволення ним Президента загальновідоме, так само як і особисте невдоволення глави адміністрації Президента Теофілом Бауером. Тобто, цілком можливо, що Януковичу «спустили згори» список губернаторів, чий час минув. А це говорить про те, що прем’єр, замахнувшись, зміг ударити лише по тих фігурах, на які йому було вказано.

Суттєві хиби виявлені в роботі двох міністрів-трудовиків — Валерія Хорошковського й Олексія Костусєва. Додаючи до них Миколу Швеця, Янукович демонструє агресію щодо «Трудової України» як політичної сили. Саме так це і було сприйнято. У результаті знижується ймовірність того, що й надалі «Трудова Україна» активно виступатиме за збереження нинішнього уряду.

За зовнішньої агресивності, дії Януковича є швидше захистом, ніж атакою. Янукович як потенційний кандидат на посаду Президента перебуває у вельми складному становищі: із прем’єрського крісла найважче перебратися на посаду глави держави. Виборчу кампанію дуже складно провести без зазначення винних у низькому рівні життя. У прем’єра є лише три вектори критики за погану соціальну ситуацію в країні. Перший вектор — це парламент. Та якщо Янукович розгорне критику на адресу депутатів, уряду не вдасться провести через парламент жоден хоч скільки суттєвий закон. Другий вектор — Президент, що фактично виключено. Третій — члени уряду. З одного боку, Януковичу як імовірному кандидату на посаду Президента для успішної кампанії потрібен успіх економічної політики, отже, команда із здійснення реформ. З іншого боку, для нього велика спокуса розглядати уряд як передвиборний штаб. І прем’єр критикує тих членів Кабміну, які, на його думку, можуть бути учасниками штабу іншого кандидата. Тим самим можливість створити в Кабміні єдину команду різко зменшується. Не забуваймо і про те, що нинішній уряд — плід парламентської квазікоаліції. Кожен випад прем’єра проти міністрів, які представляють це парламентське утворення, ускладнює стосунки з фракціями. Першою такою дією було звільнення міністра екології від НДП. Втім, Пінчук — не Пустовойтенко; крім того, напруженість із трудовиками збільшує сукупне невдоволення учасників більшості, де в засідці давно затаїлися есдеки.

Отже, проміжний фініш у розгляді аграрного питання приніс Януковичу два результати. Прем’єр виграв електорально, коли після продуктового ажіотажу ЗМІ повідомили про масові звільнення в різноманітних органах влади. Проте політична еліта зрозуміла, що Янукович обмежений у можливості виконувати прийняті ним рішення і, схоже, перебуває в суворо відведених йому межах, які поки що істотно вужчі меж прем’єрської посади.