Міністром палива та енергетики України в уряді Юлії Тимошенко призначений Іван Плачков, який займав до цього посаду глави ВАТ «Київенерго».
Щоправда, заслужений енергетик України І.Плачков 1999 року вже очолював енергетичне відомство — тоді ще Міністерство енергетики України. «Покермувати» енергетикою країни йому вдалося менше року (при прем’єрі В.Пустовойтенку та ПЕКівському віце-прем’єрі В.Куратченку). Як згодом висловився мер Києва Олександр Омельченко: «Керівника «Київенерго» Івана Плачкова в мене «позичили» на посаду міністра, а через 10 місяців зняли нібито за розвал галузі. Думаю, проте, що справжньою причиною звільнення стала його вимога деприватизувати обленерго, які платили по 3—4% «живих» грошей».
Після відставки І.Плачкова основні енерговідомства країни були об’єднані в Мінпаливенерго, яке очолив нині вже тричі відставний міністр С.Тулуб...
Іван Васильович Плачков народився 23 листопада 1957 року в с.Криничне на Одещині. Після закінчення 1980 року Одеського політехнічного інституту (факультет атомної енергетики) як інженер-паливоенергетик був направлений на Київську ТЕЦ-5, де працював обхідником, машиністом, начальником котлотурбінного цеху, головним інженером.
З 1994-го — головний інженер виконавчої дирекції ВЕО «Київенерго»; через рік — в.о. генерального директора. З квітня 1998 року — голова правління та генеральний директор АТ «Київенерго».
У лютому–грудні 1999 року очолював Міністерство енергетики України, після чого повернувся на попередню посаду. Хоча аж до початку осені 2001 року тодішній віце-прем’єр Олег Дубина (нині — глава НАК «ЕКУ») намагався повернути І.Плачкова вже до Мінпаливенерго. Та безуспішно: за іронією долі саме в той час ЄБРР поставив фінансування добудування двох блоків на АЕС України в залежність від приватизації «Київенерго».
Про його політичні переконання можна сказати так: в душі Іван Васильович — комуніст, на людях — центрист, судячи зі справ — великий радянський керівник, а в житті — міцний капіталіст. Свого часу він устиг побувати в депутатах Київради. На виборах 2002-го невдало балотувався в депутати Верховної Ради (141-й виборчий округ). Та ще доти доклав чимало зусиль для створення «партії Сан Санича» «Єдність».
Під патронатом О.Омельченка І.Плачков багато років зміцнював монопольне право «Київенерго» обігрівати та освітлювати столицю, що загалом збігалося з інтересами київського голови. До певного часу...
І хоча дехто ставить у пряму залежність призначення Івана Васильовича з тим, що його дача розташована поруч із дачею Віктора Андрійовича, насправді значною мірою своєю нинішньою міністерською посадою І.Плачков зобов’язаний саме О.Омельченку. Зближення Сан Санича з Віктором Ющенком в останні тижні дозволило йому пролобіювати призначення свого енергетичного протеже. І навіть якщо Сан Санич скаже, що у такий спосіб він готує собі наступника в особі Івана Васильовича, це мало схоже на правду. «Розкрутити» І.Плачкова в широких колах до масштабу реального кандидата на серйозну посаду — завдання практично непосильне, а робити це у вузькому колі просто немає потреби. Та й Сан Санич у доступному для огляду майбутньому залишати крісло мера не збирається. А І.Плачков навіть не заїкався про те, що хотів би його зайняти. До того ж «м’язи» він накачав, будучи главою «Київенерго», яке перетворив майже в самодостатню енергодержаву, спокій якої лише іноді порушували газовики вимогами оплатити газ. І, зрештою, енергосамостійність глави «Київенерго» стала дратувати О.Омельченка.
Отже, дуже схоже, мер Києва не наступника собі готує в особі І.Плачкова, а позбувається можливого конкурента. Тим паче, що для нинішнього Кабміну І.Плачков — відносно безконфліктна кандидатура.
До його професіональних навичок і досвіду роботи в енергетиці більшість опитаних «ДТ» експертів особливих претензій не мають. Хіба що зауважують: «кермувати» енергокомунальним господарством столиці й керувати енергетикою (гідро-, тепло-, атомною) — нафтогазовою та нафтопереробною, нафтотранспортною і вугільною галузями, тобто енергоринком країни взагалі — це дві великі різниці.
Стосовно ж особистісних нюансів, то люди, які добре знають І.Плачкова, підкреслюють: він має надзвичайну пам’ять: не забуває навіть дрібниць, які хоч трохи засмутили його...
Крім того, в останні роки в Івана Васильовича виникла звичка регулярно шерстити кадри — щоб не засиджувалися і не мали можливості сфабрикувати за його спиною якісь «обхідні» схеми...
Визнаний метр енергетики, який свого часу пропрацював 11 років у Міністерстві енергетики України, Віталій Федорович Скляров про призначення І.Плачкова главою Мінпаливенерго України сказав так: «Це найвдаліша кандидатура (після мене). Його не потрібно вчити, він уже готовий працювати міністром. І потім, Плачков — боєць».
На запитання про те, чи впорається новий глава Мінпаливенерго з поставленим завданням, В.Скляров відповів, що: «Для початку треба чітко сформулювати завдання. І дати відповідні повноваження. Якщо ж усе буде в тому самому стані, що й в останні роки, то жоден міністр не впорається».
Пан Скляров правий, оскільки як міністр палива та енергетики країни зможе управляти галуззю, якщо в підпорядкуванні міністерства, за великим рахунком, залишилися тільки високочастотні лінії електропередачі та диспетчерський центр? Усе інше паливно-енергетичне господарство частково або цілком приватизоване, або передане в оренду...
Менше ніж за тиждень до призначення міністром, ще будучи главою «Київенерго», І.Плачков заявив, що ВАТ «Київенерго» у разі збільшення ціни на газ ініціюватиме підвищення тарифів на тепло- і електроенергію. І.Плачков підкреслив, що частка вартості газу в структурі виробленої компанією тепло- і електроенергії становить 70%. «Рівень тарифів напряму залежить від ціни на газ. І у разі підвищення ціни, ми відразу ж внесемо пропозицію щодо збільшення тарифів».
Він також зазначив: ініційоване підвищення тарифів може бути зумовлене можливим високим рівнем інфляції в країні, що призведе до подорожчання устаткування і матеріалів, використовуваних компанією у виробництві.
Нагадаємо, що тарифи на теплову енергію, реалізовану «Київенерго» для споживачів Києва, встановлює Київська міскдержадміністрація, а на електроенергію — НКРЕ.
Цікаво, що з приводу цін на енергоносії і тепло для споживачів скаже Плачков-міністр? Особливо, якщо врахувати, що газ для комунальних потреб (та й для більшості промислових споживачів) поставляє «Газ України» — дочірня компанія НАК «Нафтогаз».
До речі, кажуть, що в ході кадрової перестановки, яка триває дотепер, глава НАК «Нафтогаз України» Ю.Бойко поставив в.о. прем’єра перед вибором: або його відставка, або газ для України. Вибирайте. До того ж донедавна голова правління НАКу Ю.Бойко одночасно був і першим заступником міністра палива та енергетики України. А сам «Нафтогаз» від часу створення підпорядковується не профільному міністерству, а напряму Кабміну.
Новий міністр якимось чином має розкермувати ситуацію з енергоринком, тобто з усіма його учасниками, включаючи вуглярів, а також виробити якісь правила співіснування з НАК «Енергетична компанія України», НАК «Вугілля України», НАК «Нафтогаз України» та їхніми дочірніми компаніями й підрозділами, НАЕК «Енергоатом», НЕК «Укренерго», Чорнобильська АЕС, врешті-решт. А ще є транзит і експорт електроенергії, газу, нафти, нафтопродуктів, де проблем вагон і маленький візок (зокрема і для Генпрокуратури). Є розбалансований внутрішній ринок нафтопродуктів і російські власники найбільших нафтопереробних заводів України, які перебувають у вичікувальній позиції; є і вугільне виробництво з його такими наболілими проблемами. І все це господарство нині, м’яко кажучи, працює в автономному режимі. Є також міжнародні контракти, зобов’язання і проекти, як, наприклад, проект ЄАНТК (нафтопровід Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ — турбота українсько-польського СП «Сарматіа»), українсько-російський газотранспортний консорціум, із яким щось треба вирішувати, Бурштинський енергоострів — із проектом збільшення експорту електроенергії в Європу, і ще маса інших проектів. Усі вони без особливої перспективи ні добре ні погано розвивалися або блокувалися в умовах відсутності цілісної, продуманої державної енергетичної стратегії та політики.
Ось таке господарство (загалом) дісталося новоспеченому міністру палива та енергетики України Івану Плачкову. Чи під силу йому така ноша — стане ясно дуже швидко.