Хав’єр СОЛАНА: «Я не бачу жодних загроз демократії в Україні»

Приїзд впливового брюссельського функціонера Хав’єра Солани до України був досить несподіваний. Принаймні ніхто з причетних до організації візиту дипломатів не зміг підтвердити, що він був плановий. З офіційних заходів — лише нагородження Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки орденом Ярослава Мудрого. Щоправда, сумнівно, що Солана приїжджав до Києва спеціально, аби отримати нагороду від Віктора Ющенка: серед пріоритетів головного дипломата Євросоюзу напевно є більш значимі питання. Але уваги спостерігачів не може уникнути інша подія — неформальний саміт Євросоюзу у фінському місті Лахті, присвячений енергетичним питанням. На вечерю в рамках саміту, до речі, був запрошений президент Росії Володимир Путін. (Хав’єр Солана дав учора інтерв’ю «ДТ» якраз незадовго до свого вильоту у Фінляндію). Через тиждень, 27 жовтня, у Гельсінкі відбудеться ще один, не менш важливий захід — саміт Україна—ЄС. В обох випадках для Європейського Союзу вкрай важливо розуміти, з якою Україною доводиться мати справу нині. Схоже, що двох візитів прем’єр-міністра Віктора Януковича до Брюсселя виявилося не зовсім достатньо, щоб досконально розібратися в лабіринтах української політики після парламентських виборів. Інакше кажучи, в ЄС могли просто заплутатися, «хто в хаті хазяїн»... На спільній прес-конференції з Віктором Януковичем брюссельський гість чітко дав зрозуміти, що ЄС дещо збентежений частими внутрішньополітичними пертурбаціями в Україні. Зокрема він зазначив, що ЄС хотів би прояснити ситуацію напередодні саміту в Гельсінкі, «оскільки там розглядатимуть важливі питання». Втім, учорашня розмова «ДТ» з Хав’єром Соланою дає змогу зробити висновок, що йому вдалося зрозуміти, хто є «головним». До енергетичного питання брюссельський функціонер поставився з особливою акуратністю, намагаючись обходити гострі для Росії моменти. На прес-конференції він чітко дав зрозуміти: Європейський Союз у переговорах з Росією про енергетичне співробітництво має намір ураховувати інтереси України. Хоча в інтерв’ю він не уточнював, у чому саме можуть полягати спільні кроки Києва і Брюсселя для запобігання можливій новій «газовій атаці». Зміст його відповіді зводився більше до того, що ЄС не дружить із кимсь проти когось, із чого випливає, що енергетична безпека багато в чому залежить насамперед від самої України. Хоча навряд чи в цьому плані слід звинувачувати Брюссель, який був, м’яко кажучи, обтяжений газовими домовленостями Києва і Москви на початку цього року. У неформальних розмовах європейські дипломати зізнаються, що Україна, очікуючи допомоги від ЄС, могла б принаймні порадитися, перш ніж піднести всім несподіваний подарунок у вигляді малозрозумілого ринковому брюссельському розуму документа про створення «РосУкрЕнерго». «ДТ» спробувало з’ясувати, з якими враженнями Хав’єр Солана залишав учора Україну.

— Пане Верховний представнику, складається враження, що головна мета вашого візиту до Києва — розібратися у новій внутрішньополітичній ситуації в Україні «на місці подій». Які висновки ви зробили для себе?

— Я зустрічався з президентом Віктором Ющенком, прем’єр-міністром Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко. Ми обговорювали економічну ситуацію в Україні, відносини з Євросоюзом. Як ви знаєте, у політичному сенсі картина у вашій країні змінилася. В економічному плані Україна розвивається нормально. Київ докладає зусиль до приєднання до СОТ. Якщо Україні вдасться це зробити, то тоді можна буде розпочати переговори зі створення зони вільної торгівлі з ЄС. Я дуже сподіваюся, що стабільність стане реальністю в Україні і прогрес у реформуванні триватиме.

— Ви змогли розібратися, хто відіграє в Києві вирішальну роль у проведенні зовнішньої політики після набуття чинності політичною реформою?

— Ми змогли багато що обговорити з приводу вашої політики. Забагато часу — від парламентських виборів і дотепер — знадобилося для формування уряду. Нарешті його створено. Однак днями стало відомо про відставку міністрів від «Нашої України». Хто відповідає за країну? Президент. Прем’єр-міністр відповідає за виконання управлінських функцій.

— ЄС готується до переговорів з Україною і Росією щодо підготовки нових документів, які замінили б угоди про партнерство і співробітництво. Термін дії україно-єесівського документа завершується наступного року. Наша країна заявила про своє прагнення стати членом ЄС, Росія ні про що таке не заявляла. Чи буде враховано цей факт, коли готуватиметься так звана посилена угода з Україною?

— Ці угоди будуть різними, тому що країни різні. Обидва документи плануються глибшими, ґрунтовнішими за попередні. У якихось сферах партнерство буде глибшим із Україною, а в якихось — із Росією. Чи зафіксується в новій угоді пункт про прагнення України вступити до ЄС? Переговори ще не розпочалися. Але я не думаю, що про це можна вести мову найближчим часом, через місяць або рік. Двері ЄС відчинені, однак поки що рано говорити про конкретні дати. Можливо, найпривабливіший орієнтир для України сьогодні — це рух до зони вільної торгівлі з ЄС. Тоді ми зможемо поліпшити наше економічне співробітництво. Але перед цим парламент України мусить ухвалити деякі закони, які дозволили б країні приєднатися до СОТ.

— Під час торішнього саміту Україна—ЄС у Києві було підписано Меморандум про співробітництво в енергетичній сфері. Невдовзі після цього підписання Україна, як і ряд країн Євросоюзу, відчула на собі газовий пресинг Росії. Які, на ваш погляд, спільні кроки повинні зробити Київ і Брюссель, щоб надалі запобігти повторенню такої «газової атаки»?

— Ситуація в енергетичній сфері змінилася. На сьогодні це дуже серйозне питання. Відносини Європейського Союзу з Україною і Росією пріоритетні, з енергетичної точки зору, оскільки постачання газу з Росії відбувається через територію України. Тому ЄС зацікавлений у хороших і стабільних відносинах між Києвом та Москвою.

— Ви маєте намір порушувати «українське питання» на зустрічі з Володимиром Путіним?

— Я не вважаю, що Євросоюз повинен дискутувати про Україну з керівництвом Росії. Я знаю, що наступного тижня прем’єр-міністр Віктор Янукович зустрінеться зі своїм російським колегою, щоб спробувати вийти на завершальну стадію переговорів про ціну на газ.

— Чи сформульовано спільну енергетичну політику ЄС щодо Росії? Чи Москва й надалі укладатиме газові угоди з кожною країною — членом Євросоюзу окремо, використовуючи ціновий важіль із політичною метою?

— Сьогодні (у п’ятницю. — Ред.) увечері ми плануємо разом із президентом Володимиром Путіним ґрунтовно обговорити питання енергетики. Спільну енергетичну політику створити нелегко, адже до Європейського Союзу входять країни, які мають справу з різними постачальниками газу. Не можна сказати, що всі держави ЄС отримують енергоносії від одного головного постачальника. Хоча для ряду країн Євросоюзу Росія — основний постачальник. Але ми маємо намір визначити спільну політику у сфері енергетики — в тому числі й стосовно країн, які поставляють енергоносії. Я також хотів би підкреслити, що енергетична безпека стала дуже важливим елементом безпеки ЄС у цілому. Країни — члени Європейського Союзу мають спільно вирішувати такі питання. Ми повинні обговорити реальні шляхи досягнення нашої колективної мети.

— ЄС завжди дуже акуратно дає свої оцінки загрозам демократичному розвитку Росії. Ви усвідомлено розмінюєте права людини на газ? Наскільки, на ваш погляд, рівень демократичних перетворень в Україні необоротний? Чи бачить ЄС — і в чому — різницю між рівнем демократії в Україні і Росії?

— Я вважаю, що демократичні зміни в Україні необоротні. Парламентські вибори у березні довели це — вибори були чесними й вільними. Такий висновок зробили всі спостерігачі. Але я не думаю, що можна порівнювати рівень демократій у країнах. Україна справді зробила помітний крок у зміцненні демократії на останніх виборах.

— Хто або що може загрожувати демократичному розвиткові України?

— Я не бачу жодних загроз демократії в Україні.

— ЄС дуже тісно співпрацює з Україною у питанні розв’язання придністровського конфлікту. Ряд представників Партії регіонів неодноразово висловлювалися за скасування чинного митного режиму на придністровській ділянці україно-молдавського кордону. Чи отримали ви гарантії від українського уряду (а саме від прем’єр-міністра), що Україна й надалі дотримуватиметься раніше досягнутих угод із Молдовою і Євросоюзом?

— ЄС, як відомо, бере участь у переговорах із вирішення дуже сумної ситуації, що склалася навколо Придністров’я. Ми співпрацюємо з місією із прикордонного контролю в Україні. Переговори щодо придністровського врегулювання проходять повільно, що не може не засмучувати. Придністров’я — свого роду чорна діра в цій частині Європи. Наскільки я зрозумів, митний режим не буде змінено. Принаймні про це мені говорили в Києві.