Феодосійський десант

Звісно, після відпрацьовування на території України всіляких інформаційних спецоперацій у рамках виборчих кампаній-2004 і 2006, уже нічому дивуватися не варто і, передусім, — цинізму розробників і виконавців, включаючи помітних політиків, які претендують на ключову роль у державі. Але тут випадок особливий — у певному сенсі навіть клінічний, адже з кожним днем накручування пристрастей навколо «подій у Феодосії та Криму» виникає дедалі більше підозр: або всі збожеволіли, або окремі товариші тримають співгромадян за повних ідіотів. Найкраще, звісно, скористатися порадою професора Преображенського і перестати натщесерце читати газети й особливо, додамо, — дивитися телевізор. Тому що відмінності між дійсністю і картинкою на екрані чи в газетному репортажі не просто разючі.

«Масові акції протесту в Криму», пов’язані з прибуттям корабля «Едвантедж» із американськими військовими, відбуваються виключно у віртуальному просторі. Ніде більш, окрім Алушти, де в санаторії «Дружба» якийсь час жили резервісти-будівельники, і Феодосії, організовані Партією регіонів, вітренківцями і комуністами пікети та мітинги не проходили. Тому твердження типу «Крим захлеснули протести громадськості» — нахабна брехня.

Із російськими ЗМІ все зрозуміло — вони створюють необхідне тло і видимість підстав для грізних заяв своїх політиків і державних діячів, включаючи держдумівське звернення до ВР України. Тому всі провідні телеканали відряджали до Криму, де вже є їхні корпункти, додаткові знімальні групи з Москви. Важливішим є інше: інтереси кого й якої країни представляють ті вітчизняні медіа, хто впритул не бачить усю нарочитість і навіть потішність антинатовських заходів? Три-п’ять виряджених в уніформу нетверезих чолов’яг, які називають себе кримськими козаками і несуть вахту в двох маленьких наметах у порту, та півтора десятка пенсіонерів біля санаторію Міноборони, котрі викрикують расистські лайки услід афроамериканцям, півдюжини заїжджих молодожириновців — це й є «протести громадськості Криму», що тривають другий тиждень? Навіть оголошений, але не здійснений, приїзд Віктора Януковича (депутатський десант «регіоналів» очолив Євген Кушнарьов) зібрав на мітинг у Феодосії лише близько 1500 чоловік, причому з усього Криму.

При цьому треба розуміти: більшість населення Криму, і це підтвердили вибори, налаштована проти вступу України в НАТО, і охоче підтримає заклики до справді масових акцій. Тому нинішні дії організаторів протидії Києву видаються радше як шантаж чи тиск, зокрема й у зв’язку з переговорами щодо формування парламентської коаліції. Підтвердження цього — останні заяви Віктора Януковича з приводу кримських подій, які вінчає недвозначне застереження: без широкої коаліції «Україну очікують смутні часи».

Брехня друга — ВР автономії оголосила Крим «зоною без НАТО». Немає такого рішення парламенту АРК. Є заява депутатів ВР Криму, прийнята на депутатських зборах, які проходили в сесійному залі.

Історія цікава. Оскільки очікувано показала несамостійність керівництва парламенту. На сесійному засіданні минулого тижня пропозиції розглянути питання щодо підготовки навчань «Сі бриз-2006» і прибуття американських військових не були підтримані спікером А.Гриценком — засідання було позачерговим, із єдиним урядовим питанням на порядку денному. Обмежилися зверненням президії до ВР України і президента, розповсюдженим у вихідні. Однак потім, за інформацією з апаратних надр, у суботу відбулася зустріч А.Гриценка з В.Януковичем і вирішено було депутатів скликати. Але у вівторок було відкрито не засідання парламенту, а депутатські збори. Про це, поправляючи колег, не раз повторював спікер, який придумав кумедне формулювання «збори депутатів, що проходять у режимі пленарного засідання». Те, що потім із голосу було підтримано пропозицію вважати збори пленарним засіданням, у жодні регламентні рамки не лізе. Пояснювати різницю між прийнятою на зборах заявою і рішенням парламенту немає потреби — через очевидність. Тому списувати все на масовий непрофесіоналізм журналістів (який таки має бути) не варто. Рядова технологічна підміна понять для підкріплення міфу «Крим повстав проти агресії НАТО». Туди ж слід віднести тупо чи навмисно повторювані за політиками звороти: «війська НАТО» — бо таких не існує в природі; «натовські навчання «Сі бриз» — бо НАТО до них стосунку не має; «військовий вантаж, у т.ч. зброя, незаконно завезена на територію України» — тому що на території України їх немає — всі вантажі перебувають під митним контролем, а отже, ще не пройшли кордон. Про ретрансляцію неперевірених заяв місцевих депутатів і учасників акції про «розкриті контейнери з хімічною зброєю», перекидання зброї на полігон й інші чутки, за які хапаються ЗМІ з огляду на відсутність реальних подій, але дотримуючись вказівки «тримати тему», і говорити не хочеться.

Що ж стосується заяви депутатів, то, уважно прочитавши підписаний спікером остаточний текст, ви здивуєтеся некатегоричності формулювання: «Висловлюючи інтереси кримчан, Верховна Рада АРК заявляє протест проти незаконної присутності підрозділів збройних сил США і НАТО на території автономії, виступає за оголошення Криму територією без НАТО» (виділено авт.). Тобто ВР заявила про свій намір, а не прийняла рішення. У правовому ж плані ця заява і зовсім нічого не означає. Як сказав постпред президента в АРК Геннадій Москаль, із таким же успіхом депутати могли проголосувати «за оголошення Криму територією без сексу».

Брехня третя — органи влади автономії та місцевого самоврядування не були поінформовані про майбутні навчання, заходження корабля, вантажі тощо. У попередньому номері «ДТ» публікувало копію листа в.о. командуючого ВМСУ І.Кабаненка меру Феодосії В.Шайдерову, де, окрім іншого, наводився і перелік вантажів. Такі ж листи було направлено за 16-ма адресами — усім керівникам, так чи інакше причетним до майбутніх маневрів відомств автономії, у тому числі і прем’єру Криму Бурдюгову. Більше того, як повідомив «ДТ» командуючий ВМС України Ігор Тенюх, представники командування ВМС України ще в лютому зустрічалися з цього питання із паном Шайдеровим, який і тоді обіймав посаду міського голови Феодосії. Якщо Володимир Олександрович забув — нехай подивиться публікації місцевих газет «Кафа» і «Победа», які цю зустріч висвітлювали, інформуючи місцевих жителів про майбутні навчання на Старокримському полігоні.

Повну інформацію щодо планів і дій військових мав можливість отримати і кримський спікер Анатолій Гриценко — адже Ігор Тенюх особисто зустрічався з ним 19 травня, і голова парламенту міг, за бажання, з’ясувати всі цікаві йому питання. За словами командуючого, жодних зауважень і побоювань із боку А.Гриценка він не почув, «була нормальна, конструктивна розмова, що свідчить про бажання взаємодіяти у виконанні указу президента». Жодних застережень чи протестів не було і з боку феодосійського мера В.Шайдерова, із котрим представники командування ВМС зустрічалися не один раз. Та що казати — «Сі бриз» планувався до проведення вже вшосте, і ці навчання стали для Криму явищем звичним. Цього разу, каже І.Тенюх, українські моряки, окрім традиційного відпрацьовування взаємодії підрозділів різних країн у миротворчій операції на морських полігонах і на суходолі — у Старому Криму, вперше могли б провести відпрацьовування заходів щодо контролю за судноплавством, що дуже важливо для українських ВМС.

Однак слід визнати: обвинувачення в недостатньому інформуванні громадськості з боку української влади справедливі. Інакше не було б так очевидно, що інформаційну війну за Крим Київ програє, і не Партії регіонів, а Москві. Невже хтось сподівався, що у сформованої в країні ситуації, опозиція, навмисно напередодні виборів проваливши ухвалення відповідного закону, не помітить підготовки до навчань і заходу в порт Феодосії «Едвантеджа»? Що Росія знехтує таким приводом показати, що може реально впливати на події в Криму і, відповідно, в Україні?

Весь цей час представники влади, по суті, виправдовуються, спростовуючи «качки» і відбиваючи брехливі повідомлення російської преси, тиражовані й українськими ЗМІ. Причому із запізненням. Міліцейські генерали, приміром, кинулися спростовувати повідомлення про масові акції протесту лише наприкінці цього тижня. А раніше що, команди міністра не було? Представник президента в АРК Геннадій Москаль із жалем каже, що іноді йому здається, що тільки він і заявляє щось у Криму з цього приводу, «решта ж сидять і чекають, коли ВР України прийме рішення. А якщо його не буде? То потрібно ж пояснювати людям дії влади, потрібно розрулити ситуацію, привести все в правове русло».

Повторюся, «протести, які охопили Крим» поки що існують лише в інформпросторі. І ще не пізно випередити розгойдування ситуації до реальної загрози громадянському миру в Криму, виникненню сутичок на міжнаціональному грунті. А передумови до того, що буде використана і ця технологія, уже є — чого варті заяви Н.Вітренко про те, що американська база потрібна в Криму для підтримання створення кримськотатарської автономії. Мовчання влади з приводу таких провокаційних випадів, відсутність ініціативи в інформаційному потоку рівноцінне згоді пустити розвиток подій за чужим сценарієм. У цілому ж ситуація з «феодосійським десантом» чітко позначила всі проблеми, які існують по вертикалі центр—автономія, засвідчила повну відсутність реального розуміння прихованих загроз і механізмів оперативного реагування.

Дуже хочеться нарешті почути від представників влади про законність діяльності і фінансування формувань, які іменують себе кримським козацтвом і спливають щоразу у тривожну пору. У Феодосії вони привернули увагу дещо зміненою уніформою, на куртці ззаду написано «козачий патруль», а на шевронах — «козачий спеціалізований загін». Інакше кажучи, загін спецпризначення? За яким правом ці люди зупиняють і здійснюють огляд легковиків і вантажівок, що виїжджають із воріт порту? Запитання адресуємо дорогим правоохоронцям, у чиїй компетенції — стежити за законністю діяльності таких-от формувань, в арсеналі яких, як правило, є не лише нагайка.

Незрозуміло, чому така стриманість в інформуванні тієї ж громадськості з приводу відвертої та нахабної діяльності в Криму організацій, породжених за межами країни і звідти керованих, у тому числі й під час акцій у Феодосії. Г.Москаль погоджується, що дії таких організацій, які «то перешийок копають, то українську мову в Криму забороняють, необхідно вивчити. Тому було проведено нараду і дано доручення протягом двох тижнів вивчити матеріали щодо діяльності таких організацій. Якщо вони не працюють у правовому полі України — як і в усьому світі, вони мусять у законному порядку припинити свою діяльність. Однак Україна не повинна скочуватися до білоруського досвіду, висилаючи всіх, у кого немає українського паспорта». Україна не Білорусь — і молоді ЛДПРівці, громадяни РФ, затримані міліцією під час акцій протесту, рішенням суду були звільнені, і депортація їм не загрожує. Тепер варто чекати підмоги від російських комуністів, оскільки лідер КПРФ Геннадій Зюганов уже заявив: «Ми провели консультації з нашими товаришами з України і домовилися про спільні акції проти натовської вояччини».

Тут саме час згадати про курортний сезон, який кримчан годує. За даними Міністерства курортів і туризму АРК, акції протесту проти проведення в Криму українсько-американських військових навчань «Сі бриз-2006» віджахнули вагому частину відпочиваючих. За словами заступника міністра курортів Марини Слєсарєвої, через складну суспільно-політичну ситуацію в Криму багато туроператорів країн СНД і України розривають раніше укладені контракти на придбання путівок у кримські оздоровниці: «Наші туроператори щодня електронною поштою десятками отримують відмови на пропозиції відпочинку в Криму з таким текстом: «Регіон нецікавий». За останні два тижні від путівок у оздоровниці Євпаторії, Феодосії, Севастополя уже відмовилися майже три тисячі чоловік.