Загадковий і непередбачуваний середньостатистичний представник нашого великого українського народу. Про нього говорять, ніби він інертний, пасивний і слабо сприймає різноманітні ініціативи. Його безуспішно намагаються вивести на вулиці й навернути до активного політичного життям. А він тим часом студіює підручники з конституційного права і, прокидаючись серед ночі, кидається до письмового столу, щоб занотувати думку, що йому наснилася, з приводу національних особливостей бікамералізму. Ось над чим, виявляється, він сушив свою голову, поки окремі представники влади переймалися питанням: що ми будуємо і куди сунемо? Ось чим було поглинуто все його єство в той час, коли одні відрощували рейтинги, а інші намагалися цьому перешкодити. Потрібно було лише вгадати жагуче бажання, яке протягом усіх останніх років доймало українського громадянина, і дати йому, нарешті, здійснитися.
Країну охопив ажіотаж. Тільки не потрібно спантеличено перезиратися та знизувати плечима. Якщо ви досі не побували на зборах трудового колективу й не підготували статтю в районну газету про своє бачення конституційної реформи, то вам слід зазирнути в свій паспорт, аби про всяк випадок перевірити громадянство. Бо коли ви зайдете на офіційний сайт Президента України, то переконаєтеся: весь народ у єдиному пориві палко обговорює запропоновані главою держави зміни з удосконалення Основного Закону. Ох, шкода, не можна на газетний текст накласти музичне супроводження! Але все-таки спробуйте, читаючи це, напружити уяву та прокрутити в голові мелодію типу «Время, вперед!»: «... Обговорення проекту закону України «Про внесення змін у Конституцію України» продовжується в трудових колективах Миколаївської області. За станом на 25 березня ц.р. в області проведено 1359 заходів, у яких узяли участь близько 57 тисяч чоловік, зокрема проведено 129 нарад, 13 «круглих столів», 299 зустрічей, 918 зборів трудових колективів. У громадські приймальні з питань обговорення законопроекту звернулося 1419 чоловік». Правда, так і спливають у пам’яті роки бурхливої комсомольської молодості?
Та це що! Коли покопатися, можна знайти куди більш «дежавюшні» перли з фронтів. «В Очаківському районі в обговоренні проекту закону України «Про внесення змін у Конституцію України» взяли участь 1542 чоловіки. За період з 11 до 21 березня проведено шість нарад, 31 збори трудових колективів, чотири зустрічі з населенням, одне засідання «круглого столу», одні збори місцевої організації Партії регіонів, колегію райдержадміністрації, засідання виконкому Козирської сільської ради, під час яких розглянуто законопроект. На підтримку законопроекту надіслано чотири телеграми на адресу Л.Кучми від трудового колективу СЗАО «Ольвія» за підписом Героя України Іванова Ф.А., жителів с. Чорноморка, працівників освіти й соціальних працівників району. Внесено 19 пропозицій, що стосуються зменшення кількості народних депутатів, дострокового припинення повноважень народних депутатів до 2004 року та проведення їх виборів одночасно з виборами президента України, збільшення кількості палати регіонів до 150 чоловік. Запропоновано обирати, а не призначати глав облдержадміністрацій і райдержадміністрацій...». Ой, тут, здається, народ не вчитався в президентські пропозиції чи йому не зуміли в доступній формі їх розтлумачити. Який 2004-й! Які 150 чоловік! Яке обирати, а не призначати! А так добре все починалося. Залишається сподіватися, що в телеграмах про це не сказано, і репутація тов. Іванова не постраждає. Оскільки зведення взято з сайта новин Миколаївської області, по дорозі в загальну інформаційну базу можна ще встигнути внести корективи.
А начальству Миколаївської області не завадило б повчитися в керівників інших областей, де «групи представників управління з питань внутрішньої політики... облдержадміністрації здійснюють виїзди на місця з метою надання практичної допомоги в організації процесу обговорення змін до Основного Закону». А на Чернігівщині, приміром, президентський указ «препарували» на апаратному навчанні працівників райдержадміністрацій і районної ради. При цьому, найімовірніше, настільки захопилися, що заразом вивчили Гімн України. Про що й відзвітували перед столичною владою. Ото грамот і медалей наодержують!
Такий професійний підхід до справи гарантовано дає відповідні результати. Повсюдне схвалення й підтримка президентських ініціатив — це само собою. Той-таки офіційний сайт глави держави просто захлинається від «одобрямсу», що переповнює його: «Черкащина виступає за політичну реформу в Україні», «У Севастополі відзначають необхідність змін у системі влади», «Трудові колективи Херсонської області виступають за внесення змін у Конституцію України» тощо. Але куди цікавіше простежити за польотом народної фантазії, який передбачається після ритуальної бурхливої овації ініціативам. Адже від народу, як було йому оголошено, чекають зустрічних ініціатив і пропозицій. У цій частині програми, слід відзначити, за винятком уже наведеного прикладу, відчувається певна криза жанру. Так, учасники одних зборів на Хмельниччині висловилися за «необхідність існування змішаної системи виборів (формування уряду парламентською більшістю, треба думати, влаштовує людей і в нинішньому його варіанті. — О.Д.), а також права Президента призначати глав облдержадміністрацій, котрі неодмінно повинні бути депутатами палати регіонів, а інші двоє представників від області — обиратися в багатомандатному окрузі в рамках області».
Працівники Вінковецького райвідділу внутрішніх справ, провівши збори під керівництвом заступника глави райдержадміністрації, одночасно зі схвальними відгуками про запропоноване Президентом реформування політичної системи держави повідомили про своє бажання збільшити кількість представників від області в палаті регіонів із трьох до чотирьох. А чисельність нижньої палати парламенту — державних зборів — за рахунок розширення палати регіонів зменшити. Взагалі, непогамоване бажання максимально урізати вітчизняний законодавчий орган — дуже поширене явище. І що примітно, потягом до обрізання вирізняються переважно працівники скальпеля: на зборах працівників центральної районної лікарні в Тернопільській області було запропоновано взагалі не вносити ніяких змін у Конституцію до 2004 року, не запроваджувати двопалатний парламент, зате кількість депутатів Верховної Ради скоротити до 250. Але ось що стосується повноважень Президента, то урізати їх не піднімається рука жодного свідомого українця. Більше того, вони дуже переживають, як би в запалі конституційної перебудови глава держави не перестарався з передачею влади від себе парламенту. «У цілому схвалюємо пропозиції Президента про політичну реформу в Україні, але вважаємо — не слід занадто скорочувати повноваження глави держави», — вважають селяни з Кудринців, Лосяча і Бордяківців Борщевского району Тернопільської області.
Тільки куди їм із їхніми боязкими голосами до гучної вимоги жителів міста-героя Севастополя: «Подовжити повноваження Президента на два роки і провести всі вибори 2006 року; для економії коштів вибори провести в один день». За радикальністю підходів конкурувати із севастопольцями можуть хіба що жителі Чернівців, які пропонують затвердити зміни в Конституцію шляхом референдуму. Тут вони, щоправда, трохи займалися плагіатом, або настільки перейнялися ідеями гаранта, що вже перестали відрізняти від власних. Однак їхнього ентузіазму вистачило на те, щоб творчо розвинути президентську думку про референдум, і шляхом усенародного голосування без застосування вето буковинці пропонують затверджувати всі найважливіші закони. Хто визначатиме ступінь важливості, при цьому не вказується. Але, наслідуючи логіку, це також має вирішуватися усенародним волевиявленням.
Однак «не все так погано в нашому домі». І створюване президентським сайтом враження тотальної підтримки і злагоди легко порушується одним рухом руки, що включає пошук інших повідомлень, які стосуються цієї теми. І що ж ми бачимо? «11 сесія Вишневської міської ради (Київська область) одностайно проголосувала проти схвалення тексту телеграми на підтримку звернення Президента України щодо конституційної реформи». Адресатами телеграми мали стати адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабінет міністрів України. Коли депутати міськради поцікавилися у міського голови, хто склав це бравурне послання й ініціював відправлення телеграми, той послався на Києво-Святошинську районну адміністрацію.
Відзначилася у своєму баченні проблеми й Одеса. Чи то увійшовши в образ під час підготовки до першоквітневої «Гуморини», чи то дійсно не зрозумівши до кінця, про що мова, але одесити, підбиваючи підсумок дискусії, висловили думку про те, що «імплементацію рішень усеукраїнського референдуму за народною ініціативою потрібно було провести ще 2000 року». З огляду на свій юний вік, що припускає неабияку частку безпосередності, демонструє своє легковажне ставлення до важливої державної справи і студентство. «Все одно нам, студентам, незрозуміло, навіщо Україні двопалатний парламент...» — пролунало під кінець зустрічі Президента зі студентами Харківського національного університету під час його недавньої поїздки в першу столицю. Війна в Іраку, майбутнє СНД, підвищення стипендії нарешті — ось ті теми, які хвилювали молоде покоління, і питання переважно стосувалися цього.
Про що, власне кажучи, мають скласти свою думку люди, їм, дійсно ніхто не потрудився пояснити. І якщо питання про двопалатний парламент як символ найбільш загадкової для мас новації, швидше за все, буде знято з порядку денного по закінченні всієї цієї «обговорювальної» кампанії, то чому Президент має призначати силовиків, судячи з усього, так і залишиться нерозгаданою таємницею для мас українського населення. Питання, чому глав облдержадміністрацій потрібно призначати, а не обирати, — також ніхто не прояснить. По-хорошому, Президенту потрібно було весь цей час (а минула добра половина відведеного ним же терміну на всенародне обговорення конституційних ініціатив) не сходити з екранів телевізорів. Не кажучи вже про те, що для втягування народу в дискусію з будь-якого питання необхідні телевізійні ток-шоу з представленням як мінімум двох точок зору. У телеефірі ж відсутні навіть монологи на тему конституційної реформи. Що цікаво: Україна нинішнього року вперше бере участь у конкурсі Євробачення, де буде представлена українським поп-виконавцем. І на одному з загальнонаціональних каналів нещодавно з’явився цикл передач, у якому глядачам розповідають про випробування, яке має пережити Україна. Конституційна реформа, звісно, не настільки вдячний матеріал для видовищ і розваг, але хіба за своїм значенням набагато поступається участі нашої країни в міжнародному конкурсі попси?
У президентському указі говориться про необхідність залучення до проведення конституційної перебудови соціологічних служб. І навіть вказано конкретні назви цих організацій. «ДТ» поцікавилося в усіх чотирьох із них, що владою зроблено для того, аби дізнатися думку про запропоновані новації безпосередньо у громадян. І в Київському міжнародному інституті соціології, і в центрі «Соціс», і в центрі «Соціальний моніторинг», і в Центрі Разумкова нам відповіли: «Нічого!». Протягом минулого з дня проголошення доленосної президентської промови місяця до соціологів ніхто жодного разу так і не звернувся ні з офіційним замовленням, ні хоч би з якоюсь пропозицією. Тим часом на розширене масштабне соціологічне дослідження необхідні мінімум три тижні, а ще краще — чотири. Щоб встигнути якісно виконати свою роботу, соціологи мають приступити до завдання не пізніше аніж у найближчий понеділок. Адже попереду — десятиденний відпочинок із приводу Великодня і травневих свят. За словами президента Центру Разумкова Анатолія Гриценка, не дочекавшись звернення до них від влади, разумковці відправили лист Президенту, у якому висловили побоювання з приводу спливання термінів всенародного обговорення, і висловили готовність виконати покладену на них президентським указом місію. Відповіді не було.
Та й навіщо Президенту соціологія? Адже він націлений на опитування з вибіркою 48 мільйонів, тобто на референдум. Такої ж думки і провідні політики країни. Віктор Ющенко, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що адміністрація Президента «не побоїться піти на розкол українського суспільства». Оскільки в нинішньому парламенті зібрати 300 голосів під знамена проголошеної конституційної реформи буде неможливо, шляхом референдуму, вважає лідер «Нашої України», влада намагається створити інструмент маніпулювання Конституцією. «Нашій Україні», зізнавався Ющенко, відомі тисячі випадків, коли директорам підприємств кладуть на стіл для підписів документ про проведення зборів трудових колективів з одностайною підтримкою ініціатив Президента. Про масові явища такого характеру говорив і Іван Плющ, виступаючи 28 березня на «круглому столі» Центру Разумкова, і Олександр Мороз. Ось тільки заковика в тому, що механізму внесення змін у Конституцію шляхом референдуму, в обхід парламенту, немає. І політикам, які ведуть мову про таку можливість, не варто самим купуватися на президентську хитрість. Законна і легітимна зміна Основного Закону через усенародне волевиявлення неможлива. Так, може, і всенародне обговорення конституційної реформи тому проходить фактично лише у віртуальній формі, на президентському сайті. Оскільки в режимі реального спілкування з народом питання про те, що робити з його, народу, волею після того, як він її висловить, виникне обов’язково.
А відповідь на нього одна: занадто швидко летить час, не встиг ще Леонід Данилович відчути в собі готовність залишити президентський кабінет. А як відтягнути годину відставки — ще не придумав. Дивись, народ підкаже.