Чому не підписаний «газовий» протокол між Україною і Росією

Візит прем’єра Російської Федерації Михайла Фрадкова до України, запланований на 23 листопада, не відбувся. Міністр промисловості й енергетики РФ Віктор Христенко і посол Росії в Україні Віктор Черномирдін причину перенесення візиту М.Фрадкова на невизначений час сформулювали так: «Поки що, на жаль, не вдалося досягти конкретних домовленостей стосовно нових форм взаємовідносин у газовій галузі». При цьому обидва дорікнули за це українській стороні.

Керівництво ж російського «Газпрому» в інтерв’ю телекомпанії НТВ узагалі заявило про необхідність негайного втручання президентів двох країн у переговори. Крім того, заступник голови правління «Газпрому» із питань експорту Олександр Медведєв визначив нинішню позицію компанії «Нафтогаз України» як таку, що «порушує попередні домовленості президентів». Але про яку ж домовленість йдеться? Очевидно, у «Газпромі» дуже хочуть надати взаємовідносинам у газовій сфері політичного контексту. Ніхто не очікував, що цього разу українська сторона «вибрикне» — всі вже звикли бачити Україну в ролі прохача.

Узгодження «газового» міжурядового протоколу Кабміном України доручено робочій групі на чолі з міністром палива й енергетики України Іваном Плачковим. До цієї групи входять також глава НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко і його заступники.

З боку росіян робочу групу очолює Віктор Христенко, котрий 14 листопада в Києві намагався домовитися про принципи розрахунку за транзит російського газу і про формулу його ціни для України. Але безуспішно. Більш того, російська делегація продовжувала наполягати на переході на принцип ринкових відносин, що, на думку росіян, означає збільшення вартості газу для України до 150—160 дол. за 1000 кубометрів.

Голова правління НАК «Нафтогаз України» О. Івченко у відповідь на вимоги росіян змінити умови діючого договору про транзит російського газу через територію України заявив, що «Газпром» до 2009 року не може вимагати підвищення ціни на російський газ, який постачається в Україну, відповідно до раніше укладеної угоди.

Власне, йдеться навіть не про саму угоду (контракт), підписану на період до 2013 року, а про додаток №4 до нього. Саме у ньому й зафіксовані чинні умови транзиту російського газу і його постачання в Україну в рахунок оплати транспортних послуг компанії «Нафтогаз України». Там також сказано, на чому й наполягає глава НАКу, що в односторонньому порядку жоден із підписантів угоди змінювати умови не може.

«Дзеркало тижня», у свою чергу, спробувало з’ясувати причину перенесення візиту російського прем’єра. Як повідомило нам джерело в уряді України, буквально за день до очікуваного приїзду М.Фрадкова Юрію Єханурову було передано попередній варіант майбутнього міжурядового газового протоколу. За словами співрозмовника «ДТ», того ж дня М.Фрадков поцікавився, чи погодиться український прем’єр підписати протокол на таких умовах. З огляду на те, що часу на докладний аналіз отриманого варіанта протоколу в Юрія Івановича практично не було, а серйозні рішення нашвидкуруч приймати він не звик, то, природно, що відповідь не могла бути ствердною. Після чого М.Фрадков і вирішив скасувати свій візит і прем’єри домовилися узгодити дату пізніше (грудень).

Запропонований російський варіант протоколу передбачає, що в 2006 році Україна не підніматиме ціну на транзит і ставка транзиту російського газу територією України залишиться незмінною — 1,093 дол. за 1000 кубометрів на 100 км газопроводу. Але й ціна газу для України теж залишається колишньою — 50 дол. за 1000 кубометрів. При цьому в рахунок оплати транзитних послуг «Нафтогазу України» російський «Газпром» зобов’язується постачити 17 млрд. кубометрів газу. Чому 17 млрд. кубометрів, а не 23, як нинішнього року? Хіба «Газпром» зменшує газопостачання в Європу? Шляхом елементарних арифметичних дій (якщо за транзит 112 млрд. кубометрів Україна одержує 23 млрд., то скільки треба прокачати газу, щоб одержати 17 млрд.?) обчислюємо, що при вищезазначених умовах обсяг газу, який передбачає транспортувати через територію України російський «Газпром», може становити близько 82,8 млрд. кубометрів газу за рік. (І це при тенденції до збільшення споживання в тому числі і російського газу в Європі...) Якщо ж обсяг транзиту збережеться, то, виходить, фактично ціна російського газу для України збільшиться десь на 25%.

Як відомо, ще в липні 2004-го Україна і Росія домовилися про умови транзиту через територію України 112 млрд. кубометрів російського газу в 2005 році за транзитною ставкою в 1,093 дол. за 1000 кубометрів на 100 км. При цьому як оплату за транзит Росія мала здійснити поставку 23 млрд. кубометрів газу за ціною 50 дол. за 1000 кубометрів.

Спробуємо (на підставі неодноразово озвучених офіційними особами цифр) зробити попередній розрахунок вартості російського газу для України.

Виходимо з того, що спочатку заявлений обсяг транзиту російського газу територією України становить 112 млрд. кубометрів. Транзитна ставка — 1,093 дол. за 1000 кубометрів по 100 км. При виконанні цих умов Україна повинна одержати (у рахунок оплати за транзит російського газу) 23 млрд. кубометрів газу з розрахунку вартості 1000 кубометрів у 50 дол. У грошовому еквіваленті (23 млрд. кубометрів помножити на 50 дол.) це становить 1,15 млрд. дол. Це сума, яку Україна при нинішніх умовах договору з «Газпромом» повинна одержати за рік газотранспортних послуг.

Тепер спробуємо підрахувати можливий прибуток України за транзит того ж обсягу російського газу при умовній (!) середньоєвропейській ставці транзиту в 2,6 дол. за 1000 кубометрів. Тим самим нехитрим арифметичним способом одержуємо суму 2,73 млрд. дол. (за рік).

Іншими словами, піднявши транзитну ставку для «Газпрому» до 2,6 дол. (при обсязі російського транзиту 112 млрд. кубометрів газу за рік) навіть за ціною газу в 150 дол. за 1000 кубометрів Україна може купити близько 18 млрд. кубометрів газу.

Але на 2006 рік проект українсько-російського міжурядового протоколу пропонує Україні тільки 17 млрд. кубометрів газу.

Якщо я не дуже помилилася в розрахунках, то хочу запитати: хіба сьогодні Україна не діє по-європейськи в газотранспортній сфері? Адже будь-яке підвищення транзитної ставки обов’язково позначиться на ціні російського газу для європейських компаній. І ще: навряд чи РФ істотно зменшить транзит. А якщо ні, то як вона оплатить послуги з транзиту всього обсягу?

У 2007 році, відповідно до проекту росіян, пропонується погодитися на підвищення ціни газу з 50 до 80 дол. за 1000 кубометрів. За інших умов, аналогічних умовам 2006-го. Таким чином, орієнтовно за транзит 82,8 млрд. кубометрів російського газу Україна отримає... близько 11 млрд. кубометрів газу.

На 2008 рік запланований перехід до нової системи постачання газу в Україну. Як припускають, можливе створення СП, яке виконуватиме функції оператора постачань газу в Україну, як сьогодні це робить «РосУкрЕнерго». Тільки от Україна обов’язково хоче бути співзасновником такого СП, а не тільки номінально бути присутньою у назві. Хоча бажання окремих осіб увійти до СП навряд чи пов’язане лише з розрахунками за транзит газу...

2009 рік, відповідно до проекту, має стати роком принципової зміни умов співробітництва в газовій сфері. На цей час сторони мають намір, відповідно до описуваного проекту, перейти від підписання щорічних міжурядових українсько-російських протоколів до укладання контрактів за принципом «Сплачуй і транспортуй» і «Сплачуй і бери». Для продавця («Газпрому») і транзитера («Нафтогазу України») це означає стабільність продаваних обсягів і завантаження газотранспортних потужностей, а також обов’язковість оплати заявлених обсягів і послуг. Простіше кажучи, якщо, наприклад, «Газпром» підписує з НАК «Нафтогаз України» контракт на транзит 120 млрд. кубометрів на рік за визначеною і зафіксованою в контракті ставкою, то він повинен заплатити за цей обсяг газу, навіть якщо на експорт відправить набагато менше. Це ж стосується і купівлі газу. Звичайно, у подібних контрактах передбачена система штрафів і знижок за недотранспортований і за недовибраний обсяг газу. Але це вже деталі майбутніх контрактів.

Важливо те, що пропонується принципово змінити систему взаємовідносин у газовому бізнесі. І, як нам здається, це цікавий варіант. От тільки чи узгодять такий варіант протоколу Україна і Росія ще до Нового року? Адже, незважаючи на те, що у випадку непідписання протоколу на 2006 рік Україну може обвинуватити ЄС у порушенні енергетичної стабільності цього регіону, росіянам теж ні до чого нервувати європейських покупців. Та вони залишаються вірними своїй старій перевіреній тактиці: дотягти до останнього і спробувати виторгувати для себе максимально вигідні умови. Звичайно, вони залежні в питанні транзиту свого газу в Європу від України, через територію якої транспортується близько 80% російського експортного газу. Але і в Україну альтернативний російському туркменський газ постачається через територію Росії...

До того ж Україну, як і раніше, лякають скороченням транзиту газу трубопроводами НАКу в результаті будівництва газопроводів, які обходять територію України. Останній приклад — заплановане на 10 грудня торжество в районі Череповця з нагоди початку будівництва Північноєвропейського газопроводу. Ось туди російський прем’єр М.Фрадков точно поїде. А напередодні або після цієї знакової для РФ і «Газпрому» події йому просто політично зручно буде відвідати Україну.