Бадрак: Проекти цільових оборонних програм Генштаба ВСУ коштують 63 млрд. гривень

Для реалізації чотирьох нових проектів оборонних програм, розрахованих на 2010-2026 роки, буде потрібно близько 63 млрд. гривень, пише в своїй статті для «ДТ» експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак.

«На сьогодні військове відомство підготувало чотири проекти Державних цільових оборонних програм: розвитку озброєнь та військової техніки на період 2010—2015 рр., реалізації ракетного проекту «Сапсан» (оперативно-тактичного ракетного комплексу), створення і виробництва національного корвета, внесення змін до програми реалізації проекту Ан-70. Фактично, це викладені пріоритети», - пише експерт.

При цьому Бадрак відзначив, що Генштаб ЗСУ мало не вперше оперує довготривалими планами.

«Сапсан» розрахований до 2020 р., корвет — до 2026 р., Ан-70 — до 2022 р. Але фінансова «вага» тільки першої програми становить 49 млрд. грн., а всіх разом — 63 млрд. грн, - підкреслив аналітик. - Хоча, скажемо прямо, утримання цих програм досить скромне, воно не передбачає закупівлі, наприклад, партії бойових літаків чи систем космічної розвідки. Навіть модернізація авіапарку літаків і вертольотів відповідає рівню військових амбіцій середньої держави часів другої половини 90-х років».

Проте приведені вище цифри витрат навряд чи стануть реальністю, вважає експерт. «На цей час умовно виконується 60 контрактів між Міноборони і підприємствами ОПК. У травні ц.р. має відбутися закладання першого корвета. Як зазначають інформовані люди військового відомства, уряд затвердив суму асигнувань, яка дорівнює 37 млрд. дол., або майже по 8 млрд. грн. на рік. Ці ж військові зазначають, що на поточний рік у Мінфіні неофіційно запропонували виділити мільярд. Беручи до уваги той факт, що ще жодна обіцянка не була виконана повністю, очікується десь половина, а може, й ще менше. Та й бюджету, власне кажучи, поки що немає взагалі...», - визнає аналітик.

«Можна згадати, правда, як підійшов до справи попередній уряд, пообіцявши на закупівлю озброєнь 1,6 млрд. грн., із яких через основний фонд виділялося... 39 млн. Решта — через неіснуючий де-факто, завжди порожній спецфонд», - нагадав Бадрак.

При цьому ситуація з озброєннями в українській армії близька до катастрофічної, констатує Бадрак.

«У ЗСУ близько 1500 основних бойових систем, 95% із яких потребують негайної заміни, модернізації чи хоча б ремонту. У країні розвалена боєприпасна галузь, а два її найважливіші заводи — «Точмаш» і Донецький казенний завод хімічних виробів — фактично перестали існувати. ППО перебуває у критичному стані, а сьогодні питання бойового чергування «закривається» за рахунок ОКР, але не взятої на озброєння системи? – пише експерт. - ЗСУ не бачать далі бінокля, навіть закуплений у Ізраїлю комплекс безпілотної тактичної розвідки, за словами представника Міноборони, «не знайшлося кому вивчити». Цей комплекс так і не був задіяний, що шокувало ізраїльську сторону ».

За інформацією експерта, в найважливішому для обороноздатності країни проекті — створенні власної оперативно-тактичної ракети — Україна за п'ять років не просунулася далі за ескізний проект.

«Нинішнього року можна буде відзначити десятиліття взяття на озброєння у ЗСУ військово-транспортного літака Ан-70, який досі не долетів до серії. Взагалі, за рахунок експортної діяльності ОПК за останніх п’ять років узято на озброєння 93 зразки військової техніки, але в армію потрапили тільки одиниці», - додав військовий аналітик.

Докладніше про це читайте в статті Валентина Бадрака «Позаблоковість – це дорого і… несучасно» в свіжому номері «ДТ»