Євромайдан і економіка: загрози та спекуляції

Триваюча політична криза не може не справляти свого негативного впливу на ситуацію на фінансових ринках і в економіці загалом. З одного боку, як банківська система, так і населення, що вже якоюсь мірою звикли до перманентних політичних та економічних негараздів, набули до них і певного імунітету. З іншого - нинішнє вирування майданних пристрастей має особливий статус, а ситуація в економіці та держфінансах і без цього залишає бажати набагато кращого. Тим часом на тлі такої ситуації виникає дедалі більше спекуляцій, причому не лише з боку фінансових ділків, які намагаються нажитися на ній, а й охочих поживитися іміджевими дивідендами політиків.

Що відбувається насправді, за якими сценаріями можуть надалі розвиватися події і, головне, що влада може не на словах, а на ділі протиставити існуючим викликам?

У той час як до новин з Євромайдану прикуто увагу практично всієї країни, найбільш стурбовані тим, що відбувається, громадяни воліють застрахуватися, скуповуючи валюту та вилучаючи депозити з банків. Підігрівають ці процеси й спроби окремих банкірів грати на курсах валют, скуповуючи валюту для касових операцій на міжбанку, у результаті чого тамтешній курс продажу долара піднявся до 8,3 грн, а ставки на міжбанківському кредитному ринку овернайт досягли 20% річних (наприкінці листопада - 5–6%).

Одна з ключових ситуативних проблем для банків - нестача гривні або валюти в касах. Причому в деяких установах валютні вклади вже починають повертати в гривні за курсом або пропонують очікувати надходжень готівкової валюти.

Нервозність населення змушує банкірів активно піднімати ставки за депозитами - уже зустрічаються пропозиції по 25–27% річних. Тим часом на фінансових форумах активно обговорюються виниклі затримки з виплатами в окремих банках, а в пресі поширювалися чутки про початок масового відпливу депозитів. Утім, у комітеті НАБУ з питань грошово-кредитної політики та валютного регулювання цю інформацію спростовують, акцентуючи увагу на тому, що є переважно випадки непереоформлення вкладів на новий термін, а не дострокового зняття вкладів. "Якщо взяти саму систему, ліквідність банків на достатньому рівні. Про запровадження якихось мораторіїв, заборон та обмежень кажуть люди, які не дивляться на основні фінансові показники. Попередня криза навчила банки ефективно працювати в будь-яких умовах, а нині вони далекі від надзвичайних", - заспокоює виконавчий директор НАБУ, голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов.

"Після кризи у 2008 р. більшість банків створили досить істотний запас ліквідності та збалансували активи й пасиви. Якщо ситуація загострюватиметься, НБУ має вживати адекватних заходів", - коментує керівник проектів українського представництва німецької консалтингової компанії zeb/ Тарас Тищенко.

У першій половині цього тижня НБУ рефінансував систему майже на 3 млрд грн (кредити овернайт - близько 2,8 млрд грн, ще 200 млн грн - на 13 днів), що приблизно дорівнює обсягу розміщених поточного тижня ОВДП. Це дає змогу припускати, що покупцями держпаперів знову виступили "дружні" для уряду банки. Крім того, це означає, що НБУ ще не вдавався до цілеспрямованої тактики "висушування" ринку від гривневої ліквідності для збереження курсової рівноваги (принаймні дуже активно).

Тим часом, як розповідає начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб, попит на валюту з боку населення зростає, а Нацбанк майже щодня виходить з інтервенціями. "Очевидно, що під кінець року валютні резерви НБУ, які й так значно схуднули цього року, ще знизяться", - констатує фахівець. Однак як зазначає Д.Сологуб, на руку уряду, що в найближчі місяці значних платежів за зовнішніми зобов'язаннями не передбачається, а за внутрішніми у Мінфіну є можливість опиратися на підтримку НБУ.

Нинішня ситуація на ринку нагадує гойдалку, яка вже стала традиційною для подібного розвитку подій. Підвищення ліквідності в системі провокує зростання тиску на курс, а дефіцит гривні, що виникає слідом за цим, - відкіт ситуації в зворотний бік.

Так, порівняно з минулим тижнем, з 9 грудня обсяг валютних операцій на міжбанку трохи зменшився через виникнення нестачі нацвалюти. Минулої п'ятниці накупивши доларів, банки залишилися без гривні (залишки на коррахунках упали до нетипових для 2013-го 19 млрд грн) і були змушені цього понеділка продавати валюту на міжбанку (у результаті чого курс відкотився до 8,20 грн/дол., а залишки на коррахунках підросли до більш комфортних 24–25 млрд грн).

За таких умов владі надто важливо зберігати хоча б видимість спокою на фінансовому ринку, тому що при резервах НБУ трохи вище 18 млрд дол. будь-яка паніка може стати для банківської системи фатальною.

Поки що стан справ на валютному ринку його учасники не схильні надмірно драматизувати (докладніше - у коментарі експертів). Тим часом відкритим залишається питання з бюджетними проблемами. "Бюджет фактично опинився в патовій ситуації. До кінця року очікується дефіцит (різниця між запланованими видатками та очікуваними доходами бюджету, включаючи покриття бюджету "Нафтогазу") на рівні 100 млрд грн. За десять місяців було профінансовано дефіцит на 40 млрд грн. До кінця року, найшвидше, знайдеться ще 20 млрд грн за рахунок емісії гривні. Решту навряд чи вдасться профінансувати. Адже в поточній ситуації додаткова гривнева ліквідність тиснутиме на курс гривні", - вважає керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Тому, на його думку, в уряду є три варіанти розвитку подій: а) терміново знайти валютні кредити;
б) почати друкувати гривню та дати старт девальвації; в) не виплачувати зобов'язань, поклавши відповідальність за проблеми на протести.

На думку пана Паращія, перше, що має статися, - це знайти вирішення політичної кризи. Без цього решта заходів не мають сенсу. "Далі потрібно терміново підписувати договір із МВФ, балансувати бюджет, ослабляти гривню (якщо вдасться, то контрольовано) і піднімати тарифи на газ із паралельним посиленням механізмів соцзахисту. Як альтернатива - розраховувати на фінансову допомогу від Росії або ЄС, але перший варіант може мати велику політичну ціну для президента, а другий - виявитися недостатнім, щоб утримати ситуацію в економіці під контролем".

Що ж до західного напряму, то тут певні надії вселяють заяви як глави МВФ Крістіни Лагард про готовність фонду відновити переговори з Києвом у будь-який час, якщо Україна згодна здійснювати реформи, так й європейського комісара з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле (під час візиту в Брюссель української урядової делегації під керівництвом першого віце-прем'єра Сергія Арбузова) про те, що Київ і Брюссель досягли домовленості про наступні кроки, "які приведуть до підписання та імплементації Угоди про асоціацію". Серед них - "якнайшвидша допомога та підтримка України в просуванні переговорів із МВФ із метою подальшої фінансової підтримки".

Однак у "західних" надіях українському суспільству вже стільки разів доводилося обманюватися, що в цьому випадку краще все ж таки дочекатися їхньої матеріалізації.

Що ж до російських кредитів, на надання яких, мабуть, робила ставку українська влада, відмовившись від підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі, то будь-якої конкретики ні за обсягами, ні за термінами, ні за умовами їхнього надання поки що так і не було.

Тим часом, як звертає увагу керівник аналітичного департаменту "Арт-Капітал" Ігор Путілін, на російському напрямі для української економіки продовжують накопичуватися серйозні зовнішні ризики. "Зокрема, очікується, що ВВП Росії у 2014 р. зросте на 2,5% замість 3%, прогнозованих раніше. Через падіння промисловості РФ північний сусід значно скоротив імпорт української продукції. Із травня 2013 р. промислове виробництво Росії демонструє зниження. Темпи падіння українського експорту в РФ перевищують темпи експорту в країни ЄС. Вагони, нафтопродукти та мінеральне паливо, а також автомобілі й інший наземний транспорт - на ці товарні категорії припало 1,38 млрд дол., або дві третини сумарного падіння українського експорту в Росію за три квартали 2013-го".

На макроекономічних ризиках, зокрема на східному напрямі, акцентує увагу й директор аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін. "Поки що загроза дефолту практично відсутня, але існують ризики, що значно небезпечніші: це втрата конкурентоспроможності ряду галузей, випадання України з інвестиційного поля, втрата суверенітету та перетворення на придаток РФ, - каже експерт. - Нині економіка потребує політичної стабілізації та відновлення роботи парламенту. Будь-які обмежувальні заходи сьогодні при високій недовірі до уряду призведуть до зростання тінізації економіки, безробіття, до банкрутства підприємств і зростання соціально-економічної напруги".

На його думку, "сьогодні влада та опозиція загнали себе в ситуацію, вихід із якої без втрати обличчя обома сторонами неможливий. Отже, шанси на компроміс мінімальні. Імовірність радикальних сценаріїв зростає, а це додатковий стимул для поглиблення кризи". "Нинішня політична ситуація призведе до ще більшого охолодження економіки. Вважаю, за підсумками року Україна все-таки вийде в від'ємну зону по ВВП. НБУ поки що зберігає можливість утримувати курс національної валюти в першому кварталі 2014 р. шляхом подальшого закручування гайок, однак ціною таких дій стане погіршення бізнес-клімату та подальший відплив інвестицій. Виконання боргових зобов'язань ляже важким тягарем на внутрішній ринок, гальмуючи зростання економіки", - окреслює основні виклики поточної ситуації аналітик.

На думку керівника аналітичного підрозділу групи ICU Олександра Вальчишена, для мінімізації існуючих економічних ризиків слід підписати програму фінансової підтримки з МВФ уже в грудні
2013 р. і розпочати її виконувати. "Найістотніший вплив на нинішню ситуацію мають стан внутрішнього та зовнішнього попиту, капіталізація банківського сектора й рівень ризиків, з якими він працює, погляд влади на фіскальну та монетарну політики, зовнішні фактори, такі, як монетарні умови у світі. Саме це показує, що ризики збільшуються", - констатує експерт.

О.Вальчишен вважає, що якщо в нинішній політичній кризі переможе політична реакція (тобто президент Янукович повертає свої позиції за рахунок придушення громадянських протестів), то варто очікувати економічної депресії, посилення податкового тягаря та наростання інфляційних очікувань, великої девальвації.

Якщо ж переможе громадянська опозиція України (з перевиборами), варто очікувати знакових кроків у бік ЄС, а також одержання допомоги й програми економічного оздоровлення від ЄС і МВФ. В економічному плані можлива коротка рецесія, девальвація до 9 грн/дол., яка просто необхідна для зниження відсоткових ставок і відновлення економічного зростання. Після неї може розпочатися більш здоровий розвиток економіки. Однак перехідні процеси будуть дуже трудомісткими.

Які ще ключові виклики містить поточна макроситуація
і які контрзаходи можуть бути розпочаті на противагу цим викликам?

Олександр Шлапак,
екс-міністр економіки, екс-заступник голови НБУ, колишній перший заступник глави секретаріату президента:

- Будь-яка економіка оцінюється не за поточною ситуацією, а за перспективою і настроями економічних суб'єктів. Найгірше те, що інвестори не вірять у перспективу. Політична ж ситуація каталізує негативні процеси в економіці. На жаль, немає рішення жодної з кризових проблем, які призвели до такого стану, - по бюджету, Пенсійному фонду, "Нафтогазу", по валютному питанню. Уряд на чолі з М.Азаровим (до речі, досвідченим економістом) продемонстрував неспроможність у боротьбі з викликами. Однак у будь-якому разі тепер на банківському й валютному ринках слід діяти на випередження.

Щодо ліквідності. Стабільність банківської системи має бути пріоритетом навіть важливішим, ніж поточні збитки банків і НБУ. Щоб забезпечити ліквідність, слід спростити доступ до рефінансування, збільшити частоту аукціонів, кількість заставних інструментів, спростити видачу стабілізаційних позик. Як тільки в банку починається проблема, він повинен мати можливість негайно звернутися в НБУ, а не бігати по ринку, піднімати ставки й створювати панічні настрої. Такі позики треба видавати швидко, але, безумовно, контролювати ситуацію для невиходу коштів на валютний ринок.

Щодо валютної ситуації. Багато хто вважає (я зокрема), що курс перетримали. У принципі НБУ діє доволі правильно з погляду підкріплення ринку валютою та достатньо жорсткої реакції на дії банків, які або сприяють спекуляціям, або самі спекулюють, продаючи великі готівкові суми посередникам. Можна порадити НБУ ще жорсткіше працювати і все, що "пахне" відпливом капіталу, припиняти. Однак не слід і за будь-яку ціну тримати курс. Вийшов він на 8,4, значить, вийшов, нічого страшного.

Третій блок організаційний. Він складний як для президента, так і для НБУ. Президент перестав говорити з народом, а НБУ - зі своїми "суб'єктами". Треба негайно скликати банкірів в антикризову моніторингову групу, разом готувати план, щодня приймати рішення.

Мені не подобаються заяви Азарова, котрий починає говорити, що є проблеми на валютному ринку. Це треба припинити негайно. Ні чиновники, ні опозиціонери не повинні згадувати про валютний ринок, щоб не нагнітати ситуації.

Олександр Савченко,
екс-заступник голови НБУ,
екс-заступник міністра фінансів:

- Якщо політичну кризу буде врегульовано до кінця грудня, у 2014 р. ВВП знизиться на 1,5–2%. Якщо вона триватиме ще й на початку наступного року, економіка може скоротитися на 4–5%. Це пов'язано як із подорожчанням кредитних ресурсів, так і з негативними настроями інвестори. Час працює проти економіки та фінансової системи України.

У нинішніх умовах превентивні заході для стабілізації ситуації на фінансових ринках мають бути вкрай виваженими. Причому на сучасний момент недоречно розглядати, наприклад, мораторій на дострокове зняття депозитів, оскільки ефект буде протилежним - він лише спровокує паніку.

Доречна тактика нерізких і, на перший погляд, не дуже масштабних кроків. Варто припиняти спроби спекуляцій на валютному ринку та здійснення сумнівних операцій для виведення капіталу. НБУ вміє це робити. Крім того, є можливості обмежити обсяги гривневого ресурсу на ринку тощо. Однак слід пам'ятати, що всі подібні заходи - палка на два кінці. З одного боку, вони допомагають протистояти поточним викликам. А з іншого - можуть негативно впливати на економіку. Тому їх застосування має бути збалансованим.

Якби Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, уже наступного року ВВП міг би вирости на 1–1,5%, а згодом - і на 5–6%. Це реальна планка, з огляду на рівень розвитку нашої економіки. Крім того, угода істотно полегшила б одержання кредиту від МВФ, у котрому, як відомо, першу скрипку грають США і Євросоюз.

Відновити співробітництво з МВФ реально буквально за тиждень - у разі виконання рекомендацій фонду. А вони не є непідйомними. Поступово переходити до плаваючого курсу можна за рахунок установлення коридору, скажімо, до 8,4–8,5, а тарифне питання на структурному рівні можна вирішити в такий спосіб, що населення не відчує значних змін.

Ігор Бураковський,
голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

- Проблеми в економіці треба розділити на дві групи. Перша - це фундаментальні речі. Економіка вступила в політичну кризу, перебуваючи в стані рецесії. І незалежно від наявності/відсутності політичної стабільності ми відчували б наслідки зниження золотовалютних резервів, боргового навантаження, динаміки наповнення бюджету. Тобто це не є чимось новим, привнесеним Євромайданом.

Друга група - додаткові чинники впливу на економіку, генеровані політичною кризою. Якщо народ побіжить за депозитами з тих чи інших причин, банківська система встоїть, але доведеться застосовувати адміністративні важелі, що не може сприяти стабільності сектора.

У контексті валютного ринку не тільки паніка може бути джерелом занепокоєння, з огляду на зацікавленість певних сил заробити на поточній ситуації. Наш валютний ринок невеликий, і два-три серйозні гравці можуть доволі легко його розхитати.

Загальна проблема нині - осмислення поточного стану речей і визначення, що робити далі. Для всіх (зокрема інвесторів) дуже важливими могли б стати позитивні економічні сигнали. Скажімо, продуманий секвестр бюджету (який доречно було провести ще в першому півріччі - на початку другого). Причому секвестувати варто як видаткові "хотілки", так і оптимістичні очікування в частині надходжень до держскарбниці.

Попри всі заяви, Україні потрібна програма співробітництва з МВФ, адже це не лише гроші, а й певна дисципліна економічної політики. За будь-якого іншого варіанта інші кошти буде витрачено на латання дірок, а не на реформування економіки. Відновлення співробітництва з фондом буде найкращим сигналом для інвесторів. Звичайно, це за умови, що воно реально триватиме, а не зупиниться через деякий час, як уже бувало.

Тантелі Ратувухері,
експерт UniCreditBank:

- Загалом ситуацію на валютному ринку можна охарактеризувати як нервозну, непанічну, керовану, хоча є деякі прагнення нагнітати страхи, спровокувати ажіотаж.

Незважаючи на шум про те, що населення скуповує валюту, насправді обсяг чистої купівлі доволі помірний, у середньому на рівні 560 млн дол. на місяць у вересні- листопаді 2013-го. Для порівняння, середньомісячний обсяг чистої купівлі готівкової валюти в цей період у 2010–2012 рр. становив приблизно 1,3 млрд дол. Таким чином, населення (або точніше буде сказати, суб'єкти готівкового ринку) насправді купує в 2,3 разу менше валюти, ніж звичайно робить у ці місяці.

Що стосується валютних вкладів, то населення вилучило з банків лише 182 млн дол. у
жовтні-листопаді - вдвічі менше, ніж за лютий-березень цього року. А загалом за 11 місяців за кожен долар, що населення забирало з банків, воно вкладало 1,60 дол.

Рух валютного курсу також не дає особливого приводу для занепокоєння. Слід зазначити, що, з одного боку, курс гривні послідовно й одноманітно девальвував цього року на готівковому ринку, залишаючись більш-менш стабільним на міжбанку. А 4–5 грудня відбулося різке відхилення курсу вгору від цієї базової траєкторії, після чого курс одразу ж повернувся у своє звичайне русло. При цьому не виключено, що Національний банк навмисно допускає довгострокове зниження курсу, з огляду на те, що цього року взагалі очікувався курс на рівні 8,4 грн за долар США, а валютна політика спрямована на поступовий перехід до гнучкого механізму курсоутворення.

Якщо країна пройде новорічні свята та весь січень у досить спокійній обстановці, то ситуація більш-менш вирівняється до початку лютого.