Жером ВАШЕ: "МВФ готовий надати підтримку економічним реформам в Україні"

Після заяв українського президента, які прозвучали в ефірі одразу п'яти центральних телеканалів, про безрезультатність переговорів з МВФ, а також про неприйнятність його умов щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення шанси на підписання нової програми фінансування фонду видалися такими ж примарними, як і подписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Однак незабаром спочатку український президент, а згодом і прем'єр-міністр заявили про зацікавленість у "найшвидшому відновленні ефективної взаємодії" з кредитором кредиторів. Щоправда, "на прийнятних умовах" і "в разі досягнення розумного компромісу".

Однак, звертаючись у Вільнюсі до глав європейських держав із закликом про рішучі кроки назустріч Україні, Віктор Янукович заявив і про зацікавленість у "найшвидшому відновленні ефективної взаємодії на прийнятних умовах з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком". До слова, в інтерв'ю для DT.UA посол США в Україні Джеффрі Пайєтт висловив упевненість, що в України немає альтернативи відновленню співробітництва з фондом.

А як у самому МВФ розцінюють шанси на зближення позицій у переговорах з урахуванням усього вищезазначеного? Наскільки непохитні та чим мотивуються висунуті з боку фонду вимоги? За роз'ясненнями з цих та інших питань DT.UA звернулося до постійного представника МВФ в Україні Жерома ВАШЕ.

- Пане Ваше, могли б ви підтвердити або спростувати факт існування листа МВФ, процитованого українським прем'єр-міністром? Чи справді в ньому містилися вимоги про підвищення тарифів на газ для населення на 40%, заморожування мінімальної та загальної номінальної зарплат на поточному рівні, істотне скорочення видатків на цілі бюджету, зниження субсидій в енергетику, поступову відмову від пільг зі сплати ПДВ для сільгоспвиробників та інших галузей?

- Позиція фонду про необхідність скоригувати економічну політику України послідовно висловлювалася під час обміну думками між нашими сторонами упродовж цього року, в тому числі це знайшло відображення в заяві місії МВФ, присвяченій консультаціям по IV статті, яку було опубліковано за результатами її роботи в Києві у жовтні.

Що ж до вашого запитання з приводу листа, то фонд не розголошує змісту робочих дискусій з владою країни.

- Тоді повернімося до більш ранніх заяв. В опублікованому 31 жовтня офіційному повідомленні місії МВФ в Україні, окрім іншого, зазначалося, що "влада країни розробляє пакет пропозицій щодо економічної політики, спрямований на коригування зовнішньоекономічних дисбалансів і активізацію економічного зростання". Чи можна розповісти про це більш детально? Чи була у представників МВФ можливість ознайомитися хоча б із попереднім варіантом згаданого пакета? У чому полягали його основні положення?

- Заява, на яку ви посилаєтеся, підбила підсумки наших дискусій у рамках консультацій за Статтею IV за 2013 р. - нашої щорічної діагностики економічної ситуації і політики в Україні, - що відбулися під час перебування місії фонду в Києві з 17 по 29 жовтня ц.р.

Рада директорів МВФ планує розглянути звіт, що підсумовує результати цього візиту, у середині грудня.

Як уже зазначалося у заяві, керівництво країни дійсно розробляє напрями економічної політики для коригування зовнішніх дисбалансів і відновлення зростання. Для формування всеосяжного порядку денного реформ ці напрями, нагадаю, мають охоплювати:

1) валютно-курсову політику і політику відносно фінансового сектора;

2) фіскальну політику;

3) політику щодо енергетичного сектора, у тому числі йдеться про коригування тарифів з одночасним забезпеченням адресних субсидій 40% домогосподарств, які найбільше потребують підтримки;

4) реформи, спрямовані на поліпшення бізнес-клімату і підтримку економічного зростання.

Після двох місій на початку 2013-го (у лютому і квітні) співробітники фонду та українська влада проводили технічні консультації щодо заходів, які могли б стати частиною всеосяжної програми, підтримуваної фондом. Фонд готовий продовжити обговорення цих питань з представниками влади України.

- І все ж таки, якщо говорити про окремі пункти, на необхідності виконання яких наголошує МВФ, то чи можна їх конкретизувати? Зокрема, у чому саме можуть полягати заходи з підвищення гнучкості обмінного курсу? У чому експерти фонду вбачають головні недоліки поточного режиму регулювання ринку? Що саме Київ має зробити для зміцнення фінансового сектора?

- Це зовсім не нова рекомендація МВФ, що для української економіки був би значно сприятливішим гнучкіший обмінний курс. Це, зокрема, допомагало б згладжувати зовнішні шоки, які виникають через нестабільність експортних цін і зовнішнього попиту на українську продукцію, а також підвищити золотовалютні резерви країни і зберегти конкурентоспроможність внутрішніх виробників. У середньостроковій перспективі, ми вважаємо, таргетування інфляції є належною основою грошово-кредитної політики для України, і підготовку до його впровадження слід прискорити.

Певні кроки могли бути зроблені для зміцнення фінансового сектора та його підготовки до більшої гнучкості обмінного курсу. Наприклад, ми виявили, що великі від'ємні валютні позиції українських банків було скорочено, але необхідний подальший прогрес у цьому напрямі.

Ми також рекомендували використовувати незалежний аудит банків для належної оцінки якості активів і адекватної класифікації кредитів, резервів і забезпечення. Ми також працюємо з Національним банком України щодо зміцнення його функцій забезпечення фінансової стійкості і нагляду. Інші заходи з метою зміцнення з часом фінансового сектора, які потрібно розглянути, включають прогрес в усуненні наявних регуляторних і податкових перешкод для визнання, реструктуризації та продажу проблемних (непрацюючих) кредитів, а також прогрес в імплементації нагляду на консолідованій основі.

- Щодо позицій по держбюджету є ціла низка питань. Наскільки амбіційною, на думку МВФ, має бути фіскальна консолідація в Україні (якщо виходити з конкретних її параметрів: дефіцит держбюджету, стримування видатків, обмеження зростання зарплат і пенсій) наступного року відносно поточного? Які заходи пропонуються або розглядаються офіційним Києвом і які з них, на думку експертів фонду, можуть бути в цьому контексті корисними (у тому числі якщо йдеться про скорочення податкових пільг)? Чи зближуються позиції сторін і в чому полягають ключові суперечності?

Чи пропонувалися до розгляду представників МВФ робочі варіанти держбюджету-2014 України і на якому етапі перебуває процес узгодження його ключових параметрів?

- Проект держбюджету України на 2014 р. ще не подано на розгляд парламенту, і ми не бачили робочої версії бюджету. Проте ми мали можливість обговорити бачення українською владою ситуації в економіці, як і її наміри щодо податково-бюджетної політики в контексті консультацій нашої місії за Статтею IV.

Ми рекомендували відмовитися від недозволенного і несвоєчасного зниження податкових ставок, причому відкласти будь-яке зниження податків аж до необхідного коригування поточних видатків і скорочення дефіциту держбюджету до більш прийнятного рівня. Ми вважаємо більш стійким рівень дефіциту в 2,5% ВВП для наступного року, за яким має відбутися його подальше поступове зниження в середньостроковій перспективі. Високі видатки держбюджету (близько 50% ВВП) слід зменшити шляхом обмеження витрат на держзакупівлі товарів і послуг при збереженні незмінним фонду заробітної плати державного сектора та індексації пенсій лише на рівень фактичної інфляції. Це має супроводжуватися рядом реформ зі зміцнення інституціональної бази фіскальної політики та обмеженням нарощування бюджетних ризиків у середньостроковій перспективі. І, звичайно, паралельно має вирішуватися проблема існування дуже значних квазіфіскальних втрат в енергетичному секторі.

- Ви згадали про квазіфіскальні втрати в енергетичному секторі. У заяві місії підвищення тарифів зазначене окремим пунктом. Наскільки інтенсивним, на думку експертів МВФ, має бути графік цього підвищення? Який це може дати ефект для скорочення дефіциту держбюджету? Чи надходили до фонду відповідні альтернативні пропозиції українського уряду? Чи можна уточнити, про які пропозиції йдеться і як, власне, МВФ їх розцінює? Якщо Україна забезпечить бюджетну консолідацію без підвищення тарифів, то чи може відпасти необхідність у цьому?

- Я можу розповісти вам, як бачимо ситуацію в енергетичному секторі ми, і що необхідно зробити, на наш погляд. Ви правильно зазначили, що це питання значно ширше і не обмежується фіскальним аспектом. Загальний рівень енергетичних субсидій в Україні, бюджетних і позабюджетних, оцінюється в 7,5% ВВП - це за підсумками 2012 р. Причому відносно багатші домогосподарства є їх основними бенефіціарами. Це - регресивна та неефективна система. Дуже низькі роздрібні тарифи (що покривають тільки 20–30% економічних витрат і в 3–5 разів нижчі, ніж тарифи в сусідніх країнах-імпортерах енергоносіїв, таких, як Молдова, країни Балтії та Польща) є основною причиною існування високих субсидій, заохочуючи один із найвищих рівнів споживання енергії в Європі, і призводять до величезних квазіфіскальних втрат НАК "Нафтогаз України".

Вони також генерують проблеми платіжного балансу та управління, враховуючи різні можливості арбітражу між різними ставками тарифів на енергопостачання. Ми вважаємо, що поточні вкрай низькі тарифи газо- і теплопостачання для населення не можуть більше підтримуватися. Адже, зрештою, коли ви йдете в магазин, щоб купити їжу або одяг, ніхто не дозволяє вам платити лише невелику частину ціни. Чому це має бути доречним для енергетичного ринку?

Звичайно ж, ми не вважаємо, що рівня тарифів, які повністю покривають собівартість, можна досягти за один день із урахуванням того, який шлях ще потрібно для цього пройти. Ми рекомендуємо, щоб тарифи підвищувалися поступово та рішуче в кілька етапів упродовж кількох наступних років до економічно обґрунтованого рівня, який покриває собівартість закупівель газу.

Така політика є необхідною умовою не лише для того, щоб знизити квазіфіскальні втрати та бюджетні субсидії, а й щоб приборкати дефіцит рахунку поточних операцій, визволити кошти для інвестування у внутрішній видобуток із метою досягнення енергетичної незалежності - ключового середньострокового завдання влади, пом'якшити проблеми управління. При цьому дуже важливо зазначити, що водночас ми рекомендуємо підсилити адресну соціальну допомогу для найменш забезпечених 40% домашніх господарств за рахунок розширення існуючих програм, що ґрунтуються на оцінці рівня доходів. 40% населення - це чимало, це більше, ніж частка населення, яка одержує субсидії, в інших країнах. На жаль, цей аспект наших рекомендацій - необхідність компенсувати значній частини домогосподарств наслідки від підвищення тарифів - часто випадає з поля зору. Крім цього, щоб знизити витрати та забезпечити стабільність енергетичного сектора, безсумнівно, знадобляться й інші кроки, які дадуть віддачу через значно триваліший час, такі, як підвищення енергоефективності та збільшення видобутку всередині країни.

- Які ще реформи та інші нововведення, на ваш погляд, можуть бути важливими для України в поточній ситуації?

- Для коригування наявних дисбалансів і стимулювання економічного зростання необхідна комплексна програма реформ, що заслуговує на довіру. Як ми вже зазначали, це включає в себе підвищення гнучкості обмінного курсу в поєднанні з політикою щодо зміцнення фінансового сектора, амбіційні зусилля з бюджетної консолідації та скорочення величезних квазіфіскальних втрат в енергетичному секторі.

Проте цей перелік, на наш погляд, також має включати й ще один важливий компонент: всеосяжні структурні реформи для поліпшення бізнес-клімату та стимулювання зростання економіки. Багато чого ще потрібно зробити в Україні, попри недавній прогрес і вже докладені владою зусилля. Ми рекомендуємо зосередитися на структурних реформах, які будуть націлені на усунення найсерйозніших перешкод для економічного зростання та які, як правило, зосереджені в сферах, де Україна значно відстає від інших країн Центральної та Східної Європи. Це включає реформування судової системи, спрощення або скасування обтяжливих нормативних документів, активізацію антикорупційних заходів, а також впровадження та дотримання чітких і послідовних правил податкового адміністрування.

- Однією з заключних тез вищезгаданої заяви фонду є акцент на "необхідності забезпечити істотний прогрес за всіма вищезазначеними напрямами економічної політики". Чи можна це розглядати як розширення вимог до України для відновлення кредитування, а отже, і зменшення шансів на це?

- Реалізація повномасштабних заходів необхідна для того, щоб усунути диспропорції в економіці України та підтримати економічне зростання. Це той самий перелік, який ми рекомендували впродовж досить тривалого часу в ході діалогу, який у нас триває з українською владою. Але, звичайно, що більше і довше погіршується ситуація, то глибші коригувальні заходи потрібні для того, щоб усунути дисбаланси.

У зв'язку з цим завжди краще займати активну позицію та швидко реагувати на розвиток ситуації. І, з огляду на наявний досвід імплементації українською владою заходів за двома попередніми угодами з МВФ, також завжди було очевидно, що найскладніші заходи мають бути реалізовані авансом для забезпечення впевненості, що макроекономічні проблеми України вирішуватимуться належним чином.

Це також відповідає очікуванням багатьох, включаючи інвесторів і верстви населення, які виступають за тверду прихильність і чіткий шлях в економічній політиці на найближчі місяці та роки.

- Чи займає МВФ якусь позицію щодо останніх рішень міжнародних рейтингових агентств зі зниження рейтингів України? Де межа між досить адекватними оцінками ризиків і надто песимістичним поглядом на стан справ в Україні?

- Ми не займаємо якихось позицій по окремих рішеннях, прийнятих рейтинговими агентствами. Проте ці зниження значною мірою відображають поточні чинники вразливості України, підкреслюючи необхідність коригувальних заходів для усунення вже перелічених нами макроекономічних дисбалансів: великих дефіцитів рахунку поточних операцій і держбюджету, низького рівня золотовалютних запасів і значних квазіфіскальних втрат в енергетичному секторі.

- Чи справді МВФ визначив обсяги можливого фінансування в сумі 4 млрд дол., як про це заявив глава українського уряду?

- До узгодження конкретної суми треба досягти домовленості про політику, яка усувала б диспропорції та стимулювала б зростання, забезпечуючи основу для програми фінансування, яка може знадобитися.

- Чи розглядається сьогодні варіант пролонгації фондом виданих Україні кредитів?

- Ми кредитуємо на основі політик, призначених для усунення диспропорцій в економіці та стимулювання економічного зростання, а не з метою рефінансування існуючих зобов'язань. Україна обслуговує свої зобов'язання перед фондом і міжнародним співтовариством у повному обсязі та вчасно.

- Багато спостерігачів вважали, що підписання Угоди про асоціації з ЄС підвищило б шанси України на відновлення кредитної програми МВФ. Наскільки ці очікування були обґрунтовані та як тепер відсутність домовленостей у Вільнюсі вплине на перебіг переговорів фонду й офіційного Києва?

- Ми вважаємо підписання Угоди про асоціацію з ЄС позитивним (корисним) для економіки України, тому що це могло би допомогти експорту та збільшенню прямих іноземних інвестицій, а також закріпити перебіг структурних реформ.

Ми також зазначаємо, що потенційні вигоди можуть бути значно збільшені, якщо конкурентоспроможність і діловий клімат будуть поліпшуватися відповідно до основних напрямів наших рекомендацій.

Проте не існує будь-якого зв'язку між Угодою про асоціацію з ЄС і потенційними переговорами про програму фонду. Дискусії про відновлення програми є питанням виключно двосторонніх відносин між МВФ та Україною.

- Наскільки серйозно позиція основних акціонерів МВФ - США та країн Євросоюзу - впливає на рішення ради директорів вашої організації, і чи може вона бути визначальною? І чи можна вважати нинішню їхню позицію сприятливою для України?

- США та ЄС відіграють важливу роль у світовій економіці та, відповідно, у раді директорів МВФ. Однак у раді директорів фонду представлені всі його 188 країн-учасниць. МВФ також реалізовує реформу системи розподілу квот і голосів, щоб краще відобразити зміни відносних ваг країн-учасниць у світовій економіці. Зокрема, йдеться про підвищення значущості економік, що розвиваються. Рада директорів зазвичай приймає рішення на основі консенсусу, але іноді проводяться й формальні голосування. Але для всіх країн-членів загальна мета полягає в тому, що МВФ з допомогою своїх консультацій і кредитних операцій сприяє посиленню макроекономічних політик для корекції дисбалансів і підтримки сталого економічного зростання.

- Не могли б ви прокоментувати нещодавню заяву представників української влади про неприйнятність вимог МВФ, і насамперед про необхідність підвищення на 40% тарифів на газ для населення, для України? Чи справді така вимога висувалася від фонду? Як подібна заява може вплинути на переговори про підписання нової програми співробітництва України та МВФ?

- У контексті цього інтерв'ю вище ми вже обговорювали питання про те, що включають у себе рекомендації фонду відносно політики в енергетичному секторі, у тому числі йшлося про рекомендації з коригування тарифів з одночасним виділенням адресних субсидій домашнім господарствам, які найбільше потребують цього. Як ми зазначили, щоб розв'язати проблему дисбалансів і підтримати зростання економіки, необхідна комплексна програма реформ, вибудувана навколо таких напрямів, як підвищення гнучкості обмінного курсу, що супроводжується заходами з посилення фінансового сектора, амбіційні зусилля щодо фіскальної консолідації, реформування енергетичного сектора та глибинні структурні реформи, спрямовані на поліпшення бізнес-клімату і підтримку зростання. МВФ готовий надати підтримку економічним реформам в Україні та продовжити дискусії з цих питань з керівництвом України.