Дорогого вартий протест

Протести на Майдані стали відчутною проблемою для влади не тільки на політичному, а й на економічному фронті. Повідомлення про можливе запровадження надзвичайного стану, яке вийшло від російських "друзів" з агентства "ИТАР-ТАСС", спонукало громадян як до зняття депозитів, так і до скуповування валюти. І хоча такі рухи клієнтів підштовхнули вгору валютний курс і пожвавили спекулянтів, поки що вдалося уникнути паніки. "Заливання" ринку валютою з резервів НБУ разом із роздачею рефінансування трохи заспокоїли ажіотаж. Хоча модель "нам би день простояти, та ніч протриматися" для фінансових регуляторів усе ще залишається основною - розпал пристрастей спаде лише після заспокоєння Майдану. Прогнозувати розвиток подій на якому нині, напевно, не можуть і реальні винуватці заворушень із вул. Банкової.

Грудень Україна зустрічає з новим курсовим індикатором - 8,3 грн за долар, такі цифри на табло обмінників з'явилися під кінець цього тижня. Причина - у нервозності населення, яке під впливом подій на Майдані, розгону демонстрацій і повідомлень про можливе запровадження надзвичайного стану (що є форс-мажором для виконання депозитних договорів) поспішило підкупити валюти та про всяк випадок зняти депозити. Фінансисти вже морально підготувалися до курсу 8,4 грн за долар і переконують, що таке ослаблення гривні не справить негативного впливу на банківську систему. "Висока дохідність за гривневими депозитами може утримати вкладників від зняття коштів з депозитів у разі помірного ослаблення гривні, - вважає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Але важливо, як проводити це ослаблення. Оптимально - різкий варіант. Водночас НБУ має бути готовим стримати першу реакцію на шокову (за українськими мірками) зміну курсу (хоча такі зміни, скажімо, в Росії - звичайна річ). Коли люди побачать, що далі курс не просідає, а незначно коливається, значних хвилювань не буде".

При цьому заяви рейтингових агентств ситуацію якраз таки розпалюють. "НБУ для стабілізації валютного ринку може спробувати запровадити обмеження на вилучення депозитів і обмін валюти", - вважають аналітики агентства Moody's.

"Ми відчуваємо збільшення попиту на валюту, також бачимо "тестування" з боку клієнтів, які перевіряють, чи можна зняти вклади у вільному режимі", - говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Нацбанк, безумовно, намагається збити ажіотаж і виходить на валютний ринок з прямими інтервенціями з продажу валюти, а також виділяє банкам рефінансування на підтримку ліквідності. Так, 3 грудня НБУ виділив семи банкам 2 млрд грн ліквідності на
37 днів. До цього, 22 листопада, було надано 3 млрд грн трьом банкам (очевидно, державним на купівлю ОВДП) на 367 днів. Як повідомив заступник директора генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олександр Арсенюк, під час останнього позачергового тендера (від
3 грудня ц.р.), проведеного як попереджувальний захід, Національний банк оголосив обсяг розподілу ресурсів у 3 млрд грн, але попит банків був значно меншим (близько вищезазначених 2 млрд). На думку представника банківського регулятора, це є свідченням стабільності роботи банківської системи та наявності в ній значного внутрішнього потенціалу стійкості.

Обсяги валютних інтервенцій Нацбанку невідомі, однак учасники ринку говорять, що їхні заявки було задоволено на 20–30%. Це не дивно - на тлі резервів, що скорочуються, долари доводиться заощаджувати.

"Нацбанк веде щоденний моніторинг касових залишків у фінустановах, тому може оцінити реальну потребу у валюті для клієнтів банків, - говорить голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук. - У поточній ситуації НБУ доводиться гасити локальні пожежі, й тому, мабуть, очікувати задоволення всіх валютних заявок не випадає".

Водночас Нацбанк постійно ризикує стикнутися з повторенням торішньої ситуації, коли видане для повернення вкладів рефінансування опинялося на валютному ринку. У вересні минулого року після роздачі кредитів на підтримку ліквідності регулятор зіштовхнувся зі зростанням попиту на валюту і в результаті аналізу операцій на міжбанку відсторонив "Банк Креді Агріколь", Platinum Bank, банк "Національні інвестиції", банк "Преміум" і "Регіон-банк" від купівлі валюти.

Тепер під загрозою "вильоту" з міжбанку теж опинилося кілька фінустанов - за інформацією ЗМІ, одним із банків, що втратили право купувати валюту на міжбанку, став "ОТП Банк" (про інших "затворників" поки що невідомо). Тим часом користувачі соцмереж говорять про постійні відмови з боку, наприклад, Укргазбанку, банку "Надра" й "ВТБ Банку" продавати готівкову валюту. Втім, обмеження на продаж валюти цього тижня запроваджували багато банків, серед них - Укрсоцбанк, Брокбізнесбанк, "Райффайзен Банк Аваль", "Фінанси та Кредит", "Форум", Приватбанк (за повідомленнями користувачів, блокував продаж валюти в "Приват24" у середу й четвер) і ще низка великих банків як з іноземним, так і з українським капіталом. Традиційно не було у вільному продажу валюти в держбанках - Ощадбанку й Укрексімбанку, які тримають показово низький курс у своїх пунктах обміну.

Банкіри вже очікують наслідків у вигляді дефіциту гривні, частина якої з банківської системи переходить у долар, а також зростання ставок на міжбанківському ресурсному ринку. "Якщо турбулентність протриває достатньо довго, банки будуть змушені збільшувати ставки по депозитах для утримання клієнтів. Що не може не позначитися на вартості кредитів", - говорить Дмитро Гриджук. За його словами, ринку нині дуже важливо одержати сигнал про джерела підживлення валютою, щоб збити ажіотаж.

Такі сигнали потрібні й самому Нацбанку, сайт якого, за словами голови ради Незалежної асоціації банків України Бориса Тимонькіна, недавно зазнав хакерської атаки. "На сайті намагалися розмістити постанову про блокування депозитів і заборону на обмін валют, що мало посіяти паніку серед вкладників", - зазначає фінансист.

Примітно, що приблизно в цей же період у соціальних мережах почали поширюватися не зовсім адекватні спекулятивні заклики, такі, як, наприклад, улаштувати флеш-моб "Забери свої гроші в Януковича" і зняти вклади з усіх рахунків в українських банках.

При цьому, мабуть, доларів на ринку найближчим часом не додасться. Тільки "Нафтогазу" незабаром, можливо, доведеться виплачувати російському "Газпрому" мільярдні суми. "На цей момент борг НАК "Нафтогаз України" за поставлений у серпні, жовтні й листопаді газ становить 2,02 млрд дол.", - наводить озвучені главою "Газпрому" Міллером обсяги претензій агентство "РИА Новости".

Дуже цікаво в цій ситуації виглядає подальша концентрація українських зовнішніх боргів американським інвестфондом Franklin Templeton, що скупив до 40% зовнішніх боргів Мінфіну, які перебувають у вільному обігу. На тлі заяв президента РФ Володимира Путіна про загальну заборгованість українських банків і держави перед російськими фінструктурами на рівні 30 млрд дол. експерти висловлюють припущення про можливу участь "Газпрому" в позиції Franklin Templeton в українських боргах.

Скуповування короткострокових валютних бондів уряду з дохідністю близько 19%, у якому бере участь американський інвестфонд, і сформована позиція дозволяє інвесторам фонду дуже відверто спілкуватися з урядом про свої інтереси. Тому що продаж (або навіть заява про можливе скорочення обсягів інвестицій) з боку власника такого обсягу боргів може істотно вплинути на котирування зовнішніх боргів у момент виходу Мінфіну на зовнішні ринки. І навіть заблокувати такий вихід.

"Можливо, така інвестиція є додатковою гарантією для власника боргів, що уряд раптом не вирішить знову поміняти зовнішньополітичний вектор", - говорить авторитетний фінансист, який побажав не називати себе.

Утім, експерти вважають, що змінити зовнішньополітичний вектор уряду може бути складно через погіршення економічної динаміки, яке сварка з Росією може ще більше поглибити. "Останні дані показують, що за 12 місяців виробництво електроенергії впало на 4%, виробництво продукції металургії - 5, будівництво - 17%. Зростання дає лише торгівля", - говорить старший радник "Альфа-банку" (Україна) Роман Шпек. За його словами, якщо аналізувати стан поточного рахунку, основою якого завжди був торговельний баланс, то протягом останніх років, якщо виключити з нього обсяги імпорту газу, він завжди був плюсовим. "Однак уперше цього року сальдо торговельного балансу, за винятком газу, мінусове. Це небезпечна тенденція. Для виконання всіх зовнішніх зобов'язань уряду треба запозичити щонайменше 4 млрд дол. на зовнішніх фінансових ринках. І виникає запитання: як зможе наша влада, яка має вийти з запозиченнями, при неякісному бюджеті переконати кредиторів, щоб нам довірили гроші? І треба це зробити в першому півріччі. Бо в другому, коли почнеться передвиборна кампанія, буде не до запозичень", - резюмує Роман Шпек.