Професор Юрій Бобало: "Ми першими в Україні отримали статус дослідницького університету"

05 вересня, 2014, 19:50 Роздрукувати
Bипуск № 31, 5 вересня-12 вересня 2014р.
Відправити
Відправити

В міністерстві мають цікавитися реакцією ВНЗ на ті чи інші нововведення. Тоді справді не буде дурниць. Там мають дослухатися до ректорів, громадськості вузів.

Професор Юрій Бобало: "Ми першими в Україні отримали статус дослідницького університету"

Національному університету "Львівська політехніка" виповнюється 170 років. Про те, чим живе його колектив, що непокоїть викладачів та студентів, про нагальну проблему поліпшення системи, яка панує в українському житті на різних рівнях, - у розмові з ректором НУ "Львівська політехніка", доктором технічних наук, професором Юрієм Бобалом.

Замість знань - відповіді на тести

- Юрію Ярославовичу, недавно вас вдруге обрано на посаду ректора. Пригадується, 6 років тому, після одного року перебування на посаді ректора Політехніки, ви проронили "мальовничу" фразу: "Я на новій для себе посаді знаю, чого хочу, знаю, чого маю досягти, і хочу, щоб це сталося, як хочу". То що ви знаєте нині?

- Знаю, чого хочу, знаю, що можу і чого хочуть працівники "Львівської політехніки".

- І що зроблено з того, що ви хочете й можете зробити для рідного колективу?

- Практично відремонтовано весь аудиторний фонд. Розпочато будівництво кооперативного будинку. У нас немає на черзі жодної людини, котра б потребувала житла (маю на увазі науково-педагогічний - і не тільки - колектив). Є потреби в покращенні житлових умов.

Далі - з того, чого ми досягли. Ми першими в Україні отримали статус дослідницького університету. Це заслуга всього колективу. Маючи такі результати, Львівська політехніка змогла практично першою в Україні пройти акредитацію за спрощеною схемою.

-- Тоді, після першого року перебування в статусі ректора Політехніки, ви чомусь були переконані: "перший рік - приємно почуваєшся, всі неприємності починаються з другого року".

- Найбільшою неприємністю стало подання на нас до суду за інвестиційну угоду.

- Тобто?

- Ми знайшли інвестора, який мав побудувати один житловий будинок для наших працівників, спорткомплекс, надбудову над четвертим корпусом і студентський гуртожиток. А собі він мав би побудувати два будинки. Але… втрутилася одна громадська організація… І ми, отже, втрапили, як кажуть, у ситуацію…

- Недавно довелося прочитати таке: Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) підсумував ЗНО. З'ясувалося, що 43% абітурієнтів не впоралися з тестами з математики; жоден не отримав максимум у 200 балів з фізики; з біології максимальну кількість балів набрав лише один випускник з 80 тис.; лише 4 особи зі 130 тис. набрали максимальну кількість балів.

Питається: куди йде середня школа? Що діється в ній?

- (Зітхає). Те, що діється в середній школі, - дуже актуальне і для ВНЗ. Я б поставив питання інакше: а куди йде держава?.. Це все через те, що не виконується закон про освіту. Бо що реально становлять собою десятий, одинадцятий класи? Вони - неповні. Там більшість школярів мають надію і бажання вступити до ВНЗ, а школу майже не відвідують, оскільки ходять до репетиторів. А що вони - репетитори - роблять? "Натаскують" учнів на конкретні тексти. Тож діти після середньої школи отримують диплом не за набуття певної суми знань, а за те, що освоїли деякі елементи середньої освіти. Хіба може такий випускник вступати до ВНЗ? Ми зараховуємо, отже, того, хто отримав бали з математики, історії, української мови. У нього знань немає, у нього - тільки відповіді на тести.

Нова спеціальність - "атомна енергетика"

- За кількістю поданих заяв до українських ВНЗ наприкінці липня в Єдиній державній електронній базі з питань освіти Львівська політехніка була на третьому місці - після ЛНУ і КНУ. Як вам це вдається?

- Буває, що й на перше місце виходимо. Я б тут акцентував дві речі: перша - Львівська політехніка відома своїми напрямами, спеціальностями, які згодом дозволяють нашим випускникам працевлаштуватись. І друга: у 2014 р. на 6 годину 10 серпня ми повністю виконали держзамовлення. Маємо також понад тисячу заяв на комерційну форму підготовки.

- Станіслав Ніколаєнко, екс-міністр освіти і науки, вважає, що держава не здатна одноособово надавати якісну освіту. Варто було б створити фонди шкіл, фонди розвитку середньої освіти, запроваджувати цільові освітні податки і збори. Ваша думка?

- Недавно на одному з "круглих столів", в якому брали участь, зокрема, Михайло Згуровський, Лілія Гриневич, я почув цікаву думку: МОН повинно налагодити зворотний зв'язок. Ідеться про те, що в міністерстві мають цікавитися реакцією ВНЗ на ті чи інші нововведення. Тоді справді не буде дурниць. Там мають дослухатися до ректорів, громадськості вузів.

- Що нового в цьому навчальному сезоні очікується в університеті? Ходять чутки, що почне працювати кафедра конституційного права…

- Так, буде кафедра конституційного права. Маємо нову спеціальність - "атомна енергетика". Відкриваємо її після того, як Крим був анексований (така кафедра працювала в Севастополі).

- А як працює факультет журналістики в технічному вузі?

- Дуже великий наплив бажаючих. Ми досить серйозно ставимося до підготовки журналістів. Обладнали Центр підготовки журналістів, де працюють телецентр, радіоцентр, універсальні структури. Майбутні журналісти здобуватимуть навички в цьому Центрі.

- Як працює Науково-навчальний центр з правами Відділення цільової підготовки Національного університету "Львівська політехніка" і Західного наукового центру (ЗНЦ), що готує фахівців з підвищеним творчим потенціалом?

- Дуже активно. Має хороші стосунки з усіма академічними інститутами. Часто зустрічаємося з директором, робимо корекції в цій роботі. Робота буде розширюватися. Зважте й на таке: понад 50 професорів з академічних інститутів ЗНЦ викладають у Політехніці.

- Середня освіта в Україні входить до п'ятірки найнижче оплачуваних галузей (за результатами 2013 р.). На неї виділяється вдесятеро менше коштів, ніж у США, і втричі - ніж у Польщі. Що робити? Як виправляти становище?

- Шукати гроші… Треба таки їх шукати - в широкому сенсі цього слова.

- На становлення світогляду молодої людини впливають політика, ЗМІ, церква, сім'я, освіта, соціокультурне середовище. На ваш погляд, на якому місці освіта?

- Десь посередині. Думаю, на перших місцях - ЗМІ і церква…

Куди не кинь - усюди клин

- Чи не забагато в Україні вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації? Та й чи в усіх ВНЗ високий рівень фаховості?

- Думаю, годилося б зменшити їх кількість. Але… що робити з працівниками, куди їх подіти? А куди йти дітям?.. Що стосується школи, то я пропонував скасувати в ній випускні іспити (6 чи 8). Ну для чого вони? Замініть відповідними предметами ЗНО. І тоді діти старалися б учитися. І середній бал атестата визначати через ЗНО. Людина, на рівні першого заступника міністра, поставила мені запитання: "Де взяти гроші?" Одне слово, куди не кинь - усюди клин…

- Скільки в Політехніці студентів з-за кордону?

- Чотириста.

- Багато політехніків стажуються за кордоном?

- Якщо говорити про довготермінові стажування, то студентів приблизно 200, а викладачів - близько 50.

- Відповідно до нового закону про вищу освіту, студенти Політехніки вже мають право обирати викладачів і курси?

- Зараз - ні. Але думаю, що ось-ось зможуть.

- Створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти - це подарунок країні?

- Це добре. Має бути незалежна структура. Щоб ніхто не міг впливати.

- Чи отримала Політехніка широку автономію?

- Мала би бути реальна автономія. Політехніка втратила спортивно-оздоровчий табір в Алушті (через анексію Криму), який був у державній власності. А якби він був у власності університету, ми могли б його відсудити. ВНЗ мають бути наділені правом власності на землю. Організація навчального процесу: курси, предмети, методики навчання - все це повинні визначати університети.

- Скільки грантів на наукову роботу отримує Політехніка від міжнародних фондів та організацій?

- Щороку - до десятка.

- Чи багато госпдоговорів на замовлення закордонних фірм та установ укладено університетом?

- До 50-60. Закордонні фірми замовляють їх і платять гроші за це.

- Чи зростає кількість студентів, які беруть участь у науково-дослідній діяльності?

- Так. Намагаємося їх залучати. При системі відбору в магістратуру потрібно нараховувати додаткову кількість балів - за кожну наукову статтю, за патент, за наукову роботу.

- І насамкінець - що можете сказати з приводу підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів?

- Багато здобувачів отримують наукові звання за працями, яких самі не робили. Маємо також констатувати: якість наукових робіт, порівняно з 1980-1990-ми роками, істотно знизилась. Отож система підготовки науково-педагогічних кадрів вкрай потребує вдосконалення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК