ЗАБУТА БРОНЯ

— Танків-роботів в абстрактному розумінні немає — це просто нісенітниця, — спростував інформацію про розробки нового покоління бронемашин, що з’явилася в деяких ЗМІ, головний конструктор Харківському конструкторського бюро з машинобудування ім. А.Морозова (ХКБМ) Юрій Бусяк. — Нині рівень автоматизації танків, передусім французьких, такий високий, що присутність екіпажа не потрібна. Необхідно лише розв’язати проблему дистанційного керування. Головне, щоб оператор міг чітко бачити поле бою і не «впустити» танк.

Зараз розробку дистанційної системи в ХКБМ заморожено, бо немає замовників і, відповідно, грошей. Через відсутність коштів останнє дітище харківських конструкторів часів СРСР Т-80УД і перша українська розробка — основний бойовий танк Т-84 не мають тепловізійного й панорамічного прицілів. Правда, для участі в малайзійському, турецькому і грецькому тендерах харків’яни виготовили прототипи тепловізійних прицілів з фотоприймачем французького виробництва. Але на танках, які постачають до Пакистану, як, утім, і в українській армії, таких прицілів немає.

Поки що у всьому світі посилюється тенденція створення броньованих машин легкого класу.

— Нині рівень засобів ураження такий, — вважає Юрій Митрофанович, — що танк перетворюється на щось нерухоме. Тому розробляють нові, активні системи захисту, побудовані на інших фізичних принципах.

Такі системи починали розробляти ще за часів «великого й могутнього». Передбачалося фіксування та знищення скерованої в танк ракети чи снаряда ще на підльоті. Росіяни в Коломні цю систему «Арена» створили й навіть, за словами Ю.Бусяка, пропонують на зовнішньому ринку озброєнь. Якщо американці і згорнули розробку нових проектів важких танків, однак, запевняє головний конструктор ХКБМ, вони конструюють нові легкі авіатранспортабельні машини.

Харківські конструктори принципово «не афішують того, що в роботі». Юрій Бусяк розмовляв з кореспондентом «ДТ» лише про завершені проекти ХКБМ. Зокрема модернізований БТР-70, завершуються роботи з перепрофілювання танків Т-55, Т-62 й Т-64, оснащених потужною бронею й озброєнням, на важкі машини піхоти. Готова до продажу броньована ремонтно-евакуаційна машина. Є кілька замовлень з-за кордону «на розробку нових машин і модернізацію наявних». На жаль, зазнав фіаско проект удосконалення Т-72.

— Ми не змогли, на жаль, створити міжнародну кооперацію з Т-72, — каже Юрій Бусяк, — бо кожна держава, яка має цей танк, хоче робити власну його модернізацію.

Така сама історія з Т-84, запропонованим на останньому тендері Туреччині.

— Турки заявили дуже багатий, цікавий проект, що припускає створення власного танкобудування. Передбачаються купівля ліцензії, створення КБ, навчання фахівців. І вони вичікуватимуть, — вважає Юрій Митрофанович, — поки конкуренти «пом’якшають». І тут головну роль зіграють політичний та економічний чинники.

Україна чекає, бо харків’яни в Туреччині всі роботи завершили, провели випробування. Турецька сторона вже звіти написала, але в Україні їх зміст поки що невідомий. Така сама ситуація і з грецьким проектом.

Утім, у ХКБМ оптимізму не втрачають.

— Коли ми в 93-му починали в Пакистані, надій особливих не було, позаяк там вельми сильні китайці, — зазначає Ю.Бусяк. — Практично все постачання озброєння з КНР. Але ми перемогли. Тому й тепер здаватися ніхто не збирається. Між іншим, тендеру в Малайзії ми хоч і не виграли, але й не програли. Випробування там завершено й зараз ведуться роботи, пов’язані з документаційною частиною проекту. Обумовлюється кількість робочих місць, вартість робіт, виготовлення конкретних вузлів. За все це малайзійці платять.

Проте й для песимізму підстав цілком достатньо. Дослідно-конструкторські розробки фінансуються зі спеціального фонду, куди надходять кошти від продажу зброї ДК «Укрспецекспорт».

— Реально — дуже мало, — зізнається Юрій Митрофанович, не називаючи сум і відсотків. — І видають їх нам украй тяжко. На розробки одержуємо значно менше, ніж дають замовники, і ще менше, ніж плануємо самі. Чесно кажучи, практично всі роботи в КБ здійснюються за рахунок експорту. Адже в Міністерства оборони України грошей немає.

Щодо танка Т-84, то його складові частини першого рівня (гармата, приціл, двигун, колеса, гусениці) сьогодні повністю виготовляються в Україні. Втім, гасло «купуйте українське» в контексті «самі не дурні» нині в танкобудуванні не популярне.