Тайське дежавю: після виборів — переворот?

Як і очікувалося, дострокові вибори в Таїланді 2 лютого не стали фіналом політичної кризи в цій азійській країні (див. DT.UA, №2 від 24 січня 2014 р.). Підсумки голосування, що офіційно будуть відомі тільки через кілька тижнів, влада й опозиція вже намагаються використати - кожна на свою користь. Обидві сторони називають вибори своєю перемогою. Правляча партія Пхиа Тхаі ("Для Таїланду") на чолі з в.о. прем'єр-міністра Йінглак Чинават заявляє, що вибори, попри все відбулися, і опозиція (яка в них не брала участі) однозначно програла. Сили, що конфронтують із владою, представлені Демократичною партією, наполягають: підсумки голосування слід скасувати, оскільки вибори проводилися з порушеннями закону, а мільйони тайців не змогли проголосувати або на заклик опозиції відмовилися від участі у виборах. Після підрахунку голосів, кажуть демократи, країна лише дізнається, що, за підсумками виборів 2 лютого, не отримала легітимного парламенту.

Таким чином, тримісячне протистояння тільки входить у нову фазу, результатом якої, за тайською традицією, може стати переворот.

А чи були вибори?

Тайські дострокові вибори виявилися багато в чому унікальними. З одного боку, проведені в режимі надзвичайного стану, вони пройшли досить мирно - того дня не було зафіксовано серйозних порушень правопорядку, не було зіткнень. У день виборів на вулиці вивели 130 тис. поліцейських, щоб забезпечити проведення голосування. Однак не можна не зазначити, що до урн для голосування тайці йшли неохоче. Опозиція з Демократичної партії не відмовилася від наміру бойкотувати голосування. І тому в деяких південних районах її прихильники взагалі не прийшли до урн. Тим часом в окремих округах вони блокували виборчі дільниці й зривали роботу комісій. Це відбувалося, зокрема, у Бангкоку. Та й самі виборчкоми в низці випадків не мали можливості забезпечити проведення виборів відповідно до вимог закону. Через протести влада не змогла належним чином провести підготовчу роботу, не виділила ЦВК вдосталь фінансування й не забезпечила на місцях необхідної кількості людей для роботи на виборчих дільницях у день виборів. У південних районах у день виборів деякі дільниці так і не дочекалися підвезення бюлетенів. У зв'язку з цими та іншими волаючими фактами члени самого Центрвиборчкому першими висловили сумнів, що результати виборів 2 лютого можуть щось означати для країни. Аби сформувати легітимний парламент, імовірно, знадобляться довибори, і лише потім з'являться офіційні результати. А доти парламент не зможе зібратися на своє засідання, і країна ще тривалий час перебуватиме у стані невизначеності та політичного паралічу.

Станом на вечір неділі 2 лютого стало ясно, що понад 10% виборчих дільниць у день виборів навіть не відкрилися. Таким чином, права голосу було позбавлено не менше 9 млн тайців. На цій підставі опозиція відразу ж оголосила вибори проваленими й дала зрозуміти, що негайно опротестує їх результати в Конституційному суді, якщо уряд наполягатиме на визнанні цих результатів. Свою тактику бойкотування голосування демократи визнали результативною.

Попри це, на переважній більшості дільниць вибори відбулися. В основному на тих, що містяться на півночі й північному сході країни. Тут голосування пройшло спокійно. У цих здебільшого аграрних регіонах країни домінують прихильники нинішнього уряду, однак і тут ніхто не може стверджувати, що явка виборців була велика й перевищила 50% від кількості громадян, котрі мають право голосу.

Всупереч таким сумнівним підсумкам, влада вважає вибори такими, що відбулися, й очікує від ЦВК результатів, які чітко продемонструють підтримку народом уряду Чинават. Опозиція, що ніколи не представляла більшості тайців, навіть якби й брала участь у виборах, не змогла б перемогти правлячу партію, кажуть прихильники прем'єр-міністра. Втім, і такий варіант, коли результати виборів не оголошено і засідання нового парламенту не відбуваються, теж вигідні Йінглак Чинават, - вона, як і раніше, залишається в.о. прем'єр-міністра країни.

Розуміючи це, опозиція, що об'єднує переважно представників міського середнього класу та прихильників тайської монархії, а також заможних бізнесменів, вирішила діяти негайно. Уже з понеділка 3 лютого масштаби вуличних протестів у Бангкоку розширилися. Два табори опозиціонерів у центрі тайської столиці було згорнуто й натомість створено п'ять, але менших - на перетині ключових магістралей мегаполіса, а також у районах ділової та торгової активності Бангкока. Одночасно зонами протесту оточено майже всі державні установи (низку міністерств захопили раніше), і для своєї роботи чиновники тайського уряду змушені використовувати тимчасові приміщення. Опозиціонери вимагають, щоб уряд пішов у відставку, і тоді утворені в надрах вуличного протесту органи влади - так звані народні ради - зможуть ухвалити нові закони й провести нові вибори.

"Правовий переворот"
чи військовий? Чи...

Крім вуличних акцій, тайська опозиція після виборів має намір домагатися відставки прем'єра з допомогою правових процедур. Вона вдалася до тактики, яка вже кілька разів за останні роки демонструвала свою дійовість у Таїланді й призвела до відставки двох урядів та до одного військового перевороту. На місцевому політичному лексиконі це називається "правовий переворот". Уже в понеділок лідер тайської опозиції Сутхеп Тхаугсубан заявив, що домагатиметься анулювання результатів виборів у Конституційному суді.

Саме цей варіант було випробувано 2006 р., коли опозиція домоглася скасування результатів виборів, під час яких переміг рідний брат нинішньої прем'єр-міністра Таксин Чинават. Тоді Конституційний суд визнав вибори такими, що не відбулися, бо "облаштування кабінок для голосування не дозволяло гарантувати виборцеві таємницю волевиявлення". Нині для скасування результатів голосування причин значно більше, і вони значно вагоміші - взяти хоча б те, що голосування проходило в умовах надзвичайного стану, і те, що вибори не відбулися в один день. Крім того, у Конституційний суд також подано петицію, яка закликає суддів заборонити правлячу партію "Для Таїланду", оскільки вона з допомогою виборів прагне "захопити владу в країні неконституційними методами".

У середу уряд зробив крок у відповідь - влада закликала Конституційний суд... заборонити опозиційну демпартію. За словами представника партії "Для Таїланду" Промпона Ноппаріта, "ця політсила взагалі не брала участі у виборах, а тепер хоче знищити в країні демократію неконституційними методами". Через суд уряд домігся в середу постанови про арешт 19 активних лідерів опозиції, включно з самим Сутхепом Тхаугсубаном, за обвинуваченням у порушенні режиму НС. Однак влада й правоохоронці поки що не зважуються виконати цю постанову. При цьому прем'єр Йінглак Чинават каже, що відкрита до діалогу з опозицією й готова проводити реформи, однак не готова йти на компроміс у питанні про свою відставку, адже все ж таки за неї голосувала більшість.

Ситуація дедалі виразніше починає нагадувати осінь 2006 р., коли після рішення Конституційного суду про скасування виборів на столицю Таїланду рушили загони "червоносорочечників", готових захистити свій вибір і свого прем'єр-міністра. Тоді все скінчилося масовими вуличними зіткненнями та військовим переворотом, який примусив Таксина Чинавата шукати притулку за кордоном. У 2010 р. відставка через суд уряду, що складався з його прибічників, вилилася в зіткнення, які залишили на вулицях Бангкока 90 загиблих. Нині, не виключаючи можливості повторення кожного з цих сценаріїв, спостерігачі схильні вважати імовірнішим усе-таки варіант "правового", а не військового перевороту й суду над Йінглак Чинават за обвинуваченням у корупції.

У місцеву пресу 4 лютого просочилися дані, що тайський уряд втратив великий контракт із Китаю, який хотів закупити
1,2 млн тонн тайського рису. З'ясувалося, що цей рис тайський уряд скуповував у фермерів, пообіцявши ціну, наполовину вищу за ринкову. Антикорупційне агентство Таїланду вже веде розслідування цієї справи, а опозиція таким чином розкрила схему "купівлі" голосів виборців за державний кошт. Загалом, така "угода" уряду з фермерами коштувала платникам податків 200 млрд тайських батів (або 6 млрд дол. США). Ба більше, за рахунок продажу зі складів дорогого рису тайський уряд мав намір продовжити "субсидувати" фермерів і надалі, - адже на носі весняний урожай. Однак, як з'ясувалося, уряд платив фермерам не всю суму, а частинами, і в підсумку "заборгував" в еквіваленті майже 4 млрд дол. США. У січні низка великих банків відмовила у кредитуванні уряду Чинават, який намагався купити прихильність фінансистів тим, що великий рисовий контракт із Китаєм уже майже в кишені... і гроші будуть. Але банкірам видалося ризикованим кредитувати уряд у такій ситуації, і, як з'ясувалося, вони мали рацію. А фермери, що залишилися з носом і не отримали обіцяного навіть за врожай минулої осені, тепер також готові підтримати протести й опозицію. Як зазначалося раніше, це й було однією з причин запровадження урядом у столиці надзвичайного стану в січні напередодні виборів.

Таким чином, шансів, що сама пані в.о. прем'єр-міністра опиниться на лаві підсудних, - не менше, ніж у лідерів опозиції. І навіть якщо взяти до уваги рішучість сторін шукати рішення з дотриманням правових норм, нинішня ситуація в Таїланді після виборів стала ще заплутанішою. Однак у тайців, із властивим для них легким ставленням до пертурбацій життя, все ще залишається надія коли не на мудрість політиків і Конституційний суд, то принаймні на тайського короля Пуміпона Адульядета, який у цій ситуації свого слова ще не сказав.