Тайський "майдан": рішучий і нещадний

У Бангкоку активна фаза протестів почалася практично одночасно з київським Євромайданом. Їх причиною стала підготовка до голосування в парламенті щодо питання про "амністію" опального екс-прем'єр-міністра, засудженого 2008 р. до двох років тюремного ув'язнення за зловживання службовими повноваженнями. У наступні дні події в Бангкоку розвивалися майже так само стрімко, як і в Києві. Опозиціонери захопили низку міністерств та адміністративних будівель, блокують роботу уряду і кличуть народ на барикади. Вони хочуть змусити владу, яка захищає інтереси лише однієї "сім'ї", почути голос народу.

Опальний екс-прем'єр,
якого не хочуть впускати

Для розуміння поточних подій у цій азіатській країні слід нагадати, що 2006 р. у Таїланді відбувся воєнний переворот, що збігся з візитом до Нью-Йорка тодішнього прем'єр-міністра країни Таксіна Чіннавата. Скинутий прем'єр вирішив не повертатися зі США до Бангкока, а сховатися в Лондоні. Усі висунуті проти нього в 2008 р. обвинувачення він назвав "політично мотивованими". Великобританія погодилася з його доказами і не стала видворяти на батьківщину. Того ж року, продавши арабам належний йому британський футбольний клуб "Манчестер Сіті", мільярдер Чіннават забезпечив собі благополучне існування в Дубаї на наступні кілька років. При цьому він намагався навіть з-за кордону впливати на політичні процеси у своїй країні.

І його зусилля не були марними. На політичній сцені Таїланду відбулися кардинальні зміни. Масові протести 2009-2010 рр. прибічників Чіннавата - т.зв. червоносорочечників - привели до влади на виборах 2011 р. партію Пхиа Тхаї ("Для Таїланду" - Phak Phuea Thai), створену із заборонених після втечі екс-прем'єра партій: "Тайці люблять тайців" (Thai Rak Thai) і "Народна влада". У результаті новим прем'єром країни стала Їнглак Чіннават - молодша сестра Таксіна. Одним з пунктів її передвиборної програми значилося ухвалення закону про амністію для всіх засуджених після перевороту у вересні 2006 р. Їнглак готова була зробити все, щоб цей закон ухвалили, а її брат Таксін зміг повернутися в країну і при цьому уникнути арешту.

Спроба прем'єра "протягти" закон в інтересах "сім'ї" через парламент і стала причиною листопадових масових протестів у Бангкоку. Епіцентром цього протесту став центральний район столиці навколо помпезного монумента демократії, який звели в Бангкоку 1932 р. на відзначення переходу від абсолютистської до конституційної монархії і який в наступні десятиліття перетворився на традиційне місце збору всіх незадоволених поточним станом справ у державі або чинним урядом.

Площу, з якої колони демонстрантів можуть швидко розходитися в різні райони міста, окупували представники опозиції, очолюваної колишнім членом парламенту від Демократичної партії та екс-віце-прем'єром Сутхепом Тхаугсубаном. Цей сивочолий політик залишив затишний кабінет і зняв дорогий піджак, щоб за кілька днів перетворитися на командира вуличних протестів.

Демонстранти насамперед домоглися зняття з порядку денного парламенту "білля" про амністію для екс-прем'єра, а потім зажадали відставки Їнглак Чіннават, звинувативши її в тому, що вона всього лише маріонетка - насправді країною керує її брат Таксін.

З 25 листопада тайська опозиція почала пікетувати урядові будівлі, і невдовзі захопила міністерство фінансів, але будинок уряду (загороджений колючим дротом і оточений загонами спецназу) виявився їй не по зубах. Влада запровадила у столиці надзвичайний стан. 28 листопада в парламенті Таїланду (майже так само, як тиждень тому у Верховній Раді України) з тріском провалилася спроба опозиції відправити уряд Їнглак Чіннават у відставку через вотум недовіри - 297 з 492 депутатів проголосували проти. Таким чином тайська опозиція втратила останній конституційний спосіб для відставки кабінету.

А вже минулої суботи тайська влада, діючи так само, як і українська, спробувала протиставити антиурядовому "майдану" біля монумента демократії свій проурядовий мітинг на стадіоні "Раджамангала". І якщо в Києві подібні паралельні акції проходять досить миролюбно, то в Бангкоку організоване "підвезення" десятків тисяч прибічників уряду на акцію в столицю з північних районів країни (де Таксін має велику підтримку; натомість жителі південних районів Таїланду підтримують опозицію) викликало сплеск невдоволення. Особливо активні опозиціонери кинулися штурмувати колони автобусів ще на під'їзді до місця збору, але найжорстокіші сутички відбулися біля згаданого вище стадіону (через кілька годин після того, як український "Беркут" з особливою нещадністю й цинізмом "зачистив" київський Майдан Незалежності від мітингувальників). У Бангкоку в суботу також пролилася кров - дві людини загинули, десятки поранено. Влада кинула на втихомирення протестувальників кілька тисяч поліцейських, які, однак, не змогли зупинити ескалацію конфлікту. ЄС і США також закликали тайських політиків до стриманості.

Опозиція йде на штурм

Минулої неділі, після "кривавої суботи", на вулицях Бангкока мітингували вже 100 тис. людей, і цей день опозиція назвала днем народного повстання. Опозиція оголосила, що можливість мирного розв'язання конфлікту втрачено, і висунула ультиматум - Їнглак Чіннават повинна сама подати у відставку з посади прем'єра не пізніше ніж через два дні. Сутхеп Тхаугсубан звернувся до демонстрантів з промовою, в якій відверто сказав, що необхідно порушити закон, щоб досягти своєї мети. Опозиційні сили взяли в облогу урядові установи в шести районах міста, намагаючись паралізувати роботу уряду й силових відомств, підірвати можливість влади вести організований опір. Їм навіть вдалося знеструмити будинок кабміну, але прорватися всередину вони не змогли через протидію спецназу, що непохитно тримав оборону. Під час штурму спортклубу столичної поліції і самого МВС загони опозиціонерів несподівано зіткнулися з самою пані прем'єркою (яка, як виявилося, тут і ховалася з суботи), і тільки диво й злагоджені дії охорони дали Їнглак Чіннават змогу вислизнути прямо з-під носа демонстрантів. Прем'єрка змушена була на кілька днів сховатися в секретному місці, продовжуючи звідти закликати до спокою і миру. Однак прийняти ультиматум і піти в добровільну відставку вона відмовилася, а незабаром запропонувала лідеру опозиції зустрітися й обговорити проблеми сам на сам. Коли ця зустріч (організована за посередництва військового командування) провалилася, МВС країни заявило, що видало ордер на арешт Сутхепа Тхаугсубана, і вимагає, щоб він добровільно здався владі.

Останніми днями протестувальники взяли під свій контроль кілька столичних телеканалів, які постійно транслюють заклики до населення підтримати протести і виступи лідерів опозиції. Тим часом на тайському "майдані" запрацювала "народна рада" - парламент повстанців, який бачить себе прообразом нової демократичної влади в країні після повалення уряду.

Крім поглиблення розколу Таїланду по лінії північ-південь, нинішні протести виявили таку особливість: проти уряду на боці опозиції виступають переважно благополучні й заможні громадяни країни, лояльні також і до королівської
влади. Опорою ж сім'ї Чіннават і прем'єр-міністра виступають найбідніші верстви населення, які підтримують амністію екс-прем'єра Таксіна і навіть повернення його до влади, пам'ятаючи про соціально орієнтовані економічні реформи, проведені ним до перевороту 2006 р.

Слід зазначити, що інша дуже важлива внутрішньополітична сила, а саме тайські військові, поки що не втручається в конфлікт. Нагадаємо, що за останні 80 років військові 18 разів здійснювали "перевороти" в тайському королівстві і брали на себе відповідальність у справі відновлення порядку в країні, коли політикам не вдавалося домовитися. Військове командування 4 листопада виступило із заявою про шляхи мирного розв'язання конфлікту, вважаючи, що ситуація поступово нормалізується. До слова, описані вище внутрішньополітичні події поки що не впливають на туристичну індустрію Таїланду - опозиція утримується від блокування аеропортів і, зокрема, міжнародного в Бангкоку.

Король - святкує,
"майдан" - стоїть

У той час, як активність українського Євромайдану не знижується, незважаючи на те, що Віктор Янукович залишив Україну на кілька днів для надзвичайно важливого візиту до Китаю, на тайському "майдані" 5 грудня було оголошено вимушену паузу. Причиною стало національне свято - день народження монарха Таїланду Пуміпона Адульядета, якому виповнилося 86 років. І для опозиції, і для чинної влади він - персона шанована, а за релігійними канонами - навіть священна. На знак поваги до монаршої особи протестувальники у центрі Бангкока згорнули свій табір і навіть дозволили, як у нас би сказали, "комунальним службам столиці" впорядкувати газони і проїзну частину навколо монумента демократії, де й відбулися основні торжества. Невелика група демонстрантів у цей день залишалася пікетувати МВС, але, як вважає влада, лише для того, щоб створювати видимість: мовляв, протести тривають, і демонстранти не мають наміру знижувати свою активність.

Тайський уряд, у свою чергу, також відповів миролюбним жестом. На блокпостах і навколо адміністративних будівель Бангкока (які дуже хочуть, але ще не встигли захопити протестувальники) замість озброєних до зубів грізних "змопівців" на вахту заступили жінки-поліцейські. Деякі з них з приводу дня народження монарха озброїлися не гумовими "демократизаторами", а трояндами, які вони з усмішкою дарували прибічникам опозиції, що прогулювалися вулицями міста.

Однак перемир'я в Бангкоку було нетривалим. Сьогодні з тайської столиці знову лунають заклики Сутхепа Тхаугсубана: "Усі - на штурм! Ми вестимемо боротьбу щодня - до самої перемоги!".