Таїланд: вибори в режимі НС

Минулого тижня масові протести в Таїланді, які тривають уже третій місяць, вилилися в провокації, нові жертви і призвели до запровадження надзвичайного стану в Банкоку та районах навколо столиці. Починаючи з середи 22 січня, уряд Йінглак Чіннават, чийого відсторонення від влади домагається опозиція, дозволив силовикам запроваджувати комендантську годину, затримувати учасників масових протестів без пред'явлення обвинувачень, та впровадити цензуру в ЗМІ. Крім того, введено заборону на збір людей чисельністю більше п'яти осіб, а поліції дано право позбавляти громадян доступу в певні райони тайської столиці, де перебувають урядові заклади, частина яких була захоплена протестувальниками. Термін дії НС визначено у 60 днів. Таким чином, імовірно, що заплановані на 2 лютого дострокові вибори відбудуться в умовах, які дозволять прихильникам Йінглак Чіннават забезпечити її переобрання. Опозиція вимагає скасувати вибори і має намір бойкотувати їх.

Барикади, протести
і провокації

Приводом до запровадження надзвичайного стану стали криваві провокації, політичні вбивства та ймовірність подальшого розширення протестів, їх виходу за межі тайської столиці. Як і передбачалося, передвиборна кампанія тільки загострила суперечності в тайському суспільстві, а протистояння влади й опозиції стало непримиренним. Із середини січня столиця покрилася барикадами, а блокування роботи урядових закладів - офісу прем'єра та окремих міністерств - було посилено. Влада вивела на вулиці міста 18 тисяч стражів правопорядку. А вже 17 січня, під час проведення мирної демонстрації на вулицях Банкока, невідомі кинули в натовп опозиціонерів дві ручні гранати з верхніх поверхів одного з новобудів. Внаслідок чого 28 людей було поранено. Крім того, скупчення мітингувальників щоночі спорадично обстрілюються з вогнепальної зброї, що вже призвело до загибелі дев'яти осіб. Кількість поранених на цей час перевалила за 550 чоловік. За останні кілька днів саморобні бомби вибухали поблизу будинків, у яких мешкають лідери опозиції, та офісів опозиційної Демократичної партії. Противники режиму також не залишилися в боргу. У день початку дії НС вони організували замах на Кванчай Пропана - одного з лідерів "червоносорочечників", які виступають на підтримку нинішнього тайського уряду й рекрутують до своїх лав найактивніших громадян із середовища незаможних - переважно на півночі країни. За день до цього замаху він також виступив із закликом до своїх прихильників вирушити на столицю, якщо опозиція за підтримки армійських підрозділів спробує відсторонити Йінглак Чіннават від влади шляхом військового перевороту і саботуватиме рішення про надзвичайний стан. Цей замах став першою акцією опозиції за межами столиці. Уряд Таїланду також побоюється, що до протестів опозиції (яку підтримують середній клас та пророялістськи налаштований істеблішмент і військові) приєднаються селяни. Частина їх активно підтримувала уряд Чіннават, що проводив, зокрема, політику скупки рису у фермерів за вигідними цінами. Однак тепер стало відомо, що ряд фермерів, які здали рис у "засіки батьківщини" кілька місяців тому, не отримали за нього взагалі ніякої плати від держави. Загроза приходу селян у Банкок по справедливість також налякала чиновників. Це й послугувало одним із приводів для запровадження НС.

Опозиція тим часом уже заявила про намір арештувати прем'єра й міністрів її кабінету, ігнорувати обмеження у рамках НС. Лідер протестувальників Сутхеп Тхаугсубан наполягає, що спочатку в країні мають бути проведені демократичні реформи з ініціативи обраної самими протестувальниками Народної ради, а вже потім - вибори нового парламенту й уряду.

Вибори на межі провалу

Питання про ймовірне перенесення дати виборів у четвер 23 січня розглянув Конституційний суд. Декрет про проведення дострокових виборів 2 лютого вже підписаний королем Таїланду Пуміпоном Адульядетом, і це з самого початку знижувало шанси на те, що судді зможуть оскаржувати його правочинність.

І все ж для демонстрації підтримки такого рішення прем'єр Йінглак Чіннават влаштувала зустріч із членами виборчої комісії та представниками 53 партій, котрі беруть участь у виборах, а також представниками бізнесу та інтелігенції. Переважна більшість тих, хто зібрався, підтримала рішучість прем'єра проводити вибори у встановлений термін незважаючи ні на що.

Однак уже сьогодні з великою часткою ймовірності можна сказати, що вибори 2 лютого призведуть до посилення протистояння в країні й навряд чи стануть панацеєю від політичної кризи. Так, виборча комісія Таїланду (5 членів якої, власне, й стали ініціаторами розгляду питання про перенесення виборів у Конституційному суді) виступила з заявою: ситуація в країні така напружена й непередбачувана, що ймовірність провалу голосування в ряді регіонів велика, і новобраний парламент, можливо, навіть не матиме кворуму для того, щоб зібратися на своє перше засідання.

Як заявили у виборчкомі, в
28 округах на півдні країни (жителі якого симпатизують опозиції) на виборах не зареєстровано жодного кандидата. Ще у 22 округах зареєстровано лише по одному кандидату. Тайський закон про вибори передбачає, що у разі відсутності конкурентів єдиний кандидат повинен набрати не менше 20% голосів виборців, щоб стати депутатом, але при цьому "проти" його кандидатури має проголосувати менше 20%. Крім того, виборчком повідомляє, що у зв'язку з політичною кризою в країні він не зміг забезпечити майбутні вибори необхідною кількістю обслуговуючого персоналу та волонтерами, нестача яких по всій країні обчислюється у 100 тисяч осіб. При цьому уряд не здатен у стислі терміни вирішити цю проблему, кажуть у виборчкомі.

ЦВК попереджає: вибори можна вважати проваленими, якщо в результаті голосування обраними виявляться менше 95% складу тайського парламенту, який складається з 500 депутатів. Ст. 93 тайської конституції передбачає, що коли під час виборів обрано менше 95% складу парламенту, запускається 180-денний відлік, по закінченні якого буде проведено довибори, які можна проводити максимум тричі. Однак у законі чітко не прописано, що є вихідною точкою для відліку цих 180 днів. Відповідно до іншої статті конституції - 127-ї, - новий склад парламенту має зібратися на своє засідання не пізніше, ніж через 30 днів після виборів, однак ця ж стаття гласить, що коли обраних депутатів менше ніж 475, то новий парламент проводити своє перше засідання неправомочний.

Примітно, що це положення було вписане в конституцію рік тому, і тоді парламентарії просто не могли собі уявити, що така ситуація стане реальністю вже через кілька місяців.

Уряд уже заявив, що завдання виборчкому полягає в тому, аби тільки підрахувати голоси, а що робити далі, зокрема як розв'язати нестиковки в конституції, вирішуватиме конституційний суд. Але, що цікаво, у Таїланді вже бували випадки, коли правляча партія ігнорувала рішення Конституційного суду. Крім того, неоднозначні результати виборів призводили тільки до поглиблення кризи і зрештою ставали причиною військових переворотів. За останні 80 років армія (інколи – за підтримки монарха) 18 разів намагалася або проводила військові перевороти, коли політики країни не могли домовитися між собою.

Це один з імовірних сценаріїв розвитку ситуації в країні. При цьому в Таїланді кажуть, що в такому разі військові навіть не чекатимуть 2 лютого. Сигналом до виступу стане або "натяк" із боку короля, або їхнє власне розуміння того, наскільки прем'єр контролює ситуацію в країні. Якщо Йінглак Чіннават проявить "слабинку" в умовах НС або, наприклад, її власні прихильники в уряді покажуть, що готові відмовитися від подальшої боротьби за збереження за нею посади прем'єра надзвичайними методами, то військові вже мають на руках усі козирі для притягнення її до суду за обвинуваченням "у корупції та перевищенні службових повноважень". Точно так само вчинили з її братом Таксіном Чінаватом, який, щоправда, був змушений тікати з країни після військового перевороту 2006 р. У такому разі інтервенцію військових звично виправдовуватимуть необхідністю гарантувати "безпеку і стабільність" у країні.

Згідно з іншим варіантом розвитку ситуації, опозиція все-таки "дотисне" прем'єра, і та піде у відставку добровільно. Цей сценарій стане імовірнішим, якщо правляча партія не зможе забезпечити обрання до парламенту 95% депутатського корпусу після виборів 2 лютого. Однак у кожному разі цей варіант поєднаний зі зростанням протистояння та насильства в Таїланді, й на вулицях Банкока зокрема. Крім того, вважають аналітики, опозиції тоді треба апелювати до короля, щоб саме він благословив Народну раду і Народний комітет демократичних реформ, які виступають виразниками сподівань протестувальників.

Третій, поки що доволі малоймовірний, варіант - це активізація прихильників самої Чіннават - "червоносорочечників", які спробують переломити політичне протистояння на свою користь і таким чином посилити позиції чинного прем'єра. Цей сценарій також поєднаний зі зростанням насильства у столиці й може посилити розкол країни по лінії Північ-Південь та соціальне розшарування, оскільки жителі Півдня, а також політична й бізнес-еліта країни, безперечно, опиратимуться такому розвитку подій.