Розмови левіафанів: щось у глибинах океану видає дивні звуки

Десятки років тому у водах, що оточують Антарктиду, було зафіксовано дивні звуки. Вони нагадують крякання гігантської качки. Перше повідомлення про Біо-качку було отримано у 1960-х роках, відтоді вчені намагалися пояснити його. До цього часу зробити це не вдавалося, але нове дослідження, ймовірно, проливає світло на ці загадкові звуки, повідомляє Science Alert.

«Ми виявили, що зазвичай у різних місцях океану є кілька різних розмовляючих, і всі вони видають ці звуки. Найдивовижнішим було те, що, коли говорив один, інші мовчали, ніби слухали. Потім перший, хто говорить, припиняв говорити і слухав відповіді інших», — заявив учений-океаніст Росс Чепмен з Університету Вікторії в Канаді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Дорога з жовтої цегли на дні Тихого океану: що знайшли вчені

Океани Землі надзвичайно складно дослідити. Часто можна почути, що ми знаємо про Марс більше, ніж про морське дно. Тому немає нічого дивного у тому, що там відбуваються процеси, які вченим важко пояснити.

Вперше Біо-качку зареєстрували біля узбережжя Антарктиди, потім її знову почули біля узбережжя Австралії. У 2014 році вчені пов'язали загадковий звук із антарктичними малими полосатиками (Balaenoptera bonaerensis). Кити видавали звуки, схожі на записи звуку Біо-качки.

Але, як зазначив Чепмен, подібні звуки, записані в інших частинах океану, не були пов'язані зі спостереженнями за тваринами. Тобто їх могли видавати смугастики чи інші китоподібні.

Чепмен вивчав звуковий ландшафт південного океану з 1980-х років, коли записи показали, що Біо-качку або її більш високочастотного кузена Біо-гуся можна було почути по всій Австралії та Новій Зеландії. Він та його колеги визначили, що звук мав виходити від тварини.

«Звук був настільки повторюваним, що ми спочатку не могли повірити, що він біологічний. Ви повинні розуміти, що цей тип вивчення шуму океану в ті дні був у зародковому стані. Як виявилося, ми дізнавалися про щось нове про звук в океані щодня, заглиблюючись у дані — це був справді захоплюючий час для нас», — пояснив учений.

Навіть якщо звук справді видають смугастики, залишаються питання. Наприклад, невідома мета цих звуків. Це могла бути розмова, але мета цієї розмови також невідома.

«Це завжди було для мене питанням без відповіді. Можливо, вони говорили про вечерю, можливо, це батьки розмовляли з дітьми, а можливо, вони просто коментували цей божевільний корабель, який увесь час ходив туди-сюди, тягнучи за собою довгу мотузку», - сказав Чепмен.

Нагадаємо, чисельність популяції південних косаток, що мешкають у Тихому океані, стрімко скорочується. І вчені не знають чому це відбувається.