Сочинські піруети

23 лютого, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Навіщо Лукашенко катався на лижах із «єдиним другом»

Сочинські піруети
© Офіційний сайт Кремля

Доки міністри закордонних справ країн Євросоюзу в Брюсселі ухвалювали рішення щодо санкцій проти Росії та Білорусі, Владімір Путін і Олександр Лукашенко провели переговори в Сочі. Попри їхні променисті усмішки, увічнені на «паркетних фото», переговори не передбачали  дружніх посиденьок. А коли зважити на те, які  цілі ставили перед собою  Путін і Лукашенко, їм більше пасувало б не кататися на лижах на Червоній Поляні, а виробляти хитромудрі піруети фристайлу.

Судячи із заяв Путіна й Лукашенка, вони переважно  обговорювали економічну співпрацю та  ситуацію з коронавірусом. Але хто повірить, що переговори обмежувалися лише цими темами? Для самопроголошеного президента Білорусі питанням виживання його режиму є згода «єдиного друга» надати черговий  кредит на суму  3 млрд дол. А  багатолітньому хазяїну Кремля важливо було домогтися від «мінського старожила» реальних кроків Білорусі з інтеграції в Союзну державу, у військовій  співпраці та, нарешті, виконання домовленостей, досягнутих у вересні минулого року.

Офіційний сайт Кремля

Путін політично й фінансово підтримав Лукашенка у розпал внутрішньополітичної кризи, що почалася в Білорусі минулого літа після сфальсифікованих владою результатів президентських виборів. Натомість той мав розпочати у країні процес транзиту влади, конституційну реформу та  діалог із опозицією, а також припинити невиправдане застосування сили. Однак цих домовленостей, досягнутих на піку білоруських протестів, самопроголошений президент Білорусі не виконав.

Лише в середині лютого в Мінську відбулися Всебілоруські народні збори, на яких  Лукашенко заявив: проєкт нової конституції буде підготовлено впродовж року і винесено на референдум на початку 2022-го. При цьому він нічого не сказав про дострокові президентські вибори, які раніше обіцяв провести після конституційної реформи, тим самим продемонструвавши, що націлений  і далі очолювати країну.

Але  за минулі півроку ситуація в Білорусі змінилася. Вуличні акції протесту пішли на спад, і Лукашенко, не визнаний міжнародною спільнотою й    ослаблений внутрішньополітичною кризою, взяв ситуацію в країні під контроль. Він цілком ще здатен зберігати владу два-три роки. Та й в Кремлі, де сподіваються на прихід проросійського керівництва в Білорусі і вельми зацікавлені в транзиті влади, схоже, вирішили поки не форсувати процес відсторонення Лукашенка. В результаті самопроголошений президент знову намагається вести традиційну гру в інтеграцію Білорусі з Росією, прагнучи виторгувати в Москви нові кредити та знижки на нафту і газ.

Чи вдалася йому випробувана  тактика  цього разу? Лукашенко заявляв, що не поїде в Росію щось просити. Ні до зустрічі, ні після неї публічно жодного слова не було сказано про 3 млрд. Проте експерти не сумніваються, що рано чи пізно Лукашенко отримає  такий потрібний для білоруської економіки російський кредит. Навіть без виконання раніше досягнутих домовленостей про транзит влади.

Питання в тому, яку ціну все-таки доведеться заплатити самопроголошеному президентові Білорусі. Примітно, що перед зустріччю з Путіним Лукашенко згадав про роботу над  «дорожньою картою» співпраці двох країн. За його словами,  з 33 дорожніх карт на сьогодні залишилося близько шести–семи, над якими продовжують працювати уряди. Він підкреслив: майже всі «дорожні карти» з різних напрямів співпраці  двох країн готові до підписання. (Влітку минулого року посол Білорусі в Росії Владімір Семашко заявляв, що з 31 «карти» погоджено 28.)

Офіційний сайт Кремля

Швидше за все, після сочинської зустрічі Лукашенко змушений буде піти на певні рухи в межах Союзної держави, а не обмежуватися ритуальними заявами про союз «братніх країн»: в рік тридцятиріччя розпаду СРСР в Кремлі сподіваються на відчутний прогрес у справі інтеграції Росії та Білорусі. Крім того, одним з наслідків катання на лижах у Красній галявині буде поступове нарощування військової присутності РФ в Білорусі, в тому числі й шляхом збільшення кількости спільних російсько-білоруських навчань.

У той же час, коли очільник  білоруського МЗС Володимир Макей заговорив про можливу відмову Білорусі від принципу нейтралітету, схоже, Лукашенко буде «грати» навколо створення повноцінної російської військової бази на території республіки, намагаючись відстрочити прийняття рішення про її появу.

На території Білорусі вже є два російських військових  об’єкти — 474-й окремий радіотехнічний вузол (що розміщується  неподалік   міста Барановичі) і 43-й зональний вузол зв'язку ВМФ (розміщений  у районі міста Вілейка). Обидва об'єкти не мають статусу військової бази. Це технічні пункти, що займаються радіолокаційною розвідкою та зв'язком. При цьому російське керівництво постійно порушує питання  створення російської військової авіабази під Бобруйськом. Її поява стала б для нашої країни додатковим джерелом загрози. Однак поки що все обмежувалося лише  розмовами.

За інформацією ZN.UA, в Сочі було прийнято рішення про допуск російських компаній до приватизації «флагманів» білоруської економіки в транспортній, енергетичній та машинобудівній галузях. Очікується, що відповідний план дій буде узгоджено протягом березня. Хоча, як зазначають джерела ZN.UA, Лукашенко розраховує, що допуск буде «виваженим» і приховано саботуватися.

Офіційний сайт Кремля

Переговори Лукашенка та  Путіна відбулися  на тлі посилення репресій проти опонентів режиму Лукашенка. За даними правозахисників, уже понад 30 тисяч білорусів зазнали репресій, а влада  країни порушила понад 900 кримінальних справ проти учасників акцій протесту. Показова жорстокість вироків нагадує сталінські процеси. Так, минулого тижня журналістів польського телеканалу «Белсат», який веде мовлення в Білорусі, Катерину Андрєєву та  Дар'ю Чульцову засудили до двох років колонії загального режиму за відеотрансляцію розгону мітингу в Мінську минулої осені.

Хоча протести в Білорусі йдуть на спад, навесні очікуються нові акції противників режиму. Відновити їхню масштабність складно, якщо для цього не буде серйозного приводу.  Противники Лукашенка це розуміють. Невипадково екскандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська заявила в інтерв'ю Le Temps, що опозиція «втратила вулиці». Проте вона закликала білорусів знову вийти на вулиці міст у День Волі — 25 березня. Прибічники Тихановської зазначають, що цей день «може стати ключовою датою весняних протестів».

На тлі посилення репресій у Білорусі  Євросоюз прийняв рішення підготувати нові санкції проти представників режиму Лукашенка. Нагадаємо, що до  санкційного списку  ЄС уже включено 84 фізичні особи та  сім юридичних осіб, відповідальних за репресії і фальсифікації на президентських виборах у Білорусі. Тихановська назвала ці обмежувальні заходи «насмішкою»: «Режим Лукашенка сміється».

Але якими б м’якими не були санкції Заходу, дії ЄС і США звужують Лукашенку поле для маневрів. Москва продовжуватиме явний і таємний тиск на Мінськ, а правлячий режим — усе більше дрейфуватиме в кільватері Кремля.

Related video

Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК