ПОЛЬСЬКІ ПРАВИБОРИ: ЕФЕКТ НИСИ

Здається, в жодній з європейських країн, крім Польщі, немає того, що тут називають правиборами. Це своєрідні вибори-репетиція, вибори-тренінг, вибори-спаринг, що максимально наближені до справжніх виборів і водночас мають елемент гри та розваги. Що означають правибори у виборчій стратегії тієї або іншої партії? Насамперед, можливість визначити, наскільки точно соціологічні опитування відповідають реальним виборчим симпатіям і що треба зробити, щоб напередодні справжніх виборів ці симпатії збільшити.

У невеличкому містечку Ниса, розташованому на південному заході Опольського воєводства, минулої суботи і неділі відбулися чергові правибори. Якщо у вересні минулого року місцеві жителі обирали президента Польщі, то минулої неділі вони голосували за майбутній склад сейму. В ті дні журналісти й соціологи дуже часто називали Нису «Польщею в пігулці». Така назва пояснюється тим, що результати парламентських виборів 1997 року в цілому по країні й у Нисі майже збігалися, тому це місто було визнано найбільш репрезентативним в електоральному сенсі. До речі, результати минулорічних президентських правиборів у Нисі потім майже один до одного повторилися під час справжніх виборів. Ниса вже тоді визначила, що Квасьнєвський переможе ще в першому турі, представників польської правиці очікує нищівна поразка, а успіх незалежного кандидата А.Олеховського — це початок пошуків польським електоратом нового політичного центру.

За сталою схемою правиборів у суботу в місті, що нараховує 49 тисяч жителів, проходило подання виборчих програм і велася агітаційна кампанія, а в неділю відбулося голосування. Цього разу не минулося без інциденту. І пов’язаний він не стільки з діями прихильників або супротивників, які беруть участь у правиборах партій, скільки з активністю місцевих профспілок. Напередодні голосування вони влаштували свою маніфестацію в центрі міста з закликом «Роботи і хліба!», визначивши в такий спосіб не тільки опорний пункт усіх виборчих програм, а й лейтмотив політичних дебатів лідерів. Сьогодні безробіття — найболючіше питання Польщі. Але якщо в цілому по країні воно становить майже 16%, то в маленькій Нисі — майже 30%. Восени минулого року виборчий штаб М.Кшаклевського пообіцяв жителям Ниси, що в місті залишиться функціонувати місцевий військовий гарнізон, який мали скоротити наполовину. Та інтереси армійської реформи виявилися вищими за інтереси мешканців окремого містечка й обіцянок Кшаклевського, за яким стояла гарантія уряду. Тоді йому вдалося посісти в Нисі друге місце і майже на 10 пунктів скоротити розрив від А.Квасьнєвського. Нині партія Кшаклевського (точніше, залишки коаліції Акція Виборча «Солідарність» (АВС), що розпалася) зазнала відчутної поразки.

У правиборах у Нисі взяли участь майже всі основні політичні сили Польщі. Місцевого виборця на цьому політичному ринку ідей і програм із своїми пропозиціями ознайомили 10 об’єднань і партій.

Аналізуючи результати правиборів у Нисі, варто визнати, що їх цілком виграла польська лівиця на чолі зі Спілкою Лівиці Демократичної (СЛД), і в п’ять місяців, що залишилися до вересневих виборів, зміст виборчої кампанії зводитиметься лише до одного — чи зуміє партія Лешека Міллера подолати 50-відсотковий бар’єр і безроздільно панувати на варшавському політичному олімпі. Поки що польські соціал-демократи в блоці з Унією праці досягли цілком пристойного результату — 46,5%. Другою в Нисі була Громадянська платформа — 16,6% і лише третьою — урядова Акція Виборча «Солідарність». Виборчий поріг подолали також селянська партія скандального політика Анджея Леппера «Самооборона» і Партія пенсіонерів — відповідно 6,6% і 6,3%. За бортом сейму опинилися б нині парламентські Селянська партія — 4,4% і Унія вільності — 2,9%.

За два тижні до вересневих виборів до сейму і сенату Ниса має повторити свій квітневий експеримент і провести ще одні правибори. Однак їхні результати навряд чи істотно змінять існуючий політичний розклад у країні. А поки що місцеві аналітики продовжують коментувати те, що відбулося в Нисі минулого тижня. Одні з них стверджують: першу репетицію майбутніх парламентських виборів виграли ті, хто подав насамперед лівоцентристські програми. Інші звертають увагу на те, що Ниса продемонструвала антиурядовий акцент у голосуванні. Треті зазначають, що центристська Громадянська платформа зуміла відвоювати електорат в АВС і Унії вільності, але не зуміла у СЛД. Найбільш проникливими, здається, варто визнати тих, хто вважає, що в Нисі місцеві проблеми виявилися гострішими, ніж загальнопольські, а тому вона перестає бути тим, чим була ще зовсім нещодавно, — найбільш репрезентативною гминою Польщі. Чи так це, відповідь одержимо у вересні.