Політичний пасьянс президента Земана

Розпуск парламенту і позачергові вибори в Чехії можуть повернути у велику політику місцевих комуністів. І ще більше посилити вплив президента Мілоша Земана, який віртуозно використовує чеську політичну кризу у своїх власних інтересах.

Чеську політичну арену продовжує трясти. Після червневих арештів високопоставлених чиновників та відставки уряду Петра Нечаса політикум Чехії встиг пройти мудрований шлях від призначення "уряду професіоналів у відставці" на чолі з Іржі Русноком до саморозпуску парламенту. І всі ці комбінації розіграв як за підручником президент М.Земан, якому вочевидь подобається маніпулювати чеськими політиками, наче фігурами на шахівниці.

Скажімо, призначення президентом наприкінці червня так званого "уряду професіоналів у відставці" І.Руснока замість того, щоб стабілізувати ситуацію, ще більше поглибило кризу й наблизило розпуск парламенту. З самого початку було зрозуміло, що "уряд професіоналів" не підтримають ні правляча більшість на чолі з Громадянською демократичною партією (ГДП), ні ліва опозиція (соціал-демократів і комуністів). Так воно врешті-решт і вийшло. Однак відмова підтримати "президентський" уряд ще більше погіршила становище політичних сил у парламенті. Чеське законодавство дозволяє президентові залишити при владі "уряд у відставці" без підтримки парламенту до наступних виборів. А це фактично усунуло б парламент від управління країною майже на рік і остаточно перемістило б центр влади в резиденцію чеського президента.

Як наслідок, парламентарії були змушені піти шляхом, на який їх наполегливо штовхав М.Земан, тобто розпустити парламент і провести позачергові вибори. І хоча депутати від ГДП відмовилися голосувати за розпуск законодавчого органу й навіть на знак протесту залишили сесійний зал, їхні колишні колеги по коаліції з партії ТОР 09 підтримали опозицію і забезпечили прийняття цього рішення. За саморозпуск парламенту 20 серпня проголосувало 140 депутатів при необхідних 120.

Цю новину радо сприйняв президент і тут-таки взяв ситуацію під свій контроль. Він призначив позачергові вибори на 25-26 жовтня й спрогнозував, що перше засідання нового складу депутатського корпусу відбудеться 26 листопада, а формування нового уряду забере приблизно місяць - тобто закінчиться акурат до католицького Різдва.

Ба більше, М.Земан дав свій прогноз і щодо майбутніх розкладів у новому парламенті й відкрито заявив про свої електоральні уподобання. Президент, який, за ідеєю, за будь-яких обставин повинен залишатися рівновіддаленою фігурою, висловився в тому сенсі, що коли комуністи в новому парламенті підтримають соціал-демократів, то їм удасться створити "одноколірний" лівий уряд. Ще більше здивував чеський президент, повідомивши, що голосуватиме на виборах за свою партію SPOZ (Партія громадянських прав - земановці), яка теж грає на лівому електоральному полі і в разі успіху може ввійти в "одноколірний" уряд разом із соціал-демократами та комуністами.

Хоча М.Земан пообіцяв, що не підтримуватиме прямо SPOZ під час передвиборної кампанії, він тут-таки дав привід для нових спекуляцій стосовно своєї "нейтральності". Він оголосив, що не буде проти, коли голова президентської адміністрації та його найближчий соратник Вратіслав Мінарж візьме участь у виборах як кандидат від SPOZ. Політологи назвали цей крок президента абсурдним, неетичним і "гидким". Уперше в новітній історії Чехії глава президентської адміністрації братиме безпосередню участь у парламентських виборах. І це дає підстави експертам та політикам говорити про ангажованість самого президента.

У чеському політикумі циркулює безліч версій із приводу тих чи інших передвиборних кроків М.Земана. Наприклад, обговорюються причини призначення парламентських виборів саме на 25-26 жовтня. Річ у тому, що в такому разі вибори збіжаться з тривалими вихідними, оскільки 28 жовтня в Чехії на державному рівні святкується День створення самостійної Чехословацької держави. Відтак, чеські виборці, які отримують п'ять днів вихідних, можуть масово проігнорувати вибори. Причому це стосується передусім міського населення, яке традиційно вирушає в гори, на природу й закордонні курорти. Як стверджують соціологи, міське населення становить електоральну базу правих чеських партій, а сільське - лівих сил (і, до речі, самого президента М.Земана). Саме на цю обставину і звертають увагу експерти. Таким чином, призначивши парламентські вибори на 25-26 жовтня, М.Земан штучно створив додаткові переваги для соціал-демократів, комуністів та "земановців".

Крім того, цікаві процеси відбуваються в лавах самих лівих партій. Наприклад, на тлі наростання суперечностей у керівництві соціал-демократів останніми днями було оголошено про перехід кількох відомих членів соціал-демократичної партії до складу "земановців". У їх числі нинішній міністр праці та соціальних справ (у відставці) Франтішек Конічек, який досі був соціал-демократом. Лави президентської партії поповнив також сенатор соціал-демократ Йозеф Регец. А керівництво SPOZ оголосило, що найближчим часом очікується подальше кадрове посилення партії. Очевидно, "земановці" всерйоз вирішили прорватися в парламент. До речі, вперше за час свого існування, - досі їх підтримувало, максимум, 4% електорату при необхідних 5% для потрапляння в парламент.

Однак найгучніші суперечки в чеському суспільстві викликає перспектива входження до майбутнього уряду комуністів. Уперше в новітній історії Чехії після "оксамитової революції" комуністи можуть отримати місце в центральній виконавчій владі, а отже - очолити міністерства та інші держструктури. Для багатьох чехів це більше, ніж просто зміна політичної кон'юнктури. Комуністичний період, комуністична ідеологія завжди сприймалися в Чехії підкреслено негативно. І перспектива повернення компартії до влади в країні, котра завжди вважалася лідером демократичних перетворень у Східній Європі, викликає стурбованість не лише в Чехії, а й у всій Європі. Хоча цілком зрозуміло, що тенденція зростання популярності лівих партій серед чеських виборців сформувалася внаслідок справді бездарної політики правих, скора поява лівого уряду з комуністичним присмаком все-таки лякає багатьох чехів.

До речі, вже зрозуміло, що цей аспект спробує максимально використати в передвиборній кампанії партія ТОР 09, яка очолює тепер правий фланг політичного спектра Чехії. Лідер ТОР 09 Карл Шварценберг уже встиг зробити кілька заяв про те, що президент М.Земан спеціально проштовхує комуністів у владу, щоб повністю контролювати майбутній парламент і уряд.

Хай там як, але останні соціологічні опитування обіцяють переконливу перемогу на виборах лівим партіям. Лідерами опитувань є соціал-демократи, які можуть набрати до 30% голосів виборців. Друге місце (і це якраз викликає найбільшу стурбованість у чеському політикумі) можуть отримати комуністи - до 17% голосів. Найпопулярніша права партія - ТОР 09 - може розраховувати лише на 13% голосів. А колись правляча партія ГДП, зважаючи на все, катастрофічно втрачає свій електорат і фактично балансує на межі проходження в парламент. Поки що опитування дають їй 7% підтримки, але, з огляду на нинішні тенденції та повну дискредитацію партії внаслідок шпигунсько-романтичного скандалу навколо Петра Нечаса і його помічниці Яни Надьової, це ще не кінець. "Земановці" вже тепер можуть отримати близько 7% голосів. Пряма й непряма підтримка партії з боку Земана, а також інші хитромудрі "прийомчики", якими славляться чеський президент і його оточення, цілком можуть підняти рейтинг SPOZ до 10%. Інші партії перебувають поки що в зоні політичної "турбулентності", і їхню перспективу спрогнозувати важко.

Виходячи з цих розкладів, майбутній склад парламенту вимальовується переважно в "червоних" тонах. Чеські політологи прогнозують, що соціал-демократи отримають 71 депутатський мандат і можуть створити коаліцію з комуністами, в яких буде 42 мандати, - тобто сумарно 113 депутатів. Ще переконливіша ліва коаліція (131 депутат) може вийти, якщо до неї приєднаються "земановці" з 18 мандатами. Варіант правої коаліції і, як наслідок, формування правого уряду, практично виключений. ТОР 09 і ГДП, навіть при хорошому прогнозі, можуть спільно розраховувати приблизно на 50 місць. А для формування уряду потрібен, щонайменше, 101 депутат.

Звісно, всі ці попередні розрахунки можуть змінитися. Адже до виборів залишилося півтора місяця, а передвиборні перегони, по суті, ще не починалися. Хоча вже тепер можна з упевненістю говорити про головного переможця цих виборів - президента М.Земана. Він поки що винятково ефективно розігрує партію за партією, добиваючись усе нових перемог на ниві посилення своїх влади і впливу. Залишається тільки одне запитання: як далеко він здатний зайти в цій досить небезпечній грі? Адже так легко загратися у "батька нації", коли всі ниточки вже у тебе в руках.