ООН без грошей

Останнім часом ООН привертає до себе увагу не результатами власної діяльності, а цілою низкою скандалів. Минуло зовсім небагато часу після проведення ювілейного саміту організації, як у повітрі запахло ще однією грозою – прийняття нового бюджету ООН на 2006—2007 рр.. опинилося під загрозою зриву. Один із найбільших оонівських донорів, США, наполягають на прийнятті замість дворічного так званий проміжний бюджет – лише на два-три місяці.

Традиційно бюджет Організації Об’єднаних Націй приймається раз на два роки. Після попереднього планування у фінансовому комітеті ООН проект бюджету виноситься на загальне голосування і, як правило, затверджується у грудні місяці. Внесок кожної держави-учасниці вираховується, виходячи із розмірів національного валового доходу, із урахуванням зовнішнього боргу країни. З огляду на такий механізм наповнення, найбільшими оонівськими донорами є члени так званої «великої сімки», тобто найбільш економічно розвиненні держави сьогодення. Наприклад, минулого 2005 року найбільший внесок до бюджету дали США (22%), Японія (19,4%) та Німеччина (8,6%). Уже виходячи з цієї логіки, стає зрозуміло, що позиція Америки, яка самостійно покриває фактично чверть оонівських витрат, є дуже важливою при ухваленні нового бюджету. Адже у разі її відмови перераховувати необхідні кошти, під загрозою опиняється багато оонівських програм.

Наразі офіційний Вашингтон наголошує на тому, що бюджет на 2006-2007 роки може бути прийнятий тільки після того, як у нього будуть закладені витрати, пов’язані із реформуванням ООН. І настійливо рекомендує прийняти свої власні пропозиції щодо зміни управлінської, бюджетної та адміністративної вертикалей організації. Зокрема пропонується запровадження для співробітників ООН жорсткого кодексу етики, внутрішній нагляд має бути більш незалежним, для чого пропонується створити незалежний контролюючий орган. Вашингтон також вважає за необхідне підтвердити право та обов’язок генерального секретаря відмовляти у імунітеті співробітникам, яких підозрюють у злочинах, щоб вони могли бути притягнені до відповідальності.

Водночас США роблять особливий акцент на посиленні міжнародного контролю за дотриманням прав людини. Зокрема йдеться про створення Ради з прав людини та Миротворчої місії з цього питання.

Постійний представник США в ООН Джон Болтон заявив, що нині необхідно зосередити увагу на реформах ООН, які були схвалені на саміті світових лідерів у вересні. «Для Об’єднаних Націй настав час випробовування кризою. Якщо ми не проведемо серйозних реформ, то потрапимо у дуже важке становище». Водночас Болтон наголосив, що у разі відмови від запропонованих США реформ, його держава може розпочати пошук інших способів розв’язання глобальних проблем, і для початку припинити фінансування ООН. «Американці — народ практичний. Вони не дивляться на ООН крізь рожеві окуляри, вони розцінюють цю організацію лише як одного із конкурентів на ринку розв’язння глобальних проблем. Якщо ООН успішно вирішує проблеми, американці будуть схильні до використання її послуг, якщо ж ні – американці поставлять собі запитання – а чи не існує інших механізмів?»

Відповідь з боку оонівського керівництва не забарилася. У зв’язку із заявою американської сторони, Генеральний секретар ООН Кофі Аннан був змушений відкласти свій візит у країни Південно-Східної Азії і критично відреагував на пропозиції Болтона, заявивши, що вони призведуть до фінансової кризи організації. За його словами, «необхідно мати бюджет для планування та виконання нашої роботи. Адже без цього немає підстав для того, щоб просити країни робити свої внески. Основна мета ООН – не реформи, а виконання її мандатів».

Водночас відділ фінансів ООН, підтримуючи свого шефа, висловив занепокоєння у зв’язку з тим, що вже незабаром він не зможе виплачувати зарплатню працівникам. А помічник Аннана з питань бюджету Ворен Сейч заявив: така позиція Америки призведе до того, що вже у першому кварталі наступного року ООН матиме дефіцит бюджету на рівні 320 млн. доларів, що змусить організацію різко зменшити свою оперативну діяльність.

Коли і чим закінчиться новий скандал довкола оонівського бюджету наразі невідомо. Але реакція обох сторін конфлікту є зрозумілою й очікуваною. З огляду на несприятливі зовнішні обставини, Сполучені Штати Америки нинішнього року активно взялися за нарощування своєї присутності у ООН на всіх рівнях, і тому вони постійно наголошують на необхідності її структурних змін.

Напевно, багато хто ще пам’ятає скандал, який вибухнув навесні минулого року, коли американський телеканал CBS TV опублікував знімки, на яких американські військовослужбовці із числа охорони іракської в’язниці «Абу-Грейб» знущалися над ув’язненими. Не додає США популярності і нинішній скандал, пов’язаний із існуванням мережі таємних американських в’язниць у Європі. Іміджу Америки як головному захиснику прав людини планетарного масштабу останнім часом було завдано чимало відчутних ударів, і він вимагає коригування, ключем до якого може стати американська присутність на чолі контролю за їх дотриманням.

Тому, зрештою, їх пропозиції щодо посилення міжнародного контролю у галузі дотримання прав людини, як і всі інші, є досить однобокими, і враховують передусім власні геополітичні інтереси. Адже у інших напрямах, пов’язаних із реформуванням ООН, вони займають активну стримуючу позицію. Наприклад, у питанні щодо розширення складу тієї ж Ради Безпеки ООН, яке пропонують інші країни, Америка виступає проти змін.

Проте незрозумілою є й поведінка нинішнього оонівського керівництва, яке на словах виступає за реформування ООН, а насправді уникає будь-яких серйозних кроків на цьому шляху. Адже за нинішніми правилами фінансові потоки бюджету ООН після його затвердження фактично розподіляються в обстановці великої таємниці у скромному Консультативному комітеті з адміністративно-бюджетних справ. І сам генсек, навіть у разі гострої необхідності, не має технічних можливостей для їх перерозподілу. Такі правила є невигідними самому ж генсеку і очевидно потребують змін.

Кофі Аннана вже не раз відкрито й обґрунтовано звинувачували у навмисному зволіканні структурних змін у ООН, які він же сам запропонував ще у 1997 році. А на фоні скандалу навколо програми «Нафта в обмін на продовольство», у якому поруч із рядом високопоставлених чиновників організації виявився замішаним вже і син генсека, його зволікання у реформуванні виглядає принаймні підозрілим. Хоча це не заважає Аннану відкидати звинувачення і перекладати всю вину за неефективну діяльність на голови інших, зокрема і США. І продовжувати зволікати із реформуванням.

Зрештою, всі ці події та заяви ще раз підтверджують, що реформування Організації Об’єднаних Націй вже давно назріло і вимагає негайної реалізації. Адже, незважаючи на різні геополітичні розклади серед її учасників, сучасні міжнародні реалії вимагають від ООН не просто паперових декларацій, з констатуванням існуючих проблем і грошових дотацій, а реальних дій щодо їх вирішення.