Локомотив деокупації Криму

19 квiтня, 2021, 13:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Навіщо Україна ініціювала створення Кримської платформи

Локомотив деокупації Криму
© Колаж ZN.UA

Нинішнього року Крим потужно повернувся в українську і світову політику. Для мене як кримської татарки це дуже важливо. Це привносить новий оптимізм, дає друге дихання процесові деокупації, який, будьмо відверті, останніми роками трохи забуксував, попри принципове невизнання міжнародною спільнотою російського статусу Криму, численні рішення та декларації ключових столиць і міжнародних організацій.

Мета Кримської платформи

За роки від початку окупації Криму, з огляду на позицію Кремля, так і не розпочалися переговори про повернення півострова до України.

А час працює не на нашу користь.

Пасивне очікування сприятливого моменту для визволення Криму може розтягнутися на роки й десятиліття. Варто згадати хоча б досвід країн Балтії, які чекали визволення близько сорока років.

Щоб примусити Москву до діалогу про деокупацію півострова, міжнародний тиск на неї вже зараз має бути посилений у рази.

Я високо ціную по-справжньому системні кроки держави, спрямовані на визволення Криму, які вона зробила впродовж останнього року. Саме така мета стоїть перед ініційованою президентом України Кримською платформою (КП).

На додачу до зовнішньополітичної діяльності на цьому напрямі, про яку йтиметься трохи нижче, критично важливо негайно схвалити давно очікувані рішення щодо законодавчого визначення обмежень на контакти з окупованою територією в різних сферах, на ведення торгово-економічної та інвестиційної діяльності; встановити правову відповідальність за порушення цих режимів, розробити санкційну політику України і комплексно запровадити санкційні заходи до порушників. Упевнена, і ми, і наші іноземні партнери отримали б у такому разі важливі додаткові інструменти у спільній боротьбі за визволення півострова.

Важливо також продемонструвати наше ставлення до місцевого населення Криму. Ми виходимо з того, що жителі Криму залишаються громадянами України і держава робитиме все можливе для захисту їхніх прав та інтересів як на цьому етапі, так і після деокупації.

Крим.Реалії

Як КП співвідноситься зі Стратегією деокупації та реінтеграції Криму

Місяць тому було затверджено Стратегію деокупації та реінтеграції Криму — перший комплексний загальнодержавний документ, який визначає ключові принципи, підходи і напрями роботи задля визволення півострова. Але це — лише початок.

Зараз МЗС та інші міністерства і відомства працюють над своїми частинами плану заходів КМУ з реалізації Стратегії, на основі якого розроблятимуться конкретні й деталізовані програми на всіх напрямах. Такий підхід, з одного боку, гарантує міцну ідеологічну основу далекосяжних політик, з іншого — дозволяє адаптувати плани і засоби їх реалізації до існуючих умов.

Стратегія деокупації має зовнішньополітичний розділ, і Кримська платформа стане ключовим інструментом її реалізації.

Ми почали активно створювати її у 2020 році, на випередження, ще до розробки Стратегії деокупації. Мета цього міжнародного формату — залучення міжнародної коаліції держав і міжнародних організацій до деокупації Криму, надання цьому процесові далекосяжної візії, поліпшення координації міжнародних зусиль на кримському напрямі, активне залучення зацікавлених партнерів до реалізації важливих у цьому контексті цілей, завдань та проєктів.

Що теж важливо, це дозволить повернути й утримувати проблему Криму на порядку денному міжнародної співпраці. Ми не дозволимо РФ нав’язати світу позицію про «закрите питання Криму». Воно відкрите, і буде залишатися таким до повної деокупації.

Які практичні кроки передбачає КП

Робота Кримської платформи вестиметься на різних рівнях і на різних напрямах. Саміти й зустрічі міністрів закордонних справ дадуть змогу привернути необхідну суспільну увагу до проблеми Криму, скоординувати ключові напрями роботи. Але, крім політичного рівня, робота вестиметься й на низці практичних напрямів, у рамках відповідних експертних робочих груп.

Серед практичних пріоритетів платформи — вдосконалення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму, посилення ефективності санкцій, захист прав та свобод людини в тимчасово окупованому Криму, стримування мілітаризації півострова та протидія її негативному впливу на регіональну безпеку і свободу судноплавства. Ми плануємо працювати й над іншими спільними для всього регіону проблемами, пов’язаними з окупацією, зокрема екологічними, енергетичними та економічними.

Міжнародна політика невизнання спроби анексії Криму, яку сповідують практично всі демократичні держави (офіційно дозволити цього собі не можуть лише країни, що сильно залежать від Москви в галузях оборони та економіки), має стати дієвішою й ефективнішою. Для цього її доцільно як мінімум чітко артикулювати в конкретних заявах і документах міжнародних організацій, системно вирішувати проблеми її недотримання. Сподіваємося, що Кримська платформа зробить свій внесок у цю справу.

Санкції мають стати значно сильнішими та більш скоординованими. Україна має нарешті розробити потужну власну санкційну політику і скоординовано з партнерами активно її застосовувати проти РФ та інших правопорушників. Росія дає для цього дуже багато приводів. Це — найдієвіший інструмент, який ми маємо у своєму арсеналі в рамках політико-дипломатичного шляху деокупації. Але для того, щоб санкції змогли відіграти свою роль, над ними треба серйозно працювати.

Потребують системнішої відповіді порушення Росією прав та свобод людини в окупованому Криму, як і її зобов’язань згідно з міжнародним гуманітарним правом. Сподіваємося, що схвалений ЄС наприкінці минулого року Глобальний механізм санкцій за порушення прав людини повною мірою буде використаний для стримування режиму політичних репресій, етнічної та релігійної дискримінації, запроваджених окупаційною владою у Криму.

Значний невикористаний потенціал для посилення санкцій є у сфері мілітаризації Криму. Адже все більше російських і кримських підприємств залучаються до виконання завдань з перетворення півострова на повномасштабну військову базу, призначення якої ні в кого не викликає жодних сумнівів.

pixabay/chief39

Світовий досвід також свідчить про високу ефективність санкційних обмежень у фінансовій сфері для повернення гравців, які ігнорують закони цивілізованого співжиття, до міжнародно-правового контексту. І Росія тут не виняток. Певні санкційні обмеження, впроваджені до низки банків РФ з державною часткою власності, не вичерпують усіх можливостей міжнародної спільноти в цій сфері. Те ж саме можна сказати про енергетичну галузь і сферу технологій. Хіба можна давати Москві можливості для повноправної участі в міжнародній фінансовій системі, в системі енергетичної безпеки континенту, доступ до передових технологій? Адже це лише посилить агресора, який не отримав відсічі за свої незаконні дії в економічному, технологічному та військовому планах, як і його потенційну небезпеку для регіонального і глобального миру й стабільності.

Дійові санкції, безумовно, коштують дорого. Однак війна і дискредитація основоположних принципів міжнародного права, миру та порядку — дорожче. Безкарність агресивної політики Кремля може підірвати стабільність, значно підвищити ризики та погіршити далекосяжні економічні перспективи Європи.

Хто погодився взяти участь, і на якому рівні

 МЗС проводить активні консультації щодо створення Кримської платформи з багатьма країнами та міжнародними організаціями. З боку наших традиційних партнерів із Європи і Америки, членів Групи семи є чітка й однозначна підтримка. 13 квітня міністри закордонних справ «Великої сімки» у своїй заяві знову висловили рішучу підтримку суверенітетові, територіальної цілісності та незалежності України і привітали ініціативу створення Кримської платформи. Підтримку цій ініціативі висловили всі партнери України. Немає сенсу їх перелічувати, бо це буде дуже розлогий список.

Що стосується підготовки інавгураційного саміту Платформи, то ми маємо вже підтвердження від низки глав держав та урядів їхньої участі в цьому заході, який планується на 23 серпня нинішнього року в Києві. З певних протокольних міркувань ми ще не розкриваємо цього списку, але процес рухається і в списку учасників з’являються нові імена.

Реакція Росії

Офіційний сайт Кремля

Реакція Москви — традиційна і зводиться до сумнозвісного «Крим наш». Однак цього разу вона трохи більш нервова й агресивна, ніж зазвичай, що свідчить про невпевненість Кремля у своїх можливостях забезпечити цей статус кво Криму. Росія закидає Україні, що зусилля зі створення Кримської платформи — «нелегітимні» й не можуть сприйматися інакше як «загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації». Безумовно, процесу створення Кримської платформи це не зупинить. Для України деокупація Криму має екзистенційне значення, для міжнародної спільноти демократій — принципове.

Кримська платформа завдяки ініціативній та зацікавленій роботі її членів має стати локомотивом для просування питання деокупації на міжнародній арені, майданчиком для брейнстормінгів і розробки інноваційних інструментів впливу. Як мінімум вона слугуватиме важливій меті — забезпеченню постійної уваги міжнародної спільноти до проблеми Криму. Як максимум — синергія міжнародних зусиль і тиску на Москву в перспективі дасть можливість започаткувати переговори щодо Криму з Росію у спеціальному міжнародному форматі.

Більше статей Еміне Джапарової читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК